На українських дорогах щотижня гинуть десятки людей, тож наша держава має впроваджувати зміни – зокрема і ті, що вже спрацювали в інших країнах. Про це йшлося під час круглого столу “Менеджмент швидкості у світі та в Україні”, який 25 червня у Києві провела Кампанія “За безпечні дороги”. Модераторкою заходу виступила Катерина Лозовенко, менеджерка проєктів Кампанії “За безпечні дороги”.

Аби ознайомити країну з кращими практиками, учасники Кампанії представили посібник “Настанови з менеджменту швидкості” (“Speed Management Manual”, GRSP). На його 60 сторінках викладений огляд дієвих, практичних рекомендацій, мета яких – зниження травматизму та смертності на дорогах.

Завантажити посібник ви можете за посиланням

“Це настанови для тих, хто приймає рішення і практикує у сфері безпеки руху. Тобто, по суті, для учасників і слухачів цієї зустрічі. Це нове видання: попереднє вийшло 15 років тому, і автори, найавторитетніші у світі організації, які займаються безпекою у сфері дорожнього руху, зрозуміли, що час летить швидко, і з’явилося багато нових наукових даних та університетських досліджень. Тож вони оновили його, проаналізувавши більше тисячі нових публікацій. І цей масив наукових даних був доданий, тож книга є квінтесенцією науково доведеної інформації і фактів у сфері менеджменту швидкості”, – відзначив Віктор Загреба, дослідник державної політики з безпеки дорожнього руху Кампанії “За безпечні дороги”. Він представив учасникам стислий виклад посібника.

Зокрема, дослідники проаналізували, чи відповідає законодавство країн щодо швидкості найкращим світовим практикам. Лише 46 держав мають позитивну оцінку – серед них більшість країн ЄС, а от Україна у цьому переліку відсутня.

Тож для України ці настанови дуже актуальні, адже українські дороги лишаються найнебезпечнішим місцем країни за межами зони бойових дій та прифронтової смуги. Згідно зі статистикою Департаменту патрульної поліції, у 2023 році сталося 23 642 ДТП, в яких загинули 3 053 людини.

І більшість аварій із загиблими (56%) трапилися саме через перевищення швидкості. На високій швидкості здатність водія вчасно помітити небезпеку, зманеврувати чи загальмувати суттєво знижується. Ба більше, автори настанов визначили, що зв’язок між швидкістю і ДТП – суттєвіший, ніж вважалося раніше.

“Якщо дитина раптово з’явиться за 36 метрів попереду автомобіля, то водій найбільш імовірно вб’є дитину, якщо він їхатиме 70 км/год або більше. Якщо він їхатиме 60 км/год – то скоріш за все, травмує дитину. А на швидкості 50 км/год чи менше він уникне наїзду і ніхто не постраждає. Ми запрошуємо пам’ятати ці дані і користуватися ними”, – навів дані з посібника Віктор Загреба. Він також відзначив ще три причини зменшувати швидкісний режим в Україні.

• Для захисту довкілля: на нижчих швидкостях і викиди автівок в атмосферу будуть меншими;
• Для якості життя: так ми знизимо транспортний шум (який шкодить здоров’ю), а у “дорожньому пилі” буде менше важких металів на зразок кадмію і свинцю;
• Для зручності самих водіїв: “заощаджений” завдяки швидкій їзді час вони все одно втратять у заторах. А зміни дозволять реорганізувати рух і зменшити затримки на перехрестях.

Експерт звернув увагу, що автори посібника оцінили якість різних заходів у сфері контролю швидкості. Зокрема, “доведено ефективними” вони називають контроль швидкості (як за допомогою камер автофіксації, так і силами поліції за допомогою ручних камер фіксації), серйозніші штрафи та систему штрафних балів. Також містам радять впроваджувати інфраструктурних зміни для зменшення швидкості залежно від типу вулиці, наприклад острівці безпеки, берлінські подушки чи підвищенні перехрестя.

Швидкість є проблемою №1 на українських дорогах – наголосив Микола Ільчук, експерт з адвокації Кампанії “За безпечні дороги”. У березні Кампанія випустила Маніфест за безпечні дороги, який підписали 40 організацій громадянського суспільства – у ньому питання швидкості також було на першому місці. За словами Миколи Ільчука, в Україні досі не застосовується частина зі згаданих інструментів “менеджменту швидкості”.

Зокрема, ми не маємо контролю середньої швидкості та системи штрафних балів – як і додаткових обмежень швидкості на основі “Принципів безпечної системи” і зон “30 км/год”. Окремо він відзначив проблему штрафів. Так, за перевищення швидкості у 21-50 км/год людина заплатить 340 гривень, а за понад 50 км/год – 1700 гривень. 

“Існує навіть “знижка”: якщо водій менш ніж за 10 днів оплатив штраф за порушення, зафіксоване камерою, сума буде менша вдвічі. Не може порушення, яке вбиває найбільше людей у ДТП, коштувати стільки ж, як упаковка чаю з магазину, котрий люди п’ють щодня”, – відзначив він.

Є і позитивні зміни – так, перевищення фіксує поліція, працюють також 264 комплекси автофіксації порушень. Водночас, їх потрібно набагато більше, адже зараз на 500 кілометрів доріг державного значення припадає лише одна автоматизована камера.

“Ми пропонуємо дві зміни. По-перше, змінити штрафну сітку, аби сума штрафу зростала за кожні 10 км/год перевищення. А після +40 км/год – за кожні 20 км/год. Сподіваємося, що це буде втілено, і ми наслідуватимемо досвід країн Євросоюзу, які мають суттєвий прогрес в зниженні дорожньої аварійності. А друге – нарешті позбутися російського спадку і знизити допустиме перевищення з +20 до +10 кілометрів за годину. Так, в ідеалі не повинно бути жодного “допустимого перевищення”, але наразі йдеться хоча б про поступову зміну”, – зазначив він.

Впроваджувати ці зміни потрібно, адже ми маємо робити все, аби берегти життя людей, і ігнорувати цю потребу – злочин, наголосив Олександр Гречко, співзасновник ГО “Пасажири Києва”.

Експерт наголосив, що за 2023 рік у ДТП загинув 931 пішохід, ще 6006 – травмовані. Як і в інших випадках, основною причиною стало перевищення швидкості. При цьому в Києві влітку на частині доріг збільшують максимальне обмеження до 80 км/год. На практиці ж ідеться про 100 км/год через “нештрафовані +20”.

Саме тому важливо затвердити Методику прийняття рішень про встановлення обмежень швидкості, відмінних від 50 км/год (аналітичний документ, який розробила Кампанія “За безпечні дороги” спільно з Міністерством інфраструктури) та контролювати її дотримання. Адже там вказані чіткі умови, коли швидкість підвищувати не можна. Наприклад, якщо на вулиці є зупинки громадського транспорту чи відсутні відбійники.

“Ми також закликали міську владу Києва долучити нас до інспекції вулиць у цьому році. Заклик був проігнорований, тихесенько якось зібралися і відповідно, підвищили швидкість з першого квітня. Ми 31-го березня у складі “Пасажири Києва”, “Урбан рада” та “U-Cycle” проаналізували всі вулиці, де підвищено зараз швидкісний режим, використовуючи цю методику. Ми дійшли висновку що жодна з цих вулиць не відповідає умовам для підвищення швидкості до 80 кілометрів, та навіть до 60 кілометрів”, – повідомив Олександр Гречко.

Додамо, що розрахунки свідчать: на найдовшій, 13-кілометровій ділянці, підвищення швидкості дозволяє водіям заощадити лише 5 хвилин 30 секунд. Однак ризик потрапити у смертельну ДТП нівелює таку економію. Особливо коли вулиці темні через відключення світла.

“Я вчора їхав машиною і реально зараз ввечері важко помітити пішоходів, які переходять дорогу на перехрестях, де не працюють світлофори і ліхтарі. Це проблема, яка надалі загострюватиметься, бо тривалість світлового дня буде скорочуватися. Тож треба ухвалювати рішення про як мінімум зниження цього “нештрафованого порогу” у 20 км/год, а в деяких випадках, можливо, і зменшувати швидкість через ці відключення до 30 км/год”, – підсумував Олександр Гречко.

Ідею зменшити “нештрафовані +20” до 10 км/год підтримав і Віктор Греков, головний спеціаліст Департаменту взаємодії з Національною поліцією України Міністерства внутрішніх справ.

“Водночас, відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості повинна бути пропорційною до такого перевищення. Можливо, значне перевищення – наприклад, понад 60 км/год і більше – буде розцінюватися як створення аварійної ситуації, за яке позбавлятимуть права керування. Але таке перевищення не може бути зафіксоване в автоматичному режимі”, – пояснив він.

У підсумковому слові круглого столу Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ, наголосила, що Кампанія “За безпечні дороги” буде і надалі переконувати політиків, зокрема народних депутатів, переглядати правила і штрафи через швидкість. Адже не суб’єктивне бачення якоїсь організації, а широкий запит, підтверджений суспільною думкою.

“А якщо буде градація і підвищення відповідальності, то матимемо ще й певний побічний позитивний ефект: надходження в бюджет, а кошти звідти йдуть на потреби Сил Оборони. Але я переконана, що це буде тимчасово, адже великий відсоток людей порушує правила несвідомо, і високі штрафи стимулюватимуть їх змінити поведінку”, – додала вона.

Під час круглого столу відбулося також обговорення, де учасники дискутували про автофіксацію порушень ПДР, обмеження швидкості, розмір штрафів і санкції за повторюваність та рівень толерантності для порушників. Відеозапис усього заходу дивіться за посиланням.

Кампанія “За безпечні дороги” і Центр демократії та верховенства права готові надати медіа додаткову інформацію та коментарі. Звертайтеся за електронною адресою pr@cedem.org.ua чи на Facebook-сторінку Кампанії.