Який рівень небезпеки для здоров’я становлять задимлені ресторани: результати моніторингу якості повітря

Лютий 25, 2020

24 лютого 2020 року у громадському ресторані Urban Space 500 відбувся прес сніданок, де учасники презентували результати моніторингу якості повітря в закладах. Як показало дослідження, куріння тютюну є основним фактором забруднення повітря PM₂.₅ у київських ресторанах та кафе. Там де спостерігали куріння у приміщенні (сигарети чи кальян), рівень PM₂.₅ був у рази вищий, ніж у бездимних закладах.

«Моніторинг якості повітря у закладах громадського харчування» проводили експерти громадської організації «Життя» у співпраці з американською організацією “Campaign for Tobacco-Free Kids” та за фінансової підтримки Bloomberg Initiative впродовж серпня-вересня 2019 року. 

Тліючий тютюн виділяє велику кількість зважених в повітрі часток, які легко проникають глибоко в легені. Ці крихітні частки, або PM₂.₅, є надійним маркером забруднення повітря тютюновим димом. Для вимірювання кількості часток використовувався спеціальний пристрій «SidePak Aerosol Monitor 520». Такі пристрої вже застосовували раніше для вимірювання рівня забруднення повітря тютюновим димом у тисячах закладів у понад 60 країнах світу.

«У ході моніторингу волонтери ГО «Життя» перевірили 18 закритих приміщень кафе, барів та ресторанів. Монітори знаходились в кожному закладі щонайменше 30 хвилин. Фіксували розміри приміщення та наявність будь-яких інших можливих джерел забруднення повітря, наприклад, відкриту кухню. Кожні 15 хвилин уточнювали кількість людей, що знаходяться всередині приміщення, а також кількість вживаних тютюнових виробів (наприклад, сигарети чи кальяни). Дослідження виявило, що середній рівень забруднення повітря у приміщеннях закладів, у яких курять сигарети, кальян чи тютюнові вироби для нагрівання, у 17 разів вищий порівняно із закладами, в яких не курять» – розповів Дмитро Купира, фахівець ГО «Життя» 

Вміст PM₂.₅ часток у повітрі в приміщеннях закладів ресторанного господарства в Києві:

  • У всіх місцях, де спостерігали куріння в приміщенні (сигарети чи кальян), рівень PM₂.₅ перевищував 250,5 мкг/м³ рівень, який у США класифікують як “небезпечний”.
  • У закладах, де спостерігали куріння у приміщенні (сигарети чи кальян), рівень PM₂.₅ був у 17 разів вищий, ніж у місцях, вільних від куріння (середній рівень PM₂.₅ 1241 мкг/м³ проти 73 мкг/м³).
  • У закладах, де спостерігали куріння кальянів у приміщенні, рівень PM₂.₅ був у 26 разів вищий, ніж у місцях, вільних від куріння (середній рівень PM₂.₅ 1906 мкг/м³ проти 73 мкг/м³).
  • У закладах, де спостерігали куріння сигарет у приміщенні, рівень PM₂.₅ був у 8 разів вищий, ніж у місцях, вільних від куріння (середній рівень PM₂.₅ 576 мкг/м³ проти 73 мкг/м³).
  • У місцях, де не курили, був найнижчий рівень кількості PM₂.₅ (в середньому 73 мкг/м³).

«За 7 років дії бездимного Закону відбулися лише позитивні зміни: працівники сфери обслуговування більше не змушені постійно наражатися на пасивне куріння під час роботи, а прибутки закладів ресторанного господарства лише збільшуються, адже бездимні приміщення приваблюють нових клієнтів. Ніхто не хоче дихати чужим димом – ні відвідувачі, ні працівники. Маємо надію, що нові законодавчі зміни посилять захист від вживання нових тютюнових виробів у закладах» – зазначила Анна Швидка, представниця Urban Space 500.

Зменшення смертності від хвороб, спричинених курінням – одна із цілей сталого розвитку та обов’язок держави відповідно до ст. 12 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, ратифікованої Україною у 2006 році (РКБТ ВООЗ). До того ж стаття 8 конвенції зобов’язує держави створювати на 100% вільні від куріння громадські закриті приміщення. Чинне законодавство у сфері контролю над тютюном в Україні не повністю відповідає вимогам РКБТ ВООЗ. Закон не захищає працівників та власників підприємств від шкідливого впливу ВТД на 100%. Для належного захисту від тютюнового диму потрібно негайно відновити державний нагляд у сфері захисту прав споживачів, а саме забезпечити виконання Закону України № 2899-IV та внести до національного законодавства України певні зміни.

«Результати проведеного моніторингу підтвердили нагальну необхідність нових законодавчих кроків, які матимуть на меті захист українців від тютюну. Народні депутати Комітету здоров’я нації підготували та зареєстрували законопроєкт №2813, який посилить існуючий бездимний закон та врегулює низку інших суспільних проблем, пов’язаних з курінням, а саме: заборонить куріння тютюнових виробів (включно з кальянами, електронними сигаретами та ТВЕН) у всіх закритих приміщеннях, розширить перелік вільних від тютюну громадських місць. Ми маємо на меті забезпечити 100% захисту людей від шкоди тютюнового диму на робочих місцях та у приміщеннях громадських будівель», – підсумувала Лада Булах, народний депутат України.

Останні суттєві зміни до законодавства, які сприяли заходам щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, вносилися в 2012 році. 

Наразі ЦЕДЕМ очікує розгляд та подальше ухвалення законопроекту №2813 “Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”. Цей проект закону є нагальним не тільки з точки зору виконання міжнародних зобов’язань України в частині імплементації положень Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Директиви 2014/40/ЄС, але й з позиції очікуваних позитивних зрушень у сфері боротьби із поширенням тютюну, попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей та охорони здоров’я населення в цілому.