Депутат пропонує ввести жорсткі санкції за наклеп для ЗМІ

12 березня 2019 року у Раді зареєстрували Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації» (Проект 10139, н.д. Ігор Лапін). Основними новелами, які хочуть запровадити автори, є криміналізація наклепу, скорочення процесуальних строків у справах про дифамацію, а також – посилення відповідальності за поширення недостовірної інформації про суб’єктів виборчого процесу  та введення окремих санкцій у випадку вчинення згаданих дій через мережу Інтернет.

Перш за все, проект передбачає низку змін до виборчого законодавства. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення в період передвиборчої агітації Президента України наділятиметься повноваженнями призупиняти трансляцію на території України, в тому числі операторами телекомунікацій, іноземних телеканалів, якщо в процесі їх роботи іноземці чи особи без громадянства здійснюватимуть агітацію через журналістську діяльність або коли в їх ефірі міститимуться заклики до повалення конституційного ладу, пропаганди війни, ворожнечі, посягання на права людини, здоров’я населення. Крім того, в цей час, як у випадку президентських, так і парламентських виборів, проект пропонує заборонити розповсюдження недостовірних відомостей, незалежно від наявності умислу, також – відповідні статті доповнені механізмом оприлюднення відповіді на веб-сайті в мережі Інтернет осіб, про яких поширено недостовірні відомості. Серед суб’єктів, на яких поширена заборона розповсюдження недостовірних відомостей про кандидатів, згідно з проектом, крім ЗМІ, визначені й інформаційні агентства. У разі встановлення судом повторного або одноразового порушення при розгляді виборчого спору, суд могтиме тимчасово (до закінчення виборчого процесу) заборонити випуск друкованого видання, зупинити дію ліцензії або зобов’язати оператора провайдера телекомунікацій призупинити доступ абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет.

Щодо ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», автор пропонує доповнити список в частині 2 статті 6 Закону, де перелічені види діяльності, для яких не допускається використання телерадіоорганізацій, пунктом про заборону трансляції програм та передач, що заперечують або виправдовують участь держави-агресора у збройній агресії проти України, фінансування і матеріальне забезпечення державою-агресором терористичних організацій на території окремих районів Донецької та Луганської областей, участь громадян та регулярних військ держави-агресора у безпосередніх зіткненнях зі ЗСУ. Відповідно, мовник не матиме права розповсюджувати такі аудіовізуальні твори, а санкція, передбачена проектом, становитиме 10 відсотків ліцензійного збору. Більше того, за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації, Нацрада наділятиметься повноваженням своїм рішенням призупиняти трансляцію телерадіоорганізацією, щодо якої винесене судове рішення, будь-якої аудіовізуальної інформації до моменту його виконання.  

Крім того, проект значно розширює межі відповідальності друкованих ЗМІ, пропонуючи зміни до статті 42 відповідного закону. Зокрема, встановлюється, умовою звільнення журналіста, редактора від відповідальності за наклеп, поширюючи відомості, отримані від інформаційних агентств, дослівно відтворюючи публічні виступи або повідомлення осіб чи дослівно відтворюючи матеріали, опубліковані іншим ЗМІ з відповідним посиланням, є наявність спростування таких відомостей, відповідно до статті 37 ЗУ «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні». Крім того, законопроект вносить зміни до Цивільного кодексу, передбачаючи можливість суду припинити поширення інформації, що принижує честь і гідність особи через мережу Інтернет шляхом видалення відповідного контенту з певного ресурсу (для прикладу, соцмережі).

Серед процесуальних моментів справ про захист честі, гідності та ділової репутації, проект встановлює  розгляд таких справ лише у спрощеному провадженні, причому незалежно від розміру ціни позову  та наявності зустрічного позову. Також, процесуальні строки скорочуватимуться вдвічі: це стосується строку розгляду справи (30, а не 60 днів з дня відкриття провадження), підготовки відзиву (протягом розумного строку, але не більше 7 (нині – 15) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження), розгляду справи по суті (з першого судового засідання або 15 замість 30 днів з дня відкриття провадження). Крім того, перше судове засідання проводитиметься не пізніше, ніж через 15 днів з дня відкриття провадження, коли загальне правило для спрощеного провадження – 30 днів. Згідно з правилами спрощеного позовного провадження, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами і без повідомлення сторін (ст. 279 ЦПК), при цьому, сторона може подати клопотання, або з ініціативи суду, про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Проект забороняє суду відмовляти у задоволенні такого клопотання, якщо справа стосується захисту честі, гідності та ділової репутації.

Наостанок, автори пропонують встановити кримінальну відповідальність за поширення недостовірної інформації у засобах масової інформації, мережі Інтернет. Зокрема, передбачений штраф за умисне або неумисне поширення недостовірної інформації, які ганьблять честь і гідність особи, а також за подібні дії, поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжких злочинів або вчинені під час виборчого процесу відносно кандидатів. Розмір штрафу залежить від наявності умислу особи, характеру поширеної інформації, а також періоду поширення: від 500 ндмг до 3000 ндмг. При цьому, згідно з нещодавно прийнятими змінами (наберуть чинності 1 січня 2020 року), згадані правопорушення будуть відноситись до категорії кримінальних проступків, щодо яких передбачаються спрощення досудового розслідування. Попри це, проект встановлює, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона спростувала відомості у той же самий спосіб, як і поширила, що ганьблять честь і гідність іншої особи. Якщо це здійснювалось через Інтернет, обов’язковою умовою буде видалення відповідного контенту.

Наразі, проект опрацьовується в профільному Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Картка законопроекту: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65657.  

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: