ЦЕДЕМ провів експертну дискусію для обговорення ключових проблем українських організацій громадянського суспільства у доступі до платіжних послуг при отриманні транскордонних переказів від благодійників і донорів – нерезидентів і напрацювання можливих варіантів, аби запобігти та вирішити їх.

29 серпня 2023 року за модерації юристки ЦЕДЕМ Наталії Повтарь відбулась експертна дискусія “Міжнародне фінансування ОГС: виклики банківського обслуговування, спричинені війною”.

Спікерами виступили представники українських організацій громадянського суспільства, професійних банківських об’єднань, консалтингу, адвокати і міжнародні експерти.

У вступному слові Анна Ісічко, заступниця директорки ЦЕДЕМ, зауважила, що доступ ОГС до базових фінансових послуг та супутні проблеми пов’язані із запровадженням і функціонуванням системи фінансового моніторингу. 

Водночас, війна створила інший контекст застосування законодавства у цій сфері. І тому важливо зрозуміти: які проблеми потрібно вирішувати на державному рівні системно, а з якими можуть впоратись самі ОГС. А ще – які інструменти є для того, аби безпечно працювати в Україні. 

Ця дискусія орієнтована на побудову і розширення співпраці громадського сектору, банків та Національного банку України. Адже саме міжгалузевий діалог допоможе визначити: де ОГС можуть самостійно зменшити ризики своєї операційної діяльності, а де банкам і регулятору потрібно випустити роз’яснення, аби захистити права споживачів банківських послуг.

Юрист ЦЕДЕМ Ігор Кобліков навів актуальні проблеми ОГС в отриманні валютних надходжень від нерезидентів – як донорів, так і благодійників.

Так, банки-нерезиденти призупиняють переказ коштів в іноземних валютах від донорів-нерезидентів до надання грунтовних пояснень. Вирішуються подібні ситуації завдяки зусиллям самих міжнародних організацій-донорів: вони надають пояснення і документальні підтвердження. 

Також блокується благодійна допомога і донати від благодійників-нерезидентів та екстрена допомога від міжнародних донорів, а кошти повертають відправникові без пояснення причин. При цьому не всі благодійники повідомляють про свої наміри надати допомогу, а тому ОГС позбавлені можливості її отримати. 

Тобто попри вимогу виявляти та управляти ризиками, банки-нерезиденти застосовують де-рискінг, що має негативний вплив. 

При цьому доступ принаймні до базових фінансових продуктів та послуг – необхідна умова для участі громадян в економічному та соціальному житті. Для найвразливіших клієнтів, включно з біженцями і бездомними, це може бути питанням виживання. Без цього гуманітарна допомога може не дійти до тих, хто її найбільше потребує. Такої позиції дотримується Європейський орган банківського нагляду.

Важливо розуміти, що Рада Європейського Союзу ухвалила рішення (CFSP) 2022/1908 від 06.10.2022, яким розширила санкційні обмеження на непідконтрольні уряду території України в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях. Зокрема, заборонено надавати, прямо чи опосередковано, фінансування або фінансову допомогу.

Проте іноземні банки блокують операції осіб, зареєстрованих на всій території зазначених областей, незалежно від того, чи перебувають вони під окупацією російської федерації, чи під контролем України.

Мінреінтеграції на даний час працює над запровадженням єдиної англомовної інформаційної бази як джерела інформації про підконтрольність Уряду України певних територій. Це дозволить європейським банкам бути впевненими, що ризики фінансування тероризму відсутні.

Лариса Польська, голова правління Фонду громади міста Херсон “Захист”, і Наталія Кравець, голова ГО “Ліга соціально відповідальних жінок”, поділились своїм досвідом отримання міжнародного фінансування в умовах війни і перепонами, з якими довелось зіткнутися. 

Особливі проблеми, які полягають у блокуванні платежів, спостерігаються при роботі з донорами та благодійниками із Європи, адже навіть наявність у найменуванні організації слова “Херсон” має наслідком неможливість отримати будь-які надходження із європейських країн.

На думку спікерок, це безпосередньо впливає на можливість людей, які перебувають у складних життєвих обставинах, спричинених війною, та їхніх дітей, зокрема тих, які проживають на нещодавно звільнених територіях (Херсонська область), отримувати своєчасну і нагальну допомогу.

Андрій Дубас, президент Асоціації українських банків, підтвердив, що проблема блокування транскордонних платежів банками-нерезидентами є актуальною і Асоціація долучається до її вирішення. 

Втім, наразі необхідним є комплексне рішення, яке поєднає роботу Мінреінтеграції та Мінінфраструктури, щоб забезпечити функціонування інформаційної системи переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, не тільки українською, але й англійською мовою, щоб її могли використовувати нерезиденти.

За необхідності АУБ готова долучитись до подолання цих нагальних викликів, надаючи посильну допомогу державним органам та установам, а також проводячи роз’яснювальну роботу із партнерами-нерезидентами. 

Вадим Романюк, керівник практики банківського та фінансового права адвокатського об’єднання “PwC Legal”, на прикладі діяльності ОГС окреслив зміст поняття де-рискінгу під час фінансового моніторингу. Він зауважив, що де-рискінг є за своїм змістом “побічним” продуктом фінансового моніторингу.

Наглядною ілюстрацією цього є ситуація, коли навіть використання у назві певних “тригерних” слів (наприклад, “Херсон”) можуть стати підставою для застосування заходів де-рискінгу. Зазвичай із проблемою де-рискінгу стикаються ОГС, які працюють в умовах збройного конфлікту – зокрема українські.

Основні причини таких дій банків – комерційна недоцільність (адже це вимагає зусиль, пов’язаних із запровадженням відповідних механізмів контролю цілком специфічних суб’єктів), а також високі штрафні санкції від регулятора.

Незважаючи на те, що проблема де-рискінгу є загальновизнаною на рівні як FATF, так і НБУ, однак прикладів притягнення банків до відповідальності за це немає. Global NPO Coalition і Казначейство США сформували документи, які окреслюють ці проблеми та необхідність протидії їм.

Оприлюднення відкритого списку окупованих територій може не вирішити існуючі проблеми де-рискінгу, адже іноземні банки діють відповідно до свого національного законодавства, а тому є пересторога, що вони чекатимуть на роз’яснення своїх регуляторів та не поспішатимуть враховувати навіть офіційні відомості українських інформаційних систем.

Проблеми ж для українських ОГС з боку українських банків легше врегулювати, адже якщо ситуація відбувається в Україні, то можна відстоювати свої права. Втім, не вистачає можливостей досудового врегулювання спорів із банками. І тут НБУ міг би виконувати роль певного арбітра між клієнтом і банком, де останній не мав би ризиків отримати штрафні (фінансові) санкції від самого регулятора.

Якщо проблеми виникають поза Україною, то кожна ОГС має об’єктивно поглянути на існуючі для її діяльності ризики і ухвалити рішення щодо тих заходів, які б допомогли уникнути застосування до них де-рискінгу з огляду на тригерні аспекти, такі як місцезнаходження або певні географічні назви в найменуванні.

Любен Панов, старший програмний радник Європейського центру некомерційного права (ECNL), розповів про практику успішної співпраці ОГС і банківських установ для забезпечення доступу до фінансових послуг. 

На його думку, банки вважають неприбуткові організації (НПО) низькоприбутковими клієнтами з високим ступенем ризику, які вимагають великих витрат на забезпечення відповідності (належна перевірка клієнта). Також банки побоюються високих штрафів від регуляторів або шкоди для репутації за наслідками потенційних помилок.

Поширеними проблемами, з якими стикаються НПО при банківському обслуговуванні, є, зокрема:

• Ускладнене відкриття банківського рахунку, оскільки НПО вважаються високоризиковими з точки зору потенційного залучення до фінансування тероризму;
• НПО мають труднощі із дотриманням вимог щодо проведення розширеної комплексної перевірки при відкритті банківського рахунку;
• Відсутність інформації та вказівок: НПО не знають про системні чинники, що стоять за рішеннями банків;
• НПО не мають засобів правового захисту у разі відмови з боку банку;
• Блокування рахунків і переказів;
• Подекуди банки можуть закрити рахунки без попереднього повідомлення або належного обгрунтування.

Наслідком стає надмірне ускладення діяльності ОГС та впливає на їхніх бенефіціарів.

Наводячи приклади іноземного досвіду, спікер відмітив нідерландський банк ABN AMRO, який визнає доступ до банківських послуг правом людини, виділяє ресурси для забезпечення доступу НПО до фінансових послуг та створив перший спеціалізований портал для інформування та допомоги НПО.

Тож необхідно налагодити міжгалузевий діалог (фінансові установи, НПО, державні установи) щодо зниження банківських ризиків, аби розуміти актуальні проблеми і ризики.

Павло Верхняцький, керуючий партнер, директор COSA Solutions, поділився досвідом запобігання ризикам обмеження транскордонних платежів на користь резидентів України. 

Він зазначив, що банки можуть вживати заходів де-рискінгу із застосуванням автоматичних систем аналізу інформації, де можуть мати значення окремі географічні назви, адреси або гіпотетичні зв’язки із окремими персоналіями. Іншим варіантом є належна перевірка клієнта шляхом проведення глибинного дью-ділідженс клієнта.

На думку спікера, в таких умовах клієнт самостійно ухвалює рішення: чи застосовувати йому окремі заходи мінімізації ризику застосування до нього де-рискінгу.

У ході обговорення висловлених підходів та описаних кейсів, учасники дискусії дійшли спільної думки, що проблема блокування/призупипення транскордонних платежів на користь українських ОГС є надзвичайно актуальною, несе суттєві ризики та має значні наслідки як для діяльності самих ОГС, так і їхніх бенефіціарів. Вирішення цих проблем потребує спільнодії від ОГС, банків та їх професійних асоціацій, НБУ та органів державної влади. 

В очікуванні офіційної інформації від Мінреінтеграції шодо інформаційної системи інформаційної системи переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, ЦЕДЕМ також працює над підготовкою практичного матеріалу з порадами для ОГС, як вирішувати проблеми з банківським обслуглуговуванням, коли мова йде про отримання фінансування з-за кордону.

Підготував Ігор Кобліков, 

юрист ЦЕДЕМ
Експертна дискусія організована в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.