Набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення”, ухвалений 17 червня Верховною Радою і підписаний президентом 16 липня. 

Він оновлює порядок призначення та звільнення членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення, встановлює нові вимоги до них, конкретизує питання оплати праці, діяльності апарату тощо. 

Призначення членів

Нацрада складається із восьми членів: чотири призначає Верховна Рада і ще чотири – президент. 

Щодо призначення Верховною Радою, то новий закон збільшує строк – призначити нових членів потрібно протягом шести місяців з дня припинення повноважень попередніх, а не протягом двох, як це було раніше. Крім того, якщо під час попереднього рейтингового голосування кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів, черговість голосування щодо призначення кожного з них залежатиме від гендерного складу Нацради на день голосування. 

Тобто, якщо більшість членів Нацради є чоловіками, то у разі набрання кількома кандидатами однакової кількості рейтингових голосів, спочатку голосуватимуть за призначення жінок. Якщо стать кандидатів однакова, то проводитимуть додаткове рейтингове голосування. 

Щодо призначення президентом, то новий закон дає право президенту створити конкурсну комісію. У поясненні Офісу президента йдеться, що ця зміна покликана забезпечити більш прозоре призначення членів Нацради. Проте цікавим залишається той факт, що закон не зобов’язує президента проводити конкурс, а лише дає таку можливість. Тож, за бажання, він може призначити, кого вважатиме за потрібне. Тому подивимося, чи часто користуватимуться можливістю проводити конкурс на практиці.

Вимоги і заборони

Змінюються і вимоги до членів Нацради: 

• стаж роботи 5+ років може бути не лише у сфері телерадіомовлення, а також у сфері права, журналістики або електронних комунікацій; 
• член Нацради повинен проживати в Україні не менше 5 останніх років, а не 10, як було раніше;
• пенсійний вік більше не є перешкодою для кандидата в члени Нацради; 
• наявність іноземного громадянства чи підданства позбавляє права стати членом Нацради і є підставою для його звільнення (раніше йшлося лише про вихід з українського громадянства або виїзд за кордон для постійного проживання); 

Згідно з новим законом, член Нацради не може бути бенефіціаром, власником істотної участі або ключовим учасником телерадіоорганізації. Проте не йдеться про заборону мати частку у майні такої організації. Раніше закон зобов’язував позбавитися будь-якої частки. 

Тож є значний ризик, що член Нацради, який хоч і не має істотної участі у телерадіокомпанії і не виконує там управлінських функцій, може діяти упереджено у випадках, коли Нацрада вирішуватиме питання щодо цієї компанії. 

Важливо пам’ятати, що Україна зобов’язалася дотримуватися стандартів і рекомендацій, встановлених в рамках Ради Європи, Європейського суду з прав людини тощо. Згідно з Рекомендацією Rec(2000) 23 Комітету Міністрів Ради Європи, законодавство про регуляторні органи повинно передбачати заборону сумісництва, зокрема й володіння частками ЗМІ чи у підприємствах суміжних сфер.

До цієї ж рекомендації звертається і ЄСПЛ у справі Manole and others v. Moldova. В контексті порушення прав журналістів державного медіа в Молдові суд наголосив на тому, що згідно з рекомендацією держава повинна забезпечити такі правила членства і функціонування регулятора, за яких політичний і економічний впливи на них відсутні.

Оплата праці і апарат

Новий закон виписує конкретні розміри зарплат членів Нацради. Так, голова Нацради отримує 12 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (28,5 тисяч грн станом на липень 2021 року), його перший заступник — 11,5 (27,3 тисячі грн), заступник і відповідальний секретар — по 11 (26,1 тисячі грн), а просто член Нацради — 10 (23,8 тисячі грн). При цьому передбачені надбавки і премії. 

Також закон конкретизує особливості роботи апарату Національної ради телебачення і радіомовлення: 

• посади держслужбовців апарату Нацради прирівнюються до посад державних службовців Секретаріату Кабінету Міністрів;
• посадові оклади держслужбовців апарату Нацради становлять три розміри окладів держслужбовців відповідних посад Секретаріату Кабміну; 

Раніше ці питання не регулювалися законом про Нацраду у повній мірі. Теперішні зміни повинні загалом покращити становище держслужбовців Нацради і стимулювати їхню роботу шляхом вищої оплати праці. 

***

Новий закон дійсно удосконалює і конкретизує деякі питання призначення членів Нацради, а нові вимоги можуть покращити якісний склад органу. Водночас, деякі положення не додають роботі органу неупередженості і незалежності. 

Так, якщо Верховна Рада продовжить призначати членів Нацради на конкурсних умовах (рейтинг і голосування), то президент і надалі не зобов’язаний дотримуватися такої процедури. Йому дали можливість як проводити конкурс, так і не проводити його. 

Також невідомо, як відобразиться на роботі Нацради той факт, що закон більше не передбачає заборони мати частку у майні телерадіоорганізації. Наразі запобіжників від зловживань не передбачено.