Громадський сектор України отримав довгоочікуваний візійний, аналітичний та полісі-документ — Карту правових реформ для громадянського суспільства. Презентація фінальної версії Карти відбулася у Києві, 30 вересня. 

Створення та розробка Карти правових реформ – це комплексний підхід до реформування сектору у рамках проекту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України”, яку втілює ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Презентували Карту Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання, Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права та Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень. До заходу долучилися також Олександр Ярема, Державний секретар Кабінету Міністрів України та Наталія Окша, заступниця директора департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, які у якості експертів та партнерів долучалися до розробки Карти. Модератором події став Артем Коновалов, експерт ЦЕДЕМ.

Перший та єдиний у своєму роді документ об’єднав навколо себе понад 150 громадських та благодійних організацій з усіх куточків України, 250  експертів, які спільно працювали над розробкою протягом останніх пів року. 

“Громадські активісти, волонтери, благодійники рятують людей там, де державі бракує ресурсів, підтримують проєкти, які не цікаві для бізнесу. Організації громадянського суспільства наразі стають партнерами для держави і людей, нарощують свою потужність і самозарадність. Однак їхня діяльність не завжди залежить від них самих. Існує певне середовище, у томи числі правове середовище, яке ми маємо покращувати, щоб дати можливість організаціям ефективніше виконувати свої місії”, — наголосив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання.

У підсумку, співавторам вдалося сформувати чіткий та актуальний порядок денний реформ для громадянського суспільства в Україні, який  не лише містить у собі деталізовану картину проблем, труднощів та перешкод, з якими зіштовхується громадський сектор, але й пропонує комплекс кроків, які дозволять ці проблеми вирішити. 

“Команда консорціуму поставила собі за мету зробити процес розробки Карти максимально інклюзивним та прозорим. Ми розпочали цей процес із публічним обговоренням всіх учасників громадянського суспільства про те, якою має бути Карта. Ми продовжили роботу над формуванням документу у формі відкритих публічних регіональних обговорень. Наша команда також залучала до розробки представників державних органів, які надавали свої поради та пропозиції щодо вдосконалення документу. Зокрема, ми провели 35  подій з 1000 учасників, залучили 250 експертів та 75 годин публічної роботи для формування фінального документу на 160 сторінок. Сьогодні ми започатковуємо створення Коаліції організацій громадянського суспільства на підтримку позитивних змін, які закладені в Карті”, — зазначила Олеся Холопік, директорка ЦЕДЕМ.  

Серед десятків питань, котрі піднімають співавтори Карти:

• Відсутність сприятливого середовища для розвитку громадянського суспільства в Україні;
• Відсутність прозорих процедур та конкурсів при розподілі бюджетних коштів для підтримки ОГС;
• Несприятливе податкове середовище для громадських, благодійних та волонтерських організацій;
• Існування реальних загроз життю та здоров’ю українських громадських активістів;
• Спроби дискредитувати діяльність громадського сектору, створити перешкоди для розвитку громадянського суспільства через законодавчі зміни і не лише. 

Саме існування подібних ризиків та перешкод і стало однією з причин створення Карти правових реформ. Наразі положення та ключові пропозиції Карти уже лягли в основу Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2025 рр., проект якої саме розробляє Кабінет Міністрів у співпраці з представниками “третього” сектору. Надалі положення Карти будуть реалізовуватися у співпраці з органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і не лише. 

“Нам важливо взаємодіяти, формувати партнерство і новий порядок денний. І я думаю, ми чуємо один одного, і для нас це важливо. Тому, я сподіваюся, найближчим часом матимемо позитивні результати”, – прокоментував Олександр Ярема. 

“Всі разом – 150 організацій, які працювали над цим порядком денним реформ для громадянського суспільства, визначили 91 проблему, яка зараз турбує громадські і благодійні організації, органи самоорганізації населення, ініціативні групи, і запропонували українській державі 307 рішень по вирішенню озвучених проблем. Ми дуже сподіваємось, що спільними зусиллями організацій громадянського суспільства і влади ми вирішимо ці проблеми. Основними виконавцями даних рекомендацій ми вбачаємо Уряд України, обласні адміністрації, Верховну Раду, яка має прийняти значну частину законодавства, і ми бачимо нову посилену роль органів місцевого самоврядування”, — підсумував Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД.

Попереду у команди співавторів – проведення масштабних адвокаційних кампаній для реалізації пропозицій, прописаних у Карті. Представників громадського сектору запрошують приєднуватися та спільно працювати над створенням сприятливого правового середовища для ОГС. 

Інфографіка Карти правових реформ доступна за посиланням.

Ця подія стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (АМР США) в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР Єднання у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).