14 травня 2021 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону №5495 “Про особливості надання електронних публічних послуг” (н.д. Михайло Крячко, Андрій Клочко та інші).
Фактично, проєкт врегульовує надання адміністративних послуг в електронному форматі, частину з яких вже можна отримати в Єдиному державному веб-порталі електронних послуг “Дія”. Раніше спеціального законодавства щодо електронних адмінпослуг не було.
Що пропонує законопроєкт?
По-перше, проєктом закону впроваджуються поняття власне електронної публічної послуги, автоматичного режиму надання електронної публічної послуги та інші.
По-друге, і що найважливіше, автори проєкту на законодавчому рівні хочуть максимально спростити і пришвидшити процес надання адміністративних послуг. Ось запропоновані нововведення, які цьому сприятимуть:
- Автоматичний режим надання електронної публічної послуги. Він передбачає можливість надання послуг без участі відповідального органу – замість цього використовуватимуть програмні засоби національних електронних інформаційних ресурсів (веб-сайти, бази даних тощо). Словом, послугу надаватимуть дистанційно за допомогою електронних програм, як-от додаток “Дія”, чат-боти, електронні кабінети тощо.
До речі, Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, схвалена Кабінетом Міністрів, також передбачає мінімальну участь людей у наданні певних послуг, натомість пропонуючи запровадження діалогового інтерфейсу із застосуванням технологій штучного інтелекту.
- Система електронної взаємодії електронних ресурсів. Це система взаємодії між державними реєстрами та іншими ресурсами, в яких міститься інформація про фізичних та юридичних осіб для автоматичного обміну даними для надання послуги. Як вона працює? Більше не треба особисто отримувати паперові документи (витяги, довідки тощо) із низки органів, аби надати їх для отримання послуги. Усі ці дані будуть завантажені в мережу і автоматично передаватимуться між органами.
Може трапитися, що необхідної для надання послуги інформації про особу немає в державних реєстрах чи базах даних, проте вона є в розпорядженні певного органу чи державного/комунального підприємства. Тоді надавач послуг сам звертатиметься до розпорядника по цю інформацію. А той вже протягом трьох днів підтверджує або спростовує її.
Також цивільну дієздатність і правоздатність особи, яка отримує послугу, можна буде перевіряти з відповідних реєстрів. З першого погляду, такий простий доступ до персональної інформації лякає ймовірним потраплянням її не в ті руки. Але адміністративні послуги все одно надає держава, яка, по суті, завжди й володіла цими даними про людей і організації. Тож після ухвалення цього закону полегшиться лише доступ самих органів до персональних даних, сама ж інформація й надалі матиме спеціальний режим доступу і відповідний захист.
- Введення принципу мовчазної згоди. Цим принципом передбачено, що надавач адміністративних послуг надає електронну послугу особі без відповідних документів, якщо їх протягом відведеного часу не надали інші органи влади, підприємства тощо. Так, якщо для адмінпослуги треба довідка, приміром, з Держслужби праці чи Міграційної служби, але протягом трьох днів ці органи не надали її, то послуга надається без довідки. Це і є така собі мовчазна згода. Водночас, Кабінет Міністрів може визначити випадки, у яких наявність певних документів є обов’язковою для надання послуги, а мовчазна згода в такому випадку не діятиме.
- Документи в електронній формі прирівнюються до паперових. Якщо закон вимагає особистої подачі заяви, звернення чи запиту особи і відповідних документів у паперовій формі для отримання послуги, то проєкт пропонує дозволити їх подачу в електронному форматі із застосуванням електронного підпису. Це стосуватиметься як фізичних, так і юридичних осіб, їхніх представників тощо. Якщо при цьому вимагається ідентифікація особи, то цей процес теж можна здійснити електронно.
- Комплексні електронні публічні послуги. Автори пропонують ввести поняття комплексної послуги, тобто одразу кількох адміністративних послуг, які надаватимуть особі на підставі однієї заяви. Це відбуватиметься в автоматичному електронному форматі, навіть якщо відповідні послуги надають різні органи.
***
Ці положення і принципи вже частково застосовують на практиці за допомогою веб-порталу “Дія”. Проте спеціального закону, який би регулював надання електронних послуг, досі немає. Так, “Дія” працює на підставі Положення про Єдиний державний веб-портал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019.
Ухвалення цього законопроєкту передбачає, що у відповідність із ним будуть приведені інші нормативно-правові акти. Тобто на державні органи покладуть обов’язок надавати послуги електронно і приймати електронні документи. Це має значно спростити життя звичайним громадянам і бізнесу, зменшити корупційні ризики.
Що стосується захисту персональних даних користувачів “Дія” (відповідно, отримувачів послуг), то після перевірки 4-12 червня 2020 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини не виявив порушень щодо захисту персональних даних.
Водночас, проєкт закону зареєстрований лише нещодавно, тому фінальний варіант ми зможемо побачити і проаналізувати пізніше.
Картка законопроєкту: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/26555
