Експерти Ради Європи опублікували свої висновки щодо відповідності Закону України “Про медіа” (далі – Закон) Директиві ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (“AVMSD”) та стандартам Ради Європи.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про медіа”, який вже 29 грудня підписав Володимир Зеленський.
Цей Закон врегульовує питання правових засад діяльності суб’єктів у сфері медіа в Україні, регулювання, нагляду та державного управління у цій сфері.
Експерти Ради Європи надали свої висновки щодо Закону та заявили, що “Закон є суттєвим покращенням у порівнянні з проєктом Закону “Про ЗМІ” № 2693-д, який був прокоментований у вересні 2022 року у “Технічному документі: Експертний висновок експертів Ради Європи щодо України””.
Експерти вважають, що “Закон “Про медіа” в тому обсязі, в якому він охоплює теми, що містяться в Директиві ЄС 2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) значною мірою узгоджується з нею”. Те ж саме стосується і відповідності його стандартам Ради Європи.
Проте експерти зазначили, що у Законі є моменти, які потребують доопрацювання.
Вони звертають увагу на те, що “між Законом та AVMSD є проблема неузгодженості, тому що не всі ознаки, що захищені статтею 21 Хартії основоположних прав Європейського Союзу, підпадають під заборону мови ворожнечі. Вони всі підпадають під заборону дискримінації або переслідування, але також вони повинні бути включені до переліку ознак мови ворожнечі. У чинному Кримінальному кодексі України це єдині захищені ознаки, що входять до складу злочину на ґрунті ненависті. Тому до Кримінального кодексу слід внести зміни, щоб розширити перелік таких ознак, проте, перед цим слід внести зміни до законодавства про медіа, щоб воно як мінімум відповідало вимогам AVMSD щодо мови ворожнечі в аудіовізуальних медіапослугах”.
Експерти наголошують на певному незначному недоліку статті про захист неповнолітніх. “Обмеження для фільмів 16+ набувають чинності лише через рік після ухвалення Закону, що видається надто довгим терміном і технічно не відповідає статті 7.2 Конвенції про транскордонне мовлення” – зазначають експерти. Проте, на їхню думку, загалом стаття про захист неповнолітніх тепер узгоджується зі стандартами Директиви Ради Європи щодо аудіовізуальних медіасервісів.
Окрім цього, є два питання, на які звернули увагу експерти. Вони пов’язані з озвученням причин того, чому особа потрапила до “списку заборонених”. У Законі зазначено, що у випадку, якщо на це є правові підстави, можливі винятки, коли причину не розкриватимуть. Проте, експерти Ради Європи кажуть, що “незрозуміло, чому взагалі мають бути винятки, якщо всі причини викладені в статті 126”.
Також експертів занепокоїла відсутність повторної оцінки осіб, що вже є в такому списку. Перехідні положення передбачають, що ті імена, що вже перебувають в «списку заборонених» після набрання чинності Законом, залишаться у ньому і не підлягатимуть повторній оцінці. Проте експерти вважають, що включення особи до такого списку є дуже серйозним обмеженням свободи вираження поглядів, тому повна переоцінка кожної особи має бути проведена.
Експерти рекомендують розширити поняття “журналіст”. Вони зазначають, що “У новій редакції Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналістів” йдеться про те, що журналіст повинен мати статус, підтверджений “документом, виданим суб’єктом інформаційної діяльності, професійною або творчою спілкою журналістів”. Це виводить “громадянських журналістів” і блогерів/відеоблогерів з-під визначення журналіста, а також захисту і прав, які пропонує закон. Слід розглянути можливість розширення визначення журналіста, включивши до нього самозайнятих журналістів, які (поки що) не пов’язані з медіаорганізацією чи спілкою”.
Також експерти пропонують поширити на виборче законодавство України положення попередньої редакції Закону “Про медіа”, які стосувались змін до Виборчого законодавства.
Таким чином, експерти підготували загальну оцінку відповідності Закону стандартам ЄС та Ради Європи, а також звернули увагу на питання, які не були повністю вирішені або не були вирішені взагалі.
Пояснення висновків Ради Європи та змін, які має ухвалити Україна, дивіться у відеокоментарі Ігоря Розкладая, заступника директора, головного медійного юриста ЦЕДЕМ.
