Юристи ЦЕДЕМ у партнерстві з Держпродспоживслужбою України запропонували рішення проблеми колізії в законодавстві щодо притягнення відповідальності за нелегальну рекламу тютюну і електронних сигарет.
Спеціалісти розробили єдиний підхід до тлумачення правил відповідними державними органами – Держпродспоживслужбою, МОЗ України, МВС України. Підхід описаний в аналітичному документі “Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням”, який презентували 19 грудня 2024.
Участь в презентації взяли: Тарас Шевченко, ініціатор кампанії «Київ без тютюнового диму»; Богдан Кашаник, юрист Центру демократії та верховенства права; Лада Булах, народний депутат, член Комітету з питань здоров’я нації; Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України; Наталія Гриб, фахівчиня відділу профілактики неінфекційних захворювань Центру громадського здоровʼя МОЗ України.
На сьогодні в 2024 в Україні законодавчо заборонена реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та пристроїв для куріння. Це регулюють три законодавчі акти – Антитютюновий закон № 2899, Закон України «Про рекламу», Кодекс України про адміністративні правопорушення (КупАП) .
Де-факто склалася ситуація, коли кілька законодавчих актів містять правила у сфері реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, мають однакову юридичну силу, інколи навіть ідентичні правила. Єдина відмінність – передбачають різний вид відповідальності за порушення. І через цю колізію відповідальні державні органи – Держпродспоживслужба, МОЗ України, МВС України – по-різному трактують як застосовувати прописані норми.
«Наприклад, у КупАП визначено компетенцію керівництва Держпродспоживслужби у розгляді справ про адміністративні правопорушення реклами та спонсорства тютюнових виробів, але детально не прописано як саме повинно здійснення провадження, – підкреслив під час презентації Богдан Кашаник, головний автор документу, юрист ЦЕДЕМ. – Фактично через таку процесуальну прогалину зазначена відповідальність лежить формальним «мертвим вантажем».
Юрист пояснив, що через такі законодавчі колізії створюється основа для масштабної нелегальної реклами новітніх тютюнових виробів.
За даними Київського міжнародного інституту соціології 2023 року, 73 % молодих людей віком 18–29 років спостерігають рекламу електронних сигарет, нікотинових снюсів і найчастіше (32% серед опитаних) бачать її в місцях торгівлі, Інтернеті (23 %), та у соціальних медіа (20 %).
Існують небайдужі громадяни, яких ця реклама не задовольняє і вони пишуть скарги в Держпродспоживслужбу. Під час презентації Богдан Кашаник розповів про результати 2-х моніторингів таких скарг.
Так, ЦЕДЕМ із Всеукраїнською кампанією «Молодь вільна від куріння» провели моніторинг скарг – вивчили 16 таких звернень громадян щодо порушень Антитютюнового закону № 2899 у сфері реклами тютюну в 5 населених пунктах — Києві, Тернополі, Рівному, Полтаві, с.Сокільниках Львівської області (березень-квітень 2024).
За результатами моніторингу було виявлено 16 звернень громадян до Держпродспоживслужби щодо порушень.
Згідно з офіційними відповідями від Держпродспоживслужби, лише в у 8 з 16 випадків нелегальної реклами тютюну порушникам виписали штраф. Кожний 4-й випадок нелегальної реклами тютюну залишається під питанням, оскільки виявився пов’язаний із колізіями і чіткістю розуміння законодавчих норм інспекторами Держпродспоживслужби. І в 1 випадку з 16 інспектора не допустили на місце нелегальної торгівлі.
Інший аналогічний моніторинг у квітні — травні 2024 року охопив 64 звернення громадян щодо порушень Закону України «Про рекламу» й Антитютюнового закону № 2899 у сфері реклами тютюну в 5 містах —Києві, Тернополі, Дніпрі, Одесі, Львові.
Порівнюючи дані другого моніторингу з попередніми 16-ти зверненнями, фіксується схожа тенденція. Зокрема, відсоток справ, які завершилися накладенням штрафу на порушників, збільшився (з 50 % до 61 %). Якщо в моніторингу 16-ти звернень через законодавчу невизначеність у 19 % випадків винних не притягли до відповідальності, то в цьому — у 26 %. Тобто, різниця 7 % дозволяє говорити про приблизно однакову частку проблеми законодавчої визначеності для правозастосування, і вона є доволі показовою – в середньому 25%.
Показово, що відсоток штрафів, накладених Держпродспоживслужбою, за нелегальну рекламу тютюну за період з 2022 роки став суттєво збільшуватися – якщо у 2022 році штрафи наклали у 16% порушеннях, то в 2023 році –вже 70%.
«Основна причина такого відчутного зростання — прийняття комплексного Закону України № 1978-ІХ, який розширив сферу застосування антитюнового Закону № 2899. Зокрема, цей закон заборонив рекламу і встановив розмір штрафу за його порушення — 30 000 грн, а в разі повторного порушення протягом року — 50 000 грн», – пояснив Олег Кобельков, начальник відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби України.
Обговорюючи проблему, учасники презентації також озвучили її можливе рішення – рекомендації у формі законодавчого рішення про притягнення до відповідальності магазинів та інтернет-продавців за нелегальну рекламу тютюну і пристроїв для куріння.
Ключова пропозиція – розмежування Закону України «Про рекламу» та антитютюнового закону № 2899.
Оскільки в цих двох законах перетинається тотожне коло питань (наприклад, регулювання реклами в Інтернеті, на транспорті, графічні зображення в місцях торгівлі на зовнішніх стінах / вікнах / обладнанні тощо), потрібно чітко відокремити, що саме регулюється Законом України «Про рекламу», а що — Антитютюновим законом № 2899.
Орієнтиром може слугувати регулювання місць торгівлі. Усе, що стосується реклами в місцях торгівлі, можна віднести до сфери Антитютюнового закону № 2899 і чітко зафіксувати в Законі України «Про рекламу» всі інші аспекти реклами тютюнових, нікотинових виробів і девайсів.
З рештою рекомендацій можна ознайомитися в повній версії аналітичного документу «Реклама тютюну в Україні: прірва між законодавством і виконанням».
