16 липня 2019 року набув чинності Закон України “Про функціонування української мови як державної”. Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України.
Закон набуває чинності поетапно. Так, 16 липня вступили в дію загальні засади, також – частина спеціальних норм, які стосувались визначених сфер, включаючи мову користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів, інформації загального розповсюдження та у сфері публічних заходів. При цьому, для норм щодо мови ЗМІ, реклами, телебачення і радіомовлення, кіно та книговидавництва встановлені спеціальні строки набуття чинності.
Відтепер, комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Визначаючи засади використання державної мови у сфері публічних заходів, закон також надає визначення цієї сфери. Зокрема, публічними заходами вважаються збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, доступні або відкриті для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу, що організовуються повністю або частково органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, організаціями, а також суб’єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності. Якщо мова події буде іншою, аніж державна, організатор зобов’язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад, якщо цього вимагатиме хоча б один учасник заходу. При цьому, згадані вимоги не поширюються на події для обмеженого кола осіб та заходи, організовані спеціально для іноземців та/або осіб без громадянства.
Також, мовний закон почав діяти і для правил розміщення інформації загального ознайомлення. Так, відтепер українською мовою, якщо інше не передбачено Законом, подаються оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша, публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація, що використовується для інформування необмеженого кола осіб про товари послуги тощо.
Для ЗМІ, телерадіомовників, книговидавців та кіновиробників Закон надає додатковий строк для можливості реалізації передбачених вимог. Зокрема, преса повинна буде видаватись державною мовою уже через 3 роки. Водночас, передбачається можливість видаватися іноземними мовами за умови, що ЗМІ паралельно випускає аналогічний тираж українською мовою. У сфері реклами – також обов’язковою стає українська мова, проте встановлені винятки для назв об’єктів інтелектуальної власності та для випадків використання мов корінних народів і національних меншин.
Щодо ТБ і радіо, то Закон вносить зміни до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, збільшуючи протягом 5 років на 15 відсотків обсяг мовлення державною мовою (з не менше 75 відсотків ефірного часу до 90) для загальнонаціональних і регіональних мовників та на 20 для місцевих (з 60 до 80 відсотків ефірного часу). Крім того, публічне приниження або зневажання української мови вважатиметься зловживанням свободи слова телерадіоорганізаціями, за що передбачене адміністративне стягнення.
Окрім цього, Закон передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміри якого коливатимуться від 200 ндмг (3 400 грн.) до 700 ндмг (11 900 грн.).
Строки набуття чинності згаданих норм відображені в таблиці.
