ЦЕДЕМ провів онлайн-тренінг з медійного права для журналістів UA: Донбас

Травень 12, 2020

5-8 травня експерти Центру демократії та верховенства права провели черговий онлайн-тренінг для регіональних філій Суспільного мовлення. Цього разу учасниками навчального заходу стали журналісти Суспільного Донбас

Темою вебінару була робота ЗМІ під час висвітлення місцевих виборів, а також питання приватності та діяльність медіа в соціальних мережах і платформах.

Цей тренінг продовжив серію навчальних заходів від Центру демократії та верховенства права для регіональних журналістів Суспільного. Нагадаємо, перша зустріч відбулася ще до початку карантинних обмежень, у Чернігові. Вже у онлайн-форматі тренінг пройшов для філії у Чернівцях, Запоріжжі, Вінниці, тепер і на Донбасі, наступний вебінар запланований для журналістів Суспільне Миколаїв.

Першим спікером вебінару став головний експерт з медійного права Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, який ознайомив учасників із новим Виборчим кодексом і новими умовами роботи журналістів, зокрема, й регіональних медіа. Про змінені умови політичної агітації та чесне інформаційне забезпечення учасники дізналися зі слів експерта, який також вказав на новий строк поширення результатів соцопитувань. Відтепер їх публікація заборонена протягом останніх двох днів перед днем голосування.

Друга лекція від Євгенії Стаднік, юриста напряму «Верховенство права» ЦЕДЕМ, була присвячена темі: як журналістам працювати, щоб дотримуватися всіх норм законодавства й нового Виборчого кодексу.

Зокрема, медіа слід пам’ятати, що передачі передвиборних програм не можна розміщувати у одному блоці з соціальною та комерційною рекламою чи переривати рекламою товарів. А ряд суб’єктів узагалі не мають права вести агітацію — це іноземці та особи без громадянства. Євгенія Стаднік нагадала, що за порушення обмежень на агітацію передбачена адміністративна відповідальність.

А Єлизавета Алексіюк, юристка з медійного права ЦЕДЕМ, розповіла журналістам про співвідношення свободи слова і приватності у їхній роботі.

Однією з таких “межових” ситуацій може бути прихована зйомка. Серед критеріїв допустимості такого методу: публічність особи, суспільний інтерес до її дій, предмет новинного сюжету, а ще — спосіб, яким отримана інформація. Наприклад, якщо журналіст вів приховану зйомку і вирішив опублікувати відео, але воно — нечітке (поганої якості), то автор має не називати прямо осіб, що зображені на відео з огляду на критерій правдивості інформації

Окрім традиційних для медіа сфер діяльності, наразі журналісти також активно працюють у соціальних мережах, тож Тетяна Авдеєва, молодший юрист ЦЕДЕМ розповіла про нові форми нелегального контенту, приватність та фактчекінг.

За її словами, загалом соцмережі виявляють нелегальний контент завдяки штучному інтелекту. З одного боку, це допомагає швидко знаходити такі дописи, а з іншого — призводить до помилок і прогалин. Зокрема, штучний інтелект не може шукати мову ворожнечі чи дискримінаційні висловлювання у зображеннях. 

Також лекторка наголосила на питаннях приватності. Так, якщо користувач натискає кнопку “поширити відео”, то його приватна інформація поширюється на Facebook, Youtube або будь-який інший веб-сайт.

Також про межі свободи слова у Інтернеті та регулювання соціальних мереж дивіться у програмі UA: Донбас за участі юриста ЦЕДЕМ.

Ця онлайн-подія відбулася завдяки нашому спільному проєкту між Центром демократії та верховенства права та міжнародною організацією Internews. Вона впроваджує «Медійну програму в Україні» за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (ЮЕСЕЙД). Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.