Безпека журналістів під особливою загрозою, соцмережі блокують і понижують дописи на чутливі теми, самим медіа потрібні не лише гроші на відновлення, а й психологічна підтримка для журналістів.
Усе це – реалії медійної сфери воєнного часу, і щоб допомогти журналістам та представникам медіа зміцнити свої знання та навички для цих умов, Центр демократії та верховенства права провів інтенсивний онлайн-тренінг “Незалежні медіа: ефективність, інноваційність, стійкість під час війни”. Навчання тривало у онлайн-режимі шість днів: 22-26 та 29 липня 2024 року. Захід відвідали 139 учасників.
Розпочався тренінг лекцією про анонімність і безпеку журналістів у цифровому світі – її провів Павло Бєлоусов, експерт з цифрової безпеки в Nadiyno.org. Далі Олена Спесивцева, юристка з питань авторського та медійного права ЦЕДЕМ, розповіла про авторське право для журналістів. Адже медіа повинні вміти не лише захищати своє авторство, а й не порушувати чужі права – це важливо для розвитку української журналістики, культури та творчості.
Другий день присвятили суто правовим питанням. Людмила Панкратова, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси, говорила про юридичний захист журналістів та джерел інформації під час війни. А Максим Дворовий, керівник напряму “Цифрові права” Лабораторії цифрової безпеки, ознайомив слухачів із юридичними вимогами до журналістських матеріалів.
Наступного дня Ігор Розкладай, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах ЦЕДЕМ, розповів про ефективну роботу медіа в соцмережах. Для контенту про війну платформи застосовують складні правила, що часто обертається блокуваннями, видаленнями та тіньовими банами, тому медіа важливо орієнтуватися у соцмережах. Далі Уляна Шадська, юристка у сфері цифрового законодавства, експертка з питань захисту персональних даних та етики технологій, зосередилася на безпеці даних журналістів під час війни, коли важливо забезпечити анонімність і свободу вираження.
Через повномасштабну війну і її економічні наслідки багато медіа опинилися без джерел фінансування, тож вже 25 липня Аліна Бочарнікова, фандрейзерка-практик, викладачка курсу залучення ресурсів у неприбуткові організації в Інституті лідерства та управління Українського Католицького Університету, розповіла про джерела та стратегії залучення коштів, які допоможуть змінити ситуацію. Далі Роман Кіфлюк, національний радник по Україні в International Media Support, провів лекцію про комунікацію медіа з потенційними донорами для залучення коштів на відновлення
26 липня стало днем штучного інтелекту. У першій лекції Олександр Монастирський, менеджер проєктів з медіаграмотності та протидії дезінформації медійного напрямку ЦЕДЕМ, говорив про ШІ та дезінформацію: як медіа виявляти небезпеку, створену новітніми технологіями. Втім, штучний інтелект може бути і корисним помічником для журналістів – про його безкоштовні та платні інструменти розповіла Ольга Петрів, юристка з питань штучного інтелекту ЦЕДЕМ.
У останній лекційний день Анастасія Ніжнік, менторка програми Mental Support for Media Фундації Суспільність, членкиня української асоціації КПТ, співзасновниця Центру психічного здоров’я БрейнКульт говорила про психологічну підтримку журналістів під час війни. А у лекції Романа Даніленкова, керівника освітнього центру, співзасновник медіагрупи “Накипіло” та “Вікна Відновлення” йшлося про мобільні медіа. Адже в сучасному світі журналісти мають уміти створювати контент навіть у телефоні.
За підсумками тренінгу учасники отримали сертифікати про проходження.
Нагадаємо, ЦЕДЕМ на системній основі проводить тренінги та інші навчальні заходи для журналістів та інших представників медіа. Дізнатися про них більше ви можете за посиланням. Також стежте за анонсами на нашому сайті та у Facebook.