Центр демократії та верховенства права розпочав серію офлайн-тренінгів для журналістів регіональних відділень Суспільного. Перший з них відбувся 2 серпня у Миколаєві. Експерти ЦЕДЕМ ознайомили журналістів філії UA: Суспільне із сучасними процесами й тенденціями у медійній сфері.
Так, у першій лекції Тетяна Авдєєва, юристка з медійного права ЦЕДЕМ, розповіла про дезінформацію: що це, як виявляти й протидіяти
Також експертка пояснила, як правильно називати фейки. За її словами, дезінформація і є втіленням терміну “fake news”.
Протидіючи ж дифамації, медіа мають відрізняти “право на відповідь” та “спростування”. У першому випадку редакція має опублікувати відповідь без будь-якого редагування. У другому – спростувати інформацію про частину публікації і вказати джерело. Та якщо відповідь містить мову ворожнечі чи подібне, ЗМІ може відмовитися оприлюднювати її.
Продюсер миколаївської філії спитала, як діяти журналістам, якщо дифамація прозвучала у прямому ефірі: гість програми вживав такі вислови. Як пояснила Тетяна Авдєєва, якщо на початку не прозвучала інформація, що думка гостя може не збігатися з думкою редакції, потрібно про це повідомити в кінці прямого ефіру. І нагадала, що факт можна перевірити, тоді як оціночні судження не підлягають спростуванню.
Друга лекція юристки ЦЕДЕМ була присвячена темі “свобода слова vs приватність”
Зокрема, йшлося про те, що свобода вираження включає право і отримувати, і поширювати інформацію. Вона, втім, не є абсолютною. Потрібно зважати на приватне життя (тут доречно згадати справу “Peck проти Сполученого Королівства” у ЄСПЛ), пам’ятати про державну таємницю і захист персональних даних.
Журналістка спитала про ситуацію з “мінуванням” мосту у Києві, коли медіа поширювали багато інформації про особу, яка це скоїла, зокрема особистої. Чи таке розповсюдження прийнятне?
Тетяна Авдєєва зазначила, що відповідно до Конституції України, медіа можуть повідомляти такі дані про особу лише якщо вона перебуває у розшуку, а правоохоронці просять про поширення у медіа. А у випадку з “мінуваннями” слід було публікувати лише небхідний мінімум інформації про людину.
Водночас, діяльність публічних осіб не є сферою приватного життя, адже вони свідомо відкривають для уваги громадськості. Критика публічного діяча не буде критикою особистості – обговорюють діяльність, а не те, ким є людина. Тоді як члени сім’ї публічної особи, які не бажають бути публічними, не є публічними особами.
Гліб Колесов, юрист, менеджер з адвокації ЦЕДЕМ, у третій лекції розповів про висвітлення тютюнової реклами в медіа
За його словами, у світі діють 4 ТНК (транснаціональні корпорації), які вкладають гроші у тютюнову рекламу та “відбілюють” свою репутацію через публікації у медіа. Щодня вони витрачають 23 мільйони доларів на рекламу: це матеріали на ТБ, онлайн, у соцмережах та друкованих виданнях, публікації про благодійність та спонсорство. Все для того, щоб підтримувати споживача – як теперішнього, так і майбутнього.
Притому в Україні не заборонена реклама електронних пристроїв для паління, які є першим кроком до цієї звички. За даними досліджень, 50 % молоді в Україні пробували або вживають електронні пристрої.
“Для чого ця інформація? Аби не бути “на гачку” і протистояти впливу даної реклами”, – підсумував лектор.
Надія Шувар, заступник директора Центру демократії та верховенства права, присвятила свою лекцію авторському праву у журналістиці
Під час неї слухачі ставили авторці практичні запитання. Наприклад, якщо у матеріалі використаний уривок із твору композитора, який жив кілька століть тому, то чи буде порушене авторське право? (не буде, адже право діє 70 років, а тоже твір потрапив у публічне надбання. Або ж чи можна використати у публікації фото когось із відповідною позою? (не можна без дозволу автора, проте не через позування, а тому, що саме фото перебуває під захистом).
Також під час лекції детально обговорили принцип Fair Use: ситуації, коли журналіст використовує чужі фото чи відео без дозволу автора і не вважається порушником авторського права (наприклад, для критики чи новинних матеріалів.
Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.
