Журналісти національних та регіональних видань пройшли 7 тренінгів про виклики та ризики медійної сфери. 19-21 та 24-27 липня Центр демократії та верховенства права провів серію онлайн-тренінгів “Нові зміни на медійному фронті: осягнути все”.
В умовах війни діяльність медійників зазнає значних змін. Наприклад, новий медійний закон, широке застосування штучного інтелекту, модерація соцмережами контенту – все це вимагає від медійників додаткової та швидкої адаптації.
“Ми опинилися по суті в новому світі зі старими правилами, які діють не так, як треба, або взагалі не діють, з новими правилами, які почали розроблятися і встановлюватися, і тому дуже важливо трим руку на пульсі не боятися цього а намагатися йти в ногу з часом, розуміти, де ми перебуваємо і які наші перспективи. Саме тому ми вирішили, що треба розкрити досить багато нових тем”, – наголосив Ігор Розкладай, заступник директора, головний юрист з медійного права ЦЕДЕМ
Перша лекція була присвячена головному нововведенню для українських медіа: Закону “Про медіа”, який набув чинності 31 березня цього року. Тетяна Авдєєва, юристка Лабораторії цифрової безпеки розповіла про основні зміни: серед них поява визначення “онлайн-медіа” (у статтях 1 та 16). Реєстрація для них є добровільною (але дає низку переваг), а соціальні мережі закон не регулюватиме.
Експертка вказала і на обов’язки зареєстрованих онлайн-медіа. Вони мають оприлюднювати та регулярно оновлювати інформацію про себе, виконувати вимоги щодо спростування і права на відповідь, а також дотримуватися заборон. Останні викладені у статті 36 та розділі ІХ і включають як вже знайомі пункти (наприклад, мову ворожнечі), так і нові, як-от пропаганду тоталітарного російського режиму. Тетяна Авдєєва пояснила і інші особливості закону, серед яких – співрегулювання і система санкцій.
Ще одна ключова зміна Закону “Про медіа” – кількарівнева система санкцій та штрафів. Як пояснила Ганна Літвіщенко, незалежний експерт з медіа права, радниця Smartsolutions, порушення відтепер діляться на три категорії: незначні, значні та грубі. Наприклад, якщо медіа не розмістило інформацію про себе на сайті – це незначне порушення, а от антиукраїнська пропаганда – вже грубе.
Від цього залежатимуть і штрафи. Так, за нерозміщену інформацію медіа отримає припис (попередження з вимогою виправити порушення), і лише коли їх набереться 5 за рік, заплатить штраф у 5-40 мінімальних зарплат. Тоді як за кожне грубе порушення медіа заплатить 10-75 мінімальних зарплат, а незареєстроване видання можуть покарати і припиненням діяльності. Експертка пояснила, як штрафи працюватимуть для лінійних аудіовізуальних медіа, преси, онлайн-медіа та інших.
Однак змінилися не тільки закони, а й реалії життя: кібератаки стають дедалі більшою загрозою, і журналісти мають вміти від них захищатися, адже щоденно працюють з комп’ютерами та іншими гаджетами. Тому у другий навчальний день Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО “Інтерньюз-Україна”, консультант Школи цифрової безпеки DSS380, експерт проекту TrollessUA, провів лекцію на цю тему.
Так, цифрова безпека – справа всього колективу, адже один “заражений” комп’ютер дасть доступ до всієї мережі. Тому кожен член команди має діяти за принципом “нульової довіри”: не довіряти посиланням у чужих листах, запитам від застосунків чи завантаженням із незнайомих сайтів. У колективі не повинно бути чужих флешок, а паролі слід робити складними, довгими і доповнювати їх двофакторною ідентифікацією. Йшлося також про VPN, шифрований зв’язок та секретні чати.
Водночас, журналістам у їхній роботі потрібно захищати не тільки пристрої, а й персональні дані. Лекцію на цю тему провела Уляна Шадська, юристка з цифрового права, експертка у сфері захисту персональних даних.
Експертка пояснила, що люди лишають “цифрові сліди”, як-то електронні листи, повідомлення у соцмережах, фото, запити чи телефонні дзвінки. Ба більше, наші смартфони створюють метадані: фіксують місцезнаходження людини і геолокують фото (чи знали ви, що деякі телефони визначають, де ваш дім і місце роботи?). Це наші персональні дані і доступ до них дозволить фактично відстежувати пересування журналіста, його друзів та заняття.
Тож Уляна Шадська поділилася корисними посиланнями і порадами про те, як захистити свої персональні дані (наприклад, радимо посібник із цифрової безпеки, створений ЦЕДЕМ).
У третій лекційний день Ярослав Зубченко, заступник шеф-редакторки “Детектор медіа”, член НМР, розповів про чутливі теми під час війни та пошук балансу під час висвітлення подій, пов’язаних з війною. Зокрема, пан Зубченко наголосив, що з інформацією необхідно поводитись обережно та зважувати як поводитись з інформацією, що становить публічний інтерес, оскільки її оприлюднення може як і врятувати життя, так інашкодити, тому кожен такий випадко необхідно всебічно зважувати.
В умовах, коли повномасштабна війна триває вже понад рік, психологічна підтримка нерідко потрібна і самим журналістам. Анастасія Ніжнік, авторка програм психічного здоров’я журналістів Фундації Суспільність, членкиня української асоціації КПТ, співзасновниця Центру психічного здоров’я БрейнКульт, розповіла про маркери депресії, тривожного розладу і ПТСР. Тож журналісти мають звертати увагу на прояви на зразок роздратованості чи змін апетиту, які можуть здаватися просто ознаками поганого настрою.
Експертка радить медіа застосувати кількакрокову стратегію. Спочатку потрібно дослідити психічне здоров’я в організації. Далі – провести навчання з його основ, спільно визначаючи теми. Наступним кроком повинні стати індивідуальні консультації для медійників. Підсумком будуть заходи з відновлення.
Четвертий день розпочався лекцією про ще один типовий виклик для журналістів – баланс між швидкістю (зрештою, він має оперативно повідомити новини суспільству) та принципами етики. В умовах війни багато що змінилося, і розповіла про це Марина Сингаївська, заступниця генерального директора УНІА “Укрінформ”.
Вона пояснила, що попри стандарти точності та оперативності, зараз є чіткий перелік інформації, котру журналісти не мають повідомляти (його встановив наказ Головнокомандувача ЗСУ). Наприклад, про військові об’єкти, кількість солдатів та техніку, їхні маневри та військові операції. Не можна показувати стратегічні об’єкти та позиції Сил Оборони – так ви допоможете ворогу влучати в них. Є і винятки, про які експертка також розповіла.
Окремо слід замислитися про етику спілкування з військовими, переселенцями, постраждалими від війни.
Журналістам слід зважати і на загальний стан інформаційного простору, тож Оксана Мороз, засновниця волонтерської ініціативи “Як не стати овочем”, розповіла про інформаційну гігієну під час війни. Вона наголосила, що за даними дослідження USAID-Internews, для 74% громадян першим джерелом інформації є соцмережі.
Більше половини українців вважають, що можуть відрізнити правду від дезінформації, але зробити це на практиці можуть лише 14%. В результаті люди шукають інформацію у псевдоекспертів (бо ті гарно говорять), псевдоінсайдерів (які нібито знають правду) і провокаторів (які викликають емоції). Цим користуюся росіяни, аби провокувати суперечки довкола дражливих тем і розколювати суспільство. Також вона дала поради про те, як діяти у такому інформаційному просторі.
Наступного дня, 25 липня, Людмила Панкратова, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси, розповіла учасникам про журналістські джерела. Зокркма, під час лекції експертка розповіла як працювати з джерелами, аби отримати інформацію для публікації, на які нюанси варто звертати увагу працюючи під час війни. Також обговорили питання балансу захисту джерела та права авдиторії на інформацію.
У другій лекції Стас Козлюк, репортер-фрілансер, говорив про роботу на передовій. Лектор сам висвітлює повномасштабну війну із зони бойових дій тож розповідав, як подбати про особисту безпеку та працювати з інформацією на військову тему, зокрема й про цензуру під час підготовки публікацій та наскільки можна дозволяти військовим втручатись в роботу під час підготовки матеріалів.
Шостий день тренінгу стартував із лекції про штучний інтелект (ШІ) для журналістів від Ольги Петрів, юристки з питань штучного інтелекту медійного напрямку ЦЕДЕМ. Під час лекції Ольга розповіла про переваги та недоліки використання ШІ в журналістиці, фактори ризику при використанні ШІ в журналістиці, а також як використовувати ШІ, щоб оптимізувати робочий процес. Окрім того, під час лекції обговорили питання впливу російської пропаганди на ШІ.
Далі Ігор Розкладай та Павло Бурдяк, аналітик медійного напряму ЦЕДЕМ, розповіли про соціальні мережі та “пастки” при модеруванні контенту. Зараз медіа активно працюють у соцмережах і нерідко стикаються з блокуванням своїх дописів та сторінок. Причини бувають різні: від “спаму” скаргами з росії та помилок при модерації до жорсткої реакції соцмереж на висловлювання українців. Так, Facebook здатен сприйняти гнівний пост про росіян за “мову ворожнечі”, а показ реалій війни може бути для соцмереж шокуючим контентом.
27 липня Олена Соколова, юристка з питань авторського права ЦЕДЕМ провела лекцію, присвячену авторському праву для журналістів. В Україні діє новий закон “Про авторське право”, який містить чимало нововведень.
Так, з’явилося чітке визначення “фотографічного твору” – у випадку медіа, це зазвичай світлини. Вони захищені авторським правом, однак видання можуть користуватися чужими фото за низки умов (і лише з інформаційною метою та позначивши автора і джерело).
Змінилися і правила щодо службових творів: відтепер роботодавець може доручити іншій людині завершити матеріал журналіста, окремо визначене питання авторської винагороди. А ще медіа більше не мають узгоджувати інтерв’ю з респондентом і просити у нього дозволу на публікацію.
За підсумками заходів учасники отримають сертифікати про проходження тренінгу.
