Днями проєкт STOP, який є партнерством Університету Бата, Глобального центру належного управління у боротьбі з тютюном, Міжнародного союзу проти туберкульозу та хвороб легенів, створений, аби слідкувати за діями тютюнової індустрії та контролювати їх, опублікувала звіт. Він викриває втручання гіганта тютюнової індустрії – Брітіш Амерікан Тобакко (БАТ) у законодавчий процес країн Африки.

Розслідувачі виявили, що тютюновий гігант робив так звані “донації” у вигляді готівки, банківських переказів та квитків на літаки, щоб залучити представників політичної сили у тютюнову агітацію. Такі платежі були систематичними та здійснювались за підтримки менеджерського складу БАТ. У Південно-Африканській Республіці тютюнова компанія найняла навіть приватних підрядників для нібито боротьби з контрабандою. 

Так, у звіті йдеться про суми, сплачені урядовцям, журналістам та членам виконавчих комітетів. Екс-міністр у Кенії отримав від БАТ 38 тис доларів, а голові комітету в Парламенті Уганди заплатили 20 тис доларів. 

Нагадаємо, що відповідно до Керівних принципів Статті 5.3 Рамкової Конвенції по боротьбі з тютюном,  Сторони Конвенції (держави-підписанти) мають обмежувати втручання тютюнової індустрії у законодавчий процес. Адже, існує конфлікт інтересів між тютюновою індустрією та політикою охорони здоров’я і принципами прозорості. 

Приклад Африки важливий для розуміння, як вплив тютюнової індустрії гальмує зменшення рівня куріння серед населення, спонукає до тіньових зв’язків влади та індустрії та обертається негативними наслідками для економіки, наприклад, ненадходженням податків (акцизів).

На сьогодні Україна не виконує вказані принципи, так як представники тютюнової індустрії не надають інформації про зустрічі з політичними діячами, та не звітують про фінансові витрати на рекламу й спонсорство задля просування своїх виробів

Вимоги прозорості та відкритості для тютюнової індустрії потрібно закріпити на законодавчому рівні, адже існує потреба у висвітленні дій, які вчиняють представники цієї галузі.

Експерти ЦЕДЕМ наголошують, що оптимальним рішенням, спрямованим на зменшення рівня куріння серед населення є повна імплементація Керівних принципів Статті 5.3 Рамкової Конвенції по боротьбі з тютюном. Відповідно до неї, для влади неприпустимо долучатися чи підтримувати ініціативи з укладення угод з тютюновими компаніями, залучення молоді,, а представники індустрії мають бути відсторонені від розробки законодавства: як податкового, так і у сфері охорони здоров’я.