Тютюнові компанії та їхні лобісти зазіхають на реформи у сфері громадського здоров’я та наявне антитютюнове законодавство, тоді як Євросоюз через 20 років прагне мати 95% некурців. Про це йшлося під час зустрічі партнерів у боротьбі проти тютюну “Україна-ЄС: проливаючи світло на тютюновий лобізм, війну і політику”, організованої Центром демократії та верховенства права. Міжнародні експерти, журналісти, юристи та громадські активісти обговорили, якою має бути тютюнова політика під час війни та як тютюнова індустрія та її лобісти переслідують власні інтереси у цей час.

Відеозапис дивіться за посиланням

За словами Лілії Олефір, директорки європейського антитютюнового партнернства Smoke Free Partnership (Брюссель), саме куріння є найчастішою причиною смертей, яким можна було б запобігти. 

“Цьогоріч Євросоюз зробив серйозний крок у сфері громадського здоров’я. ЄС ухвалив Європейський план подолання раку (Europe`s Beating Cancer Plan). Він спрямований на запобігання та зменшення числа онкозахворювань і містить спеціальний окремий розділ, що  стосується боротьби з тютюном”, – повідомила Лілія Олефір.

Серед заходів щодо боротьби з тютюном, запропонованих у Європейському плані подолання раку, директорка SFP виділила такі:

• Переглянути директиву щодо підвищення податків на тютюн. Між тим Україна також працює у цьому напрямі: з 2018 року діє план, за яким податки на тютюнову продукцію зростатимуть поступово впродовж 7 років на 20% щороку, в результаті чого мінімальний розмір податку має складати 90 євро за 100 сигарет.
• Переглянути рекомендації, які стосуються куріння у громадських місцях.
• А кінцевою метою стане зменшити поширення куріння до 5% до 2040 року. Тоді ЄС вперше матиме ціле покоління людей, які не курять.

Лілія Олефір звернула увагу: “У Євросоюзі не просто ухвалили одноразові зміни і обмежилися цим. ЄС проводить багатокрокові реформи, подекуди вдосконалюючи ухвалені раніше норми”.

“Життя українців важливе”, – такий аргумент на користь антитютюнової політики наводить Джош Абрамс, Регіональний директор євразійських програм Кампанії “Діти без тютюну” (Campaign for Tobacco Free Kids). За його словами, будь-які зміни, покликані зберегти життя людей, корисні, тож їх слід підтримувати.

“Однак доки держава кидає всі сили на захист територіальної цілісності, тютюнові компанії намагаються скористатися моментом і здобути собі додаткові привілеї та можливості для просування продукції”, – наголосив він.

Відбувається боротьба за свободу. І проти звички, яка послаблює людей, штовхає їх до хвороб. Проти залежності, інфарктів та інсультів, котрі шкодять людям саме через те, що вони користуються певним продуктом. Це не те саме, що хвороба, адже тут людина сама купує сигарети.

Аспект податкової політики для тютюнових компаній в Україні став важливим для обговорення, з огляду на його бюджетоутворюючу роль в країні. Ельвіна Корой, юристка Центру демократії та верховенства права, навела приклад як лише за 2021 рік бюджет отримав за рахунок акцизного податку для тютюнової індустрії 65,5 млрд грн., що на 16% більше, ніж у 2020 році. Усе завдяки тому, що Україна втілює семирічний план, котрий передбачає поступове збільшення суми акцизу на 20% щороку, в результаті чого мінімальний розмір акцизу складатиме 90 євро за 100 сигарет.

“Сума 65,5 млрд грн в рік від акцизних надходжень приблизно дорівнює вартості 372 танків або 126 штурмовиків Су-25, тож надходження від акцизів допомагають підтримувати армію,– уточнила Ельвіна. – Однак і значення для громадського здоров’я теж є: за даними Київської школи економіки, семирічний план підвищення акцизу дозволить до 2025 року зберегти 488 тисяч життів українців”.

Як зазначила юристка, Центр демократії та верховенства права пропонує переглянути та ще збільшити акцизний податок. За час війни в Україні ціни на всі товари суттєво піднялися через зростання курсу долара і євро. Натомість сигарети не здорожчали, бо акциз не збільшився.

Наталія Соколенко радить активістам та журналістам, які працюватимуть з цією темою, виводити проблему на загальнополітичний рівень. Наприклад, акцентувати не лише на шкоді тютюну, а й на питанні доброчесності депутатів і загрози того, що лобісти впливатимуть на Верховну Раду. “Як показала історія, політиків це зачіпає за живе. Саме тому, що питання зробили політичним, лише мінімум депутатів підтримали лобістську правку”, – підсумувала вона.

Про приклади тютюнового лобізму і як тютюнова індустрія намагається скористатися наявною економічною кризою через війну, щоб просувати свої інтереси на законодавчому рівні, навів Дмитро Купира, виконавчий директор Центру Громадянського Представництва “Життя”. 

Він розповів історію, як асоціація “Укртютюн” звернулася до Комітету Верховної Ради з ініціативою відтермінувати норми Закону України №1978 про медичні попередження та заборону реклами аж до невизначеного часу після завершення воєнного стану. Натомість обгрунтування цієї пропозиції не було. Пропозиція з’явилася, бо тютюновій індустрії треба шукати нових споживачів. Зараз багато хто виїхав, інші кинули курити, і потрібно знаходити їм заміну. Поки цю пропозицію депутати відхилили.

Інша тактика, котру спробували лобісти – відновити куріння в ресторанних закладах та низці інших громадських місць. Дмитро Купира повідомив, що депутати навіть не приховували, що представники ресторанної галузі звернулися до них, і парламентарі відстоюють їхню можливість продавати тютюнові вироби прямо в закладах, аби люди курили там.

“За повернення куріння в громадські місця проголосували 88 депутатів з понад 400, які наразі працюють у Раді. Тож парламент довів, що питання захисту громадян від тютюну закрите. Суспільство таку позицію поділяє: понад 92% українців підтримують норму про заборону куріння у громадських місцях”, – додав Дмитро Купира.

Чи допомогає журналістський контроль за роботою тютюнових лобістів та широке висвітлення випадків взаємодії депутатів з тютюновою індустрією? Однозначно так.

Про це свідчить низка матеріалів за серпень-вересень 2022 року:

• матеріал журналістки Наталії Соколенко “Слуги народу” Фріс й Санченко = Янукович і сини для видання “Українська правда”, 
• аналітика фактчекерів з VoxCheck Димна географія: хто з парламентарів хотів повернути куріння в громадських місцях та як це провалилося,
• розслідування Слугам повертають «тютюнові конверти»? телеведучого Євгена Плінськго.  

Наталія Соколенко, ведуча і журналістка «Українське радіо» радить медіа, які працюватимуть з цією темою, виводити проблему на загальнополітичний рівень. Тобто, акцентувати увагу не тільки на шкоді тютюну, а піднімати питання доброчесності депутатів і загрози того, що лобісти впливатимуть на рішення Верховної Ради. У результаті з’являтимуться статті на зразок: “Бабки у табачників не брав: нардеп Фріс заперечує звинувачення у намаганні повернути куріння в громадських місцях”.

“Як показала історія зі спробою повернути куріння в громадські місця, політиків зачіпає за живе апеляція до їх доброчесності під час війни. – підкреслила Наталія Соколенко. – Саме тому, що питання з правкою про повернення куріння в громадські місця зробили політичним, лише мінімум депутатів її підтримали і вона не пройшла”.

Журналістка додала, що журналістам варто пам’ятати, що поки всі зусилля країни спрямовані на шляхетну справу захисту України у війні, тютюнові лобісти, незважаючи ні на що, намагаються “вибити” собі кращі умови, аби охопити якомога більше людей – навіть у воюючій країні. І паралельно при цьому вони працюють на території країни-агресора, допомагаючи фінансувати російську армію та підтримуючи те суспільство, налаштоване проти України.