Нещодавно у Верховну Раду України було внесено Проект Закону про мови в Україні (№ 5556 від 19.12.2016, н.д. Лесюк Я. В.), який регламентує засади державної мовної політики в Україні.
Спрямований на утвердження української мови як єдиної державної та захисту мов корінних народів та національних меншин, законопроект визначає особливості використання мов у різних сферах суспільної діяльності: під час організації і проведення виборів та референдумів, у судочинстві, діловодстві, у сфері комунікацій, освіти, науки, культури і спорту тощо.
Серед найважливіших особливостей, передбачених цим документом, такі:
По-перше, законопроект чітко визначає, що єдиною державною мовою в Україні є українська мова. Закріплено, що вона виконує усі функції офіційної мови на всій території України. Крім цього, українська мова визнана однією з фундаментальних конституційних цінностей, що становлять основу конституційного ладу України.
По-друге, документ послуговується категоріями «мови корінних народів України» і «мови національних меншин України». Корінні народи визначені в законопроекті як етичні спільноти, що споконвіку проживають на території Україні. Прямо передбачено, що українці є найбільш чисельним корінним народом України. Що ж до національних меншин, законопроект не надає визначення цій категорії. Однак підкреслено, що не є мовами корінних народів і національних меншин України діалекти української мови, а також мови мігрантів.
Варто також наголосити, що законопроект не передбачає існування в Україні регіональних мов, тож серед іншого вносить зміни до низки законів України щодо вилучення з них відповідного словосполучення.
Окрему увагу в документі приділено кримськотатарській мові. Визначено, що кримськотатарська мова є мовою одного з корінних народів України і однією з мов Автономної Республіки Крим. В межах АРК вона виконує функції офіційної мови поряд з державною мовою.
Зазначено, що держава піклується про збереження мов корінних народів і національних меншин України, які знаходяться під загрозою зникнення, та сприяє використанню таких мов у суспільному житті. При чому, місця (села, селища, міста) поширення і використання мов корінних народів і національних меншин України мають бути визначені виключно законами України.
По-третє, в частині оформлення офіційних документів зазначено, що національний паспорт та інші документи, які посвідчують особу громадянина України, оформлюються державною мовою, тобто українською. А у випадках, визначених законом або міжнародним договором України, можуть містити також записи англійською мовою.
Крім цього, в проекті зазначено, що володіння українською мовою є однією з ключових умов прийняття до громадянства України, відповідно особи, що мають намір бути прийнятими до громадянства України, зобов’язані засвідчити володіння державною мовою.
Цікаво, що законопроект містить мовні вимоги до посадових осіб органів влади. Так, вільне володіння державною мовою посадовими і службовими особами органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних установ, підприємств і організацій, інших суб’єктів господарювання державної і комунальної форм власності є обов’язковою умовою для їх призначення на відповідну посаду і атестації на посаді.
З більш детальною інформацією про законопроект можливо ознайомитися за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60750
