20 травня о 10:00 Центр демократії та верховенства права разом з EasyBusiness та Центром економічної стратегії провів експертну онлайн-зустріч “Україна на шляху до SEPA: законодавчі зміни та їхній вплив”.
Захід був покликаний представити експертний аналіз законопроєкту №13233, об’єднати фахові погляди організацій громадянського суспільства, бізнес-асоціацій та представників державних органів, які мають експертизу у сферах діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС), банківського, фінансового та податкового законодавства, а також сформувати спільне бачення рекомендацій щодо доопрацювання законопроєкту з урахуванням його потенційних ризиків і можливостей.
Як відзначила Ольга Василевська-Смаглюк, заступниця голови Комітету ВРУ з питань фінансів, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, ухвалення законопроєкту №13233 дозволить Україні привести законодавство у сфері боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму у відповідність до стандартів ЄС, що є важливою умовою євроінтеграції та отримання фінансової підтримки, зокрема 50 млрд євро за програмою Ukraine Facility. Законопроєкт передбачає створення реєстрів банківських рахунків і сейфів, реєстру кінцевих бенефіціарів, а також посилення захисту інформаторів. Водночас, питання адміністрування цих реєстрів залишається відкритим.
Спікерка підкреслила, що законопроєкт не применшує роль гривні та не обмежує фінансовий суверенітет держави. Крім того, реєстри фіксуватимуть лише факти відкриття або закриття рахунків, а не залишки на них. Участь у SEPA сприятиме здешевленню і прискоренню транскордонних платежів, полегшуючи вихід українського бізнесу на європейський ринок.
У наступній частині представники EasyBusiness оцінили прогрес України у євроінтеграції. Марія Шаламберідзе, старша аналітикиня EasyBusiness, відзначила, що після отримання статусу кандидата країна виконала вже сім рекомендацій Єврокомісії та веде переговори з ЄС. За їх словами, оптимістичний сценарій передбачає відкриття переговорів за всіма шістьома кластерами включно з рухом капіталу і SEPA до кінця 2025 року. Звіт про розширення 2024 показує, що прогрес у імплементації реформ залишився низьким, але є позитивні зрушення, зокрема у законодавстві щодо платіжних послуг та стандартів SEPA. Водночас, залишаються невирішені питання, такі як впровадження регламентів Instant Payments і Interchange Fees, а також створення єдиного реєстру рахунків фізосіб до 2025 року. Експерти наголосили, що уряд та НБУ працюють над дорожньою картою для підготовки до SEPA та зняття валютних обмежень, що сприятиме подальшій інтеграції України до європейських фінансових систем.
Юристки напряму “Громадянське суспільство” ЦЕДЕМ Наталія Кураш та Наталія Повтарь позитивно оцінили ціль законопроєкту щодо гармонізації з ЄС, але висловили занепокоєння щодо потенційних ризиків для громадського сектору. Зокрема, наявні суперечності в тому, як банки і реєстратори позначають кінцевих власників, можуть призвести до маркування інформації в ЄДР як “можливо недостовірної”, що шкодитиме репутації ОГС. Також вони наголосили, що гарантії звільнення від відповідальності для викривачів є надто широкими і не захищають потерпілих від недостовірних звинувачень. Ба більше, формлювання на зразок “припущення”, “підозра” тощо не мають чіткого юридичного тлумачення, але дозволяють банкам і фінансовим установам самостійно вирішувати, чи відмовити клієнту у співпрації, що загрожує діяльності громадських організацій.
Експерти підкреслили, що імплементація директив ЄС є позитивним кроком, проте, необхідно доопрацювати положення для захисту НУО, зокрема – уточнити критерії та гарантії щодо нових реєстрів, забезпечити право на відшкодування при необґрунтованих звинуваченнях, а також запровадити чіткі алгоритми оновлення інформації про власність. Без цих змін ризики для громадського сектору зростатимуть, зокрема через можливі перевірки і зупинення фінансування.
Яна Охріменко, старша економістка Центру економічної стратегії, підкреслила, що приєднання до SEPA є “європейською фінансовою візою” для українського бізнесу, яке забезпечить значне зменшення трансакційних витрат та прискорить інтеграцію з європейським ринком. Для успішної реалізації важливо забезпечити технічну сумісність інфраструктури з європейськими стандартами, зокрема ISO 20022 та SEPA Instant. Це відкриє українським компаніям доступ до євро ринку, сприятиме зростанню інвестицій та участі в міжнародних ланцюгах доданої вартості. Основні виклики – необхідність зміни внутрішніх платіжних процесів, що може викликати затримки. Загалом, стратегічні переваги від приєднання до SEPA переважують можливі складнощі, однак за умови своєчасної технічної підготовки та інтеграції української платіжної інфраструктури з європейською системою.
Учасники також дізналися практичні рекомендації українському бізнесу щодо підготовки до SEPA від Вікторії Бурдейної, менеджерки Комітету з електронних платежів European Business Association. Вона підтвердила, що багато компаній уже активізували підготовчі заходи, але інші мають посилити свої зусилля. Переваги включають можливість здійснювати розрахунки в євро на рівних умовах з європейськими партнерами, використовуючи один банківський рахунок, а також значне зниження комісій – з 15–25 євро до 1-3 євро за транзакцію. Це особливо важливо для малих і середніх підприємств і сприятиме залученню іноземних інвестицій. Водночас, експерт зауважила, що перехід супроводжуватиметься викликами, зокрема необхідністю посилити внутрішні системи комплаєнсу, оновити програмне забезпечення і врахувати час на впровадження, щоб мінімізувати ризики і максимально скористатися перевагами “європейського фінансового безвізу”.
Наостанок Віталій Кравчук, експерт Інституту економічних досліджень, представив оцінку економічних наслідків приєднання до SEPA. За його підрахунками, українські учасники зможуть щорічно економити від 70 до 100 мільйонів євро на транзакційних комісіях. Це дозволить знизити нелегальні перекази та активізує використання євро у торгівлі з ЄС. З’єднання з європейським платіжним простором сприятиме швидшому обігу коштів, підвищенню фінансової стабільності та залученню капіталу у євро. Він наголосив, що переваги SEPA переважують витрати на його впровадження і матимуть позитивний вплив на економіку України, збільшивши привабливість ринку та стабільність фінансових процесів.
Захід проводився за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Думки, висловлені під час заходу, є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
