Після 1,5 років повномасштабної війни в Україні перед державою та громадянським суспільством постало питанням що зробити, щоб тютюнова індустрія, яка не припинила бізнес на Росії і при цьому отримує надприбутки в Україні, припинила впливати на українську політику в сфері громадського здоров’я.
Перший крок – статус міжнародних спонсорів війни
У День незалежності України 24 серпня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) визнало міжнародними спонсорами війни дві тютюнові компанії – Japan Tobacco International та Philip Morris International. Це стало реакцією на вимоги громадських організацій, зокрема, звернення ЦЕДЕМ із закликом внести до реєстру міжнародних спонсорів війни три транснаціональні тютюнові корпорації – British American Tobacco, Japan Tobacco International, Philip Morris International та їхній менеджмент.
Для виключення з цього реєстру, компаніям необхідно відповідати декільком критеріям, зазначеним на сайті НАЗК. Одним з яких є “надання реалістичного плану виходу разом з гарантіями забезпечити його виконання до визначеної дати”.
Війна війною, а бізнес на рф важливіший
Йдеться про виробника IQOS та звичайних сигарет – корпорацію Philip Morris International, яка очолює ТОП-10 компаній зі статусом “залишаються” на рф та вичікують за обсягом доходів у 2022 році на рф із сумою $7,9 млрд. Про що неодноразово писали українські (Економічна правда, 24tv.ua) та іноземні (The Telegraph) медіа.
З метою замаскувати свою активність на рф під час війни, тютюнові корпорації зосередилися на промоції своєї корпоративно-соціальної відповідальності. Хоча це виявилося невдалим, оскільки суперечності в наративах тягнуться червоною лінією.
Наприклад, Philip Morris пропонує кар’єрні програми в тютюновій галузі для молодих студентів, а потім з’ясовується, що куріння сигарет є основною причиною смерті, якій можна запобігти, у всьому світі. Чи запускає, наприклад, “медичний проєкт” для своїх працівників з можливістю з’ясування показників крові й навіть консультації лікаря, а потім виявляється, що куріння викликає хронічне захворювання легенів і схильність до гострого ураження легенів людини, а також легеневої інфекції. Або анонсує будівництво нової фабрики з виготовлення тютюнової продукції на Львівщині – понад десяток згадувань на інтернет-ресурсах – а у підсумку продаж сигарет стає ідентичним за своєю суттю до продажу дефектного/небезпечного продукту, який належить до тієї ж категорії (яку держава вважає надто небезпечною, щоб бути доступною для громадськості), що й азбест чи свинцева фарба.
Не всі іноземні інвестиції безпечні для України
Розвитку тютюнової індустрії в Україні сприяє (окрім парламентських лобістів) урядова структура: Державна установа “Офіс із залучення та підтримки інвестицій” (UkraineInvest). Саме вона в червні 2023 звітує про своє “досягнення” новиною на сайті UkraineInvest Philip Morris інвестує в Україну з 1994 року, а тютюнова компанія навзаєм анонсує “позитивну” новину про 30 млн доларів інвестиції у нове виробництво в Україні завдяки підтримці UkraineInvest.
У відповідь на зазначені анонси у червні 2023 року ЦЕДЕМ та партнери направили вимогу до Кабінету Міністрів України припинити будь-яке сприяння розвитку можливостей для продажу українцям тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння з боку Уряду та його установ – зокрема, вжити заходи для протидії створенню преференцій та використання державних ресурсів для розвитку можливостей тютюнової компанії-колаборанта Philip Morris International.
“Велика деокупація” владних кабінетів від лобістів тютюнових корпорацій
Враховуючи озвучені відомості Philip Morris International, постає картина, що спочатку вони “призупиняють нові інвестиції”, офіційно декларують, що “скорочують діяльність на рф”, а потім заявляють, що “радше збережуть свій бізнес, ніж він буде проданий”. Тобто навички вести публічну “подвійну” гру присутні в арсеналі, й існують відповідні ризики, що ці вміння будуть застосовані для намагання отримати виключення з реєстру міжнародних спонсорів шляхом, наприклад, надання схожих обіцянок.
У той же час, будь-яке “пільгове” ставлення українських органів влади до тютюнових компаній суперечитиме політиці контролю над тютюном в контексті міжнародних зобов’язань України, адже порушуватиме Керівні принципи статті 5.3 РКБТ ВООЗ, яку Україна ратифікувала у 2006 році. В них чітко зазначено, що оскільки тютюнові вироби є смертельними, не слід надавати тютюновій промисловості стимули для їхнього бізнесу.
Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання захищати свою політику від впливу комерційних інтересів тютюнової промисловості відповідно до національного законодавства. Міжнародне право закріплює, що тютюнова продукція сприяє розвитку соціальних негараздів. Проте “тютюновики” ведуть масштабну роботу з відбілювання своєї репутації від справжньої смертоносної природи продукту, який вони виробляють та продають, застосовуючи різні корпоративні “соціально відповідальні” активності.
Тому нагальним наступним кроком у поточній ситуації має бути систематичне вирішення проблеми: а саме розробка й ухвалення Закону, який буде імплементувати статтю 5.3 РКБТ ВООЗ в українське законодавство. Аби захистити державну політику від втручання тютюнових компаній.
Автор – Богдан Кашаник, юрист Центру демократії та верховенства права
