Верховний Суд дійшов висновку про те, що за певних умов, будь-хто може вільно використовувати фото іншої людини з її сторінки в соцмережі. 

У своєму рішенні Верховний Суд визначив, що публічним показом фото є розміщення людиною фото в соцмережі без обмеження кола користувачів, які можуть його переглядати. Тож використання таких фото іншими є правомірним, адже особа сама відкрила перегляд для публіки і дала свою згоду на поширення. 

Інша ситуація, якщо фото були відкриті лише для певного кола користувачів. Тоді публічного розповсюдження таких фото не було, і їх використання без згоди особи є неправомірним.

Обставини справи 

Позивачі, які є подружжям, звернулися до суду з позовом про порушення їхніх особистих немайнових прав, що призвело до втручання у приватне життя. 

Відповідачка, депутатка Криворізької міської ради, використала на своїй сторінці у Facebook фото, які належали позивачам. 

Справа в тому, що позивач є директором ритуальної служби. Депутатка на своїй сторінці у Facebook порушувала питання про корупційні схеми ритуальної служби. У своїх дописах вона ділилася своїми оціночними судженнями та припущеннями щодо корупційних схем у сфері ритуального бізнесу, поширювала коментарі людей, які користувалися ритуальними послугами. А як ілюстрації відповідачка використовувала під дописами фото, взяті зі сторінок позивачів – директора ритуальної служби та його дружини. 

Дружина має власну сторінку в Facebook, де вона публікує різні дописи та власні фото, на яких зображена сама або у компанії з чоловіком та їхніми знайомими. Обліковий запис за технічними налаштуваннями мав обмеження у конфіденційності (обмеженість доступу для осіб, які не є її підписниками), а також заборону коментування та поширення розміщених публікацій.

Чоловік теж має власну сторінку в Facebook, де він публікує дописи, зокрема щодо роботи ритуальної служби. Обліковий запис не мав обмежень у доступі до сторінки та його публікацій для осіб, які не є його підписниками.

Депутатка використала фото з відкритої сторінки директора ритуальної служби. Фото першочергово було опубліковане на сторінці його дружини, яка відмітила чоловіка з посиланням на його сторінку. Відтак, це фото стало  доступним для всіх відвідувачів сторінки чоловіка. 

Підставами позову стало використання відповідачкою фото чоловіка в Facebook без його згоди, а також поширення недостовірної інформації про нього в мережі Інтернет.

Висновки Верховного Суду

• Щодо згоди: фотографія, на якій зображено людину, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за її згодою. Законодавство не визначає, як має бути оформлена згода особи на використання фотографії з її зображенням. Тож надаючи оцінку існуванню відповідної згоди, потрібно враховувати, що згода може бути надана у письмовому вигляді, усно, а також у формі мовчазної згоди. Мовчазна згода може проявлятися в тому, що особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок, а також у випадку самостійного розміщення фото чи відеозображення для необмеженого кола користувачів і без зазначення про існування авторських чи суміжних прав на них. Тож використання таких фото є правомірним, адже попереднє поширення (розміщення) у соціальній мережі було публічним і за згодою особи, яка своїми діями зробила таку інформацію відкритою.
• Сторінка чоловіка була відкрита для перегляду необмеженого кола осіб, ця обставина була відома й його дружині, яка, відмічаючи на згаданому фото свого чоловіка з посиланням на його обліковий запис, мала усвідомлювати, що це фото буде опубліковане й на його сторінці, а тому буде доступне для всіх відвідувачів його сторінки. 
• Щодо втручання в приватне життя: Чоловік є публічною особою та його діяльність як керівника ритуальної служби викликає підвищену громадську зацікавленість його діяльністю, особистим життям і підвищений рівень критики, тому позивачі мали це розуміти та передбачати наслідки від вчинення ними дій з опублікування власних фото з вільним доступом до них.
• Розміщення фото позивача під дописами відповідачки здійснене з метою захисту інтересів мешканців територіальної громади міста Кривого Рогу, оскільки публікації стосуються, зокрема, діяльності комунального підприємства, керівником якого позивач. 
• Опубліковані відповідачкою фото не містять інформації, яка має конфіденційний, таємний чи службовий характер, чи інформації надто відвертого чи особистого характеру.
• При встановленні балансу між захистом приватного життя та свободою вираження поглядів ЄСПЛ наголошує на необхідності враховувати, по-перше, внесок, зроблений фотографією або статтею до обговорення, що має загальний інтерес (рішення ЄСПЛ “Von Hannover v. Germany”).

Ознайомитися з постановою Верховного Суду можна за посиланням.