24 квітня 2024 року під час круглого столу Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення представила пропозиції до критеріїв віднесення до дискримінаційної інформації про учасників, учасниць війни та ветеранів, ветеранок. На заході також обговорили, як медіа комунікувати з військовими та ветеранами, зробити їх більш видимими у суспільстві та за допомогою медіа сформувати у громадян рівне і шанобливе ставлення. Про стандарти, яких варто дотримуватися медіа при висвітленні інформації про військових, на тлі чергової критики випуску гумористичного шоу – у новому матеріалі ЦЕДЕМ.

Передумови

Збільшення кількості учасників і учасниць війни та ветеранів і ветеранок зумовлює потребу відображати у інфопросторі їхні інтереси – і зважати на особливості, пов’язані з цією темою в медіа. Чутливість теми привертає увагу і агресора, який, за твердженням голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк, проводить дезінформаційні атаки, спрямовані на дискредитацію ветеранського середовища, ЗСУ, мобілізаційних процесів, намагається підірвати довіру до Збройних Сил, військових та зруйнувати спільну згуртованість.

З іншого боку, і самі медіа можуть підігравати російським вкидам, якщо поширюють необ’єктивну інформацію і применшують роль військових. Яскравим прикладом став випадок із поширенням у вітчизняних медіа відео з Рівненського ТЦК, оприлюдненого 27 березня в телеграм-помийці каналі Андрія Шарія, підозрюваного в державній зраді проросійського блогера. Хоча джерело відео сумнівне (законність його отримання – також), численні медіа поширили ролик чи скріншоти з нього. При цьому вони проігнорували право на приватність та не врахували, що вчинки очільника ТЦК – не питання суспільної важливості. Крім цього, поза увагою залишилися і менш очевидні питання: як поширений матеріал вплине на мобілізаційну кампанію і авторитет інституту територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Це зумовило справедливу негативну оцінку як з боку експертних організацій, так і з боку медіайного регулятора.

Незважаючи на експертний осуд, тему знову підігріли у нещодавньому випуску гумористичного шоу “Єдиний квартал”, де суперечливе відео вкотре було поширене. Ба більше, суперечливу ситуацію переграли за участі акторів, які не перебувають на військовій службі, але носили дійсну військову форму зі знаками розрізнення військових та державними символами України. Ситуацію висміяли в обурливій, неприйнятній манері.

З однієї сторони, Закон України “Про медіа” передбачає заборону на поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками. Поширення таких висловлювань належить до категорії значних порушень медійного законодавства.

З іншого боку, заборони та санкції від регулятора у сфері медіа – вторинний аспект, який не може змінювати чи витісняти первинний аспект: саморегуляцію медіа, визначення та дотримання медійних стандартів. Саме тому пропозиції до критеріїв віднесення до дискримінаційної інформації про учасників, учасниць війни та ветеранів, ветеранок, розроблені за участі 47 організацій та експертів та представлені на круглому столі, є особливо цінними.

Основні тези

Узагальнені Нацрадою недоліки, які найчастіше трапляються в медіа при висвітленні теми учасників, учасниць війни та ветеранів, ветеранок:

• застосування дискримінаційних висловлювань та лексики щодо військовослужбовців і ветеранів, наприклад висловлювання, що містять дискримінацію людей, які не володіють українською мовою, або ж отримали інвалідність під час бойових дій;
• створення образу військовослужбовців і ветеранів як небезпечної соціальної групи, наприклад зображення та висловлювання, що мають на меті звинуватити у порушенні звичаїв і правил ведення війни, у скоєнні злочинів проти людяності, або ж криміналізація у медіа людей, які мають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
• поширення гендерних упереджень щодо військовослужбовців, наприклад стереотипізація ролі військовослубжовок;
• викривлення образу військовослужбовців в медіа, наприклад використання прийому надмірної драматизації та героїзації, навішування ярликів, недоречних глузувань чи надмірних очікувань;
• применшення досягнень українських військових в умовах війни.

Матеріали, що містять такі недоліки можуть вважатися дискримінаційними.

Рекомендації для коректного висвітлення інформації про учасників, учасниць війни та ветеранів, ветеранок:

• не поширювати в інформаційному просторі образливі твердження, некоректні висловлювання та стереотипи за ознакою належності до спільноти ветеранів, ветеранок війни, військовослужбовців чи військовослужбовок;
• дотримуватися принципів різноманіття та інклюзивності під час висвітлення життя ветеранів та учасників війни, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, використовувати людиноцентричний підхід;
• використовувати нейтральну термінологію і не розповідати більше, ніж є насправді;
• утриматись від узагальнень, категоричності та уникати маскувальних слів;
• передбачити емоційний баланс: не викликати гіпертрофоване почуття жалю, не допускати надмірної драматизації подій і обставин чи невиправданої героїзації. Варто висвітлювати супутні події війни максимально виважено та об’єктивно;
• вживати в матеріалах коректні визначення та терміни.

Представлені пропозиції до критеріїв доступні за посиланням.