Волонтерський рух як елемент формули обороноздатності України: підсумки експертної дискусії

December 19, 2024

5 грудня ЦЕДЕМ в межах XIII Форуму розвитку громадянського суспільства «(ви)СТОЇМО» організував експертну дискусію “Волонтерський рух як елемент формули обороноздатності України”.

Під час заходу обговорили базові  напрями роботи організацій громадянського суспільства для посилення обороноздатності України: зброя, дрони, авто, тактична медицина, гуманітарна робота, іноземні волонтери та легіонери, найактуальніші проблеми у сфері законодавчого регулювання. Учасники виокремили найбільш критичні для роботи волонтерської спільноти проблеми і виклики, і що найцінніше – пропонували шляхи їх вирішення. 

Участь у дискусії взяли представники державних органів та громадянського суспільства.  Катерина Черногоренко – заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій; Юрій Юзич – радник Міністерки соціальної політики України; Любов Шипович – президент фонду Dignitas Fund; Кіра Родкіна – індивідуальна волонтерка, інструкторка з тактичної медицини; Наталя Ліпська –  керівниця Благодійного фонду «Крила надії»; Матеуш Водзінський – індивідуальний польський волонтер; Олеся Холопік – директорка Центру демократії та верховенства права.

Модерував дискусію Олександр Педан, телеведучий, активіст, волонтер. 

Дивіться відеозапис події.

Питання цифровізації діяльності, що пов’язана з волонтерством, гуманітарної допомоги та роботою ОГС

Катерина Черногоренко, заступниця Міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізацій, розповіла про  роботу її команди над цифровізацією актів передачі майна військовим, зокрема такий функціонал пропонується поширити на волонтерів, які допомогають Силам оборони України. Планується, що найближчим часом МО вийде із пропозиціями, що саме буде в такому функціоналі.

Крім того, за словами пані Катерини, розглядається ініціатива щодо впровадження “white list” волонтерських організацій, які допомагають війську, і який би публікувався на офіційних державних ресурсах.  При цьому, наголосила, що потрібно підходити виважено до такої ініціативи.

До уваги всіх фахових ОГС: заступниця Міністра закликала звертатися до МО  із пропозиціями щодо цифровізації процесів, пов’язаних з діяльністю як волонтерів, так і військових.

Забюрократизованість державного апарату

Любов Шипович, президентка фонду Dignitas Fund, підняла проблему забюрократизованості державного апарату, що створює проблеми для волонтерів під час війни. Так, волонтери, що борються за допомогу військовим, також змушені боротися за право допомагати. Доволі часто волонтерам доводиться знаходити обхідні шляхи, щоб удосконалювати нормативні акти, які не працюють, і вносити зміни, які б відповідали вимогам сучасності.

Вона відзначила, що не дуже правильною є ситуація, коли держава вирішує, що потрібно поставляти військовим через встановлення переліків. Наприклад, дрони в Переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №112, з’явились тільки минулого року.

При цьому, пані Любов зауважила, що без держави ми не здатні виграти війну, а тому в її Фонді намагаються дотриматись парадигми «коли починають новий проєкт, одразу шукають шляхи як це передати державі».

Застаріле законодавство 

Кіра Родкіна, індивідуальна волонтерка, інструкторка з тактичної медицини, зазначила, що зараз в Реєстрі волонтерів антитерористичної операції зареєстровано 6,5 тисяч волонтерів, але при цьому станом на початок травня більше 48 тис. українці відкрили банку для збору коштів, а це у 8 разів більше ніж офіційно зареєстрованих волонтерів.

На третьому році повномасштабної війни  єдиним ефективним джерелом забезпечення медицини залишаються  індивідуальні волонтери та благодійні фонди.  Водночас, застаріла нормативна база від 2014 року про волонтерів АТО не дає можливості передати сучасні засоби тактичної медицини на фронт, а тому індивідуальним волонтерам часто доводиться працювати в обхід нормативних актів, оскільки через відсутність сучасної сертифікації для тактичної медицини її отримувачі (військові частини) не можуть поставити її на баланс

Наталя Ліпська, керівниця Благодійного фонду «Крила надії», відзначила, що люди, які нас захищають, повинні отримувати вчасно допомогу і в необхідних обсягах.

Пані Наталя перш за все звернула увагу аудиторії на необхідність розрізняти благодійництво та волонтерство, і  розповіла про сутність і горизонт вирішення податкових проблем, які виникають у неприбуткових організацій і волонтерської спільноти. Так, необхідно внести зміни до низки нормативно-правових актів. Наприклад, значного удосконалення потребує постанова Кабінету Міністрів України № 112 «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), суми (вартість) благодійної допомоги для закупівлі, або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб». Важливо додати до переліку товарів, що не підлягають оподаткуванню автівки, які передаються військовослужбовцям та інші супутні товари та послуги.

Потреби іноземних волонтерів

Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права представила проміжні результати опитування волонтерів-іноземців та легіонерів та  наголосила на таких основних висновках цього опитування:

  • найгостріша проблема для волонтерів-іноземців – це оформлення документів. 72,4% респондентів оцінили цю проблему як найважливішу. Також до таких проблем можна віднести обмежений доступ до банківських послуг та мовний бар’єр у комунікації із державними службовцями;
  • наявність військових загроз як основний ризик для волонтерів;
  • на більшість визначених респондентами проблем ми можемо вплинути позитивно через ефективні стратегії та скоординовані дії держави, бізнесу та громадського сектору;
  • першочергово потрібно зосередитись на адміністративних реформах та спрощенні міграційних процедур для волонтерів-іноземців.

Із результатами проміжного опитування волонтерів-іноземців та легіонерів можна ознайомитись за посиланням.

Автівки для ЗСУ. Взаємодія волонтерів з митницею

Матеуш Водзінський, індивідуальний польський волонтер, поділився своєю історію допомоги українській армії. З самого початку повтомашстабного вторгнення у 2022 році Матеуш надає автомобілі для Сил оборони України. Проте і він має різні випадки ускладнень його роботи з боку держави Україна. Так, найперше авто яке він передав для потреб нашої армії у 2022 році (Тут слід зауважити, що це було його власне авто. Наразі невідомо де воно знаходиться і в якому стані. Можливо, його вже навіть не існує, адже автівки на війні – розхідний матеріал при виконанні бойових завдань). Проте, митні органи України досі вимагають від Матеуша вивезти це авто з митної території України і навіть виписали йому штраф. На щастя, в судовому порядку штраф вдалось скасувати. Але про те, де знаходиться зараз авто, митниця питає у пана Матеуша кожного разу, коли він перетинає український кордон.

Перелік товарів, які можуть ввозитись волонтерами в Україну

Юрій Юзич, радник Міністерки соціальної політики України, повідомив, що Міністерство соціальної політики зараз працює щодо зміни переліку товарів, які можуть ввозитися волонтерами. Проте, зміни до законодавства повинні робитись системно. Так, окрім внесення змін до підзаконних нормативно-правових актів потребують зміни до законів та кодексів. Крім того, пан Юрій зробив презентацію Концепції Державної програми розвитку волонтерства, розробленого Мінсоцполітики в співпраці з організаціями громадянського суспільства.

З проєктом Концепції можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Педан, телеведучий, активіст, який був модераторам заходу, подякував волонтерам за роботу яку вони проводять. Як висновок він зазначив, що наша сила в колаборації держсектору, громадського сектору і бізнесу. 

 

Матеріал підготовлено в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства”, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.