23 червня стартує саміт Європейського Союзу, на якому Україна може отримати статус кандидата на вступ до ЄС. Одним із аргументів для цього рішення будуть реформи, тож 17 червня Міжнародний інститут демократії та сприяння виборам (International IDEA) разом з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ провели онлайн-дискусію “Демократичні реформи для інтеграції України в ЄС: діалог з провідними реформаторами”.
Його темами стали зміни у сферах зміцнення парламенту для демократичної законотворчості та публічної підзвітності, децентралізації та ефективного місцевого самоврядування, а також сприяння доброчесності виборів та прозорості у фінансуванні кампаній.
Одна з панелей дискусії була присвячена виборчій реформі. Дискусію модерувала Надія Шувар, заступниця директора з програмного розвитку, юристка Центру демократії та верховенства права.
Вона поставила питання учасницям: які елементи виборчої реформи вони вважають ключовими для підтримки української демократії та руху до європейських стандартів.
Головними здобутками виборчої реформи, на думку Аліни Загоруйко, народної депутатки, першої заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального та місцевого розвитку, стала нова система голосування та кодифікація законодавства.
Адже у 2019 році Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, цілісний документ, який запровадив в Україні пропорційну систему з відкритими виборчими списками. Цього вимагала громадськість і до такої системи тяжіє більшість європейських країн.
“Однією з функціональних основ нашої демократії є вільні, конкурентні, справедливі і чесні вибори. Тож ми – парламентарі, активісти, громадянське суспільство – докладемо зусиль, аби голосування було саме таким, а не ширмою з наперед відомим результатом, як у деяких сусідніх державах. Стандарти і практики, які ми намагаємося впроваджувати, якраз і відрізняють нас від таких країн”, – нагадала вона.
За словами депутатки, говорити про цю реформу доречно і під час війни, адже йдеться не про правила для одного дня голосування, а про перетворення всієї системи, тому не слід зупинятися. Як кажуть у Верховній Раді, “виборча реформа не закінчується ніколи”.
Ольга Коцюруба, старша радницяГромадянської мережі ОПОРА назвала окремим успіхом відмову від мажоритарної системи. “Ми розуміємо, що вона не є поганою сама по собі, але в українських реаліях дискредитована. Мажоритарка асоціюється з підкупом виборців, адмінресурсом та “втраченими голосами”. Справді, за такої моделі голоси всіх людей, які обрали інших кандидатів, окрім переможця, просто втрачають значення.
Втім, каже експертка, відкриті списки дещо компенсують скасування мажоритарних округів, адже виборці підтримуватимуть конкретних людей і знатимуть їх у обличчя. Також вибори стають інклюзивнішими: зокрема, запрацювали гендерні квоти, завдяки котрим побільшає жінок-депутатів.
Ще у 2015 році Україна створила правову основу державного фінансування партій. Про його запровадження та реформу цієї сфери розповіла Юлія Зальцберг, керівниця “IntegrityUA”.
“Головна мета державного фінансування – ослабити вплив олігархічних коштів на політичні партії. Однак на дещо слід звертати увагу. Якщо фінансування буде недостатнім, партії доведеться шукати додаткові гроші – йти до великих корпорацій та олігархів. Однак якщо фінансування надмірне, то партія перестає працювати з виборцями, звертатися до них. У нас був такий приклад.”
Найбільшим же успіхом вона назвала єдиний реєстр звітності. Адже раніше політичні партії мали подавати звіти у паперовому вигляді. Результатом ставали тисячі аркушів, які складно було аналізувати і контролювати. Тому ця зміна – важлива.
На ролі прозорості наголосила і Віта Думанська, генеральна директорка Руху ЧЕСНО. За її словами, відкритість даних допомагає журналістам, активістам і правоохоронцям перевіряти інформацію про політиків. Так, регіональні медіа почали робити розслідування, користуючись деклараціями – це антикорупційна роль виборчого законодавства.
“На регіональному рівні ти маєш подати декларацію, і у випадку багатьох недоброчесних та технічних кандидатів вона стала засобом превенції: ті не хотіли “світити” свої статки. Це також додало прозорості. А коли з’явилися декларації та партійні звіти, дуже часто виявлялося, що витрати на кампанію не збігаються із заробітком політиків. Цей інструмент класно працює”, – вказала вона.
Також Віта Думанська вказала: виборча реформа відбулася на вимогу громадян і стала результатом численних публічних акцій та понад 100 годин праці робочих груп. Тож суспільство не сприйме її призупинення – радше слід виправляти помилки і йти цим шляхом далі.
