У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 26 березня та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
Україна готується до створення національної системи Шенгенського управління
26 лютого відбулося установче засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації заходів у сфері Шенгенського управління, яку очолив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка. Створення такої системи визначено ключовою передумовою для подальшої європейської інтеграції України.
Основним завданням групи стане координація скринінгу Шенгенського законодавства, а також розроблення Національної Шенгенської стратегії і Плану дій щодо імплементації положень Шенгенської угоди, які планується підготувати до 2027 року. Ключовим виконавцем процесу визначена Державна прикордонна служба України, однак успіх реформи залежатиме від координації між 22 органами влади, парламентом та міжнародними партнерами. За словами заступника голови ДПСУ Вадима Ченчика, уже напрацьовано орієнтовний план створення системи, який передбачає поетапну імплементацію.
Після затвердження стратегії та плану дій Україна перейде до практичного етапу – гармонізації законодавства, інституційних змін і адаптації процедур до вимог ЄС. За підсумками засідання затверджено склад робочої групи, план її діяльності на 2026 рік та орієнтовну дорожню карту створення національної системи Шенгенського управління.
Стартувала ініціатива EUkraine Dialogues для відкритого обговорення євроінтеграції
В межах підготовки до членства в ЄС Україна започаткувала ініціативу EUkraine Dialogues – платформу для неформального та відкритого діалогу з дипломатичними місіями держав-членів ЄС.
Мета ініціативи – обговорення прогресу реформ, двосторонньої співпраці, можливих перешкод у процесі вступу, розвитку розширення ЄС, а також визначення сфер тіснішої співпраці й прозорої комунікації на експертному рівні. До цього часу відбулося дві зустрічі: у листопаді 2025 року та лютому 2026 року. Перша була присвячена Звіту про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейської Комісії, виконанню дорожніх карт з верховенства права, реформі державного управління, демократичним інституціям та захисту прав національних меншин. У другій сесії учасники зосередилися на поточному стані підготовки України до членства, зокрема у сфері верховенства права, антикорупційної політики та парламентського виміру євроінтеграційного процесу.
Регулярність і відкритість EUkraine Dialogues дозволяють своєчасно виявляти виклики, знаходити спільні рішення та зміцнювати довіру, що є критично важливим для просування України до членства в ЄС.
Верховна Рада ухвалила приєднання України до Конвенції ОЕСР з боротьби з підкупом
10 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 0367 про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Цей крок спрямований на посилення антикорупційної політики, підвищення ролі України у виконанні мандату Робочої групи ОЕСР щодо міжнародного підкупу та імплементацію кращих практик організації. Конвенція встановлює стандарти криміналізації підкупу, відповідальності юридичних осіб, застосування санкцій, запобігання відмиванню доходів, ведення фінансової звітності, а також передбачає механізми правової допомоги, екстрадиції та моніторингу.
Для реалізації Конвенції необхідні зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України та Закону “Про запобігання корупції”. Приєднання відкриває нові можливості для міжнародного співробітництва у розслідуванні корупційних злочинів і наближає Україну до стандартів ОЕСР та ЄС.
Українці демонструють високий рівень довіри до ЄС і стриманий оптимізм щодо його майбутнього
Соціологічна група “Рейтинг” започаткувала спеціальний проєкт “Спільні контури”, який порівнює громадську думку українців щодо Європейського Союзу з даними офіційних опитувань Eurobarometer у країнах ЄС, країнах-кандидатах та інших державах Європи. Мета проєкту – віддзеркалити українське бачення ЄС у європейському контексті та проаналізувати настрої населення щодо інтеграції.
За результатами першого випуску, більшість українців (53%) довіряють ЄС як інституції, 41% не довіряють, а ще 6% вагаються. Цей показник є вищим за середній рівень довіри в самих країнах Євросоюзу (48%) і перевищує довіру громадян низки європейських країн, таких як Франція, Греція, Словенія, Бельгія, Болгарія та інших. Це свідчить про значну підтримку ЄС серед українського населення навіть у складних умовах повномасштабної війни.
Щодо бачення майбутнього ЄС, українці переважно оптимістичні: 54% респондентів налаштовані позитивно, 35% песимістично, а 12% не визначилися. Для порівняння, у країнах Євросоюзу оптимістично налаштовані 59% респондентів, а песимістично – 38%. Водночас, у інших країнах-кандидатах, наприклад, у Молдові (64% оптимістичних оцінок), показники дещо вищі.
Щодо емоційного сприйняття ЄС, українці поділяють європейський тренд позитивно-нейтрального ставлення: 46% респондентів мають нейтральні почуття, 40% – позитивні, і лише 10% негативні. У середньому в країнах ЄС 38% мають нейтральне сприйняття, 42% позитивне і 19% негативне. Це репрезентує, що українці демонструють менше негативного ставлення до Євросоюзу, ніж у багатьох країнах-членах.
Порівняння з державами, що не входять до ЄС також показує високий рівень позитивного ставлення українців: наприклад, у Грузії позитивно оцінюють ЄС 36%, а у Великій Британії – 37% (з негативними оцінками від 20% опитаних). Тож українці зберігають досить високу довіру та підтримку ЄС, що має стратегічне значення для процесу європейської інтеграції країни.
Звіт 2025 року: Україна демонструє прогрес у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС
16 березня 2026 року Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції оприлюднив Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2025 рік. Документ відображає прогрес у впровадженні реформ та наближенні законодавства України до стандартів Євросоюзу, включно з Поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі (DCFTA). Загальний прогрес виконання Угоди зріс з 81% у 2024 до 84% у 2025 році. Найвищий рівень виконання зобов’язань проявляється у сферах статистики та обміну інформацією (100%), освіти, навчання та молоді (99%) та інтелектуальної власності (98%).
Досягнутий прогрес демонструє системну роботу українських інституцій у наближенні національного законодавства до стандартів ЄС та підготовку до майбутнього членства.
Україна отримала бенчмарки за всіма переговорними кластерами
17 березня 2026 року в Брюсселі Тарас Качка, очільник делегації України, отримав від Єврокомісії умови (бенчмарки) для закриття Кластерів 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, 4 “Зелений порядок денний та стале зʼєднання” та 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Разом із раніше отриманими бенчмарками за Кластерами 1, 2 та 6, це означає, що Україна має повний пакет умов для всіх переговорних Кластерів, виконання яких необхідне для вступу до ЄС.
Бенчмарки визначає Єврокомісія для кожної країни-кандидата. Вони поділяються на: умови відкриття (opening benchmarks), проміжні умови (interim benchmarks) та умови для закриття (closing benchmarks). Бенчмарки встановлюють чіткі критерії для переходу до наступного етапу переговорів і оцінюються через постійну взаємодію та регулярний збір інформації з українських органів влади.
Серія інформаційних сесій у лютому 2026 року допомогла українським органам влади краще зрозуміти очікування та підготуватися до ефективного виконання завдань. Передача бенчмарків відкриває новий етап переговорного процесу, оскільки Україна тепер чітко розуміє, що від неї очікують держави-члени ЄС, і розпочинає практичну роботу над виконанням цих умов.
Дев’яте засідання Комітету асоціації Україна-ЄС у Брюсселі
16 березня 2026 року у Брюсселі відбулося дев’яте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, яке стало важливим етапом координації реформ та підготовки до наступного етапу переговорів щодо членства України в Європейському Союзі. Українську делегацію очолив Олександр Ільков, до її складу увійшло понад 100 представників органів державної влади у форматах онлайн та офлайн. Співголовування зі сторони ЄС здійснювали Анна Ярош-Фріс та Байба Тавареса, а також представники генеральних директоратів Європейської Комісії, Європейської служби зовнішньої діяльності та Представництва ЄС в Україні.
У 2025 році відбулися засідання всіх підкомітетів Комітету асоціації. Активізація двосторонньої роботи стала ключовим елементом структурованого діалогу щодо впровадження реформ, оцінки переговорного процесу та визначення конкретних кроків на майбутнє. Під час засідання обговорювали пріоритетні напрями:
- верховенство права та фундаментальні права;
- боротьба з організованою злочинністю та реформи сектору безпеки;
- реформування судової системи, антикорупційної інфраструктури та правоохоронних органів;
- управління кордонами, міграційна політика та міжнародна співпраця у сфері безпеки;
- реформа державного управління та децентралізація;
- секторальна співпраця у сферах економіки, фінансів, цифрової трансформації, транспорту, енергетики, екології, освіти, соціальної політики та сільського господарства.
За підсумками засідання сторони відзначили продуктивність дискусій і підтвердили готовність до поглиблення співпраці.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
