У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 21 грудня та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
В Україні запрацює інформаційна система “Пульс вступу”
10 грудня Кабінет Міністрів України затвердив Положення про інформаційну систему “Пульс вступу”, яка призначена для моніторингу виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Система забезпечує створення єдиної бази даних щодо адаптації українського законодавства до права ЄС та виконання міжнародно-правових зобов’язань. “Пульс вступу” відстежуватиме реалізацію ключових дорожніх карт і стратегічних документів, зокрема з питань верховенства права, реформи державного управління, функціонування демократичних інституцій і захисту прав національних меншин. Система складається з внутрішнього порталу для органів влади та публічного вебсайту, інформація з якого згодом буде доступна громадськості й міжнародним партнерам.
Систему щотижнево наповнюватимуть відповідальні органами влади. Власником “Пульсу вступу” є держава в особі Секретаріату Кабінету Міністрів України.
Зустріч європейських міністрів
11 грудня 2025 року у Львові відбулася неформальна зустріч міністрів у справах Європи країн ЄС з українською стороною, присвячена прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі та подальшим крокам у процесі розширення Євросоюзу. Участь у зустрічі взяли представники Єврокомісії, головуючої в Раді ЄС Данії та Уряду України.
Під час обговорення Україна відзначила успішне завершення скринінгу переговорних розділів у рекордні терміни та фіналізацію Національної програми імплементації “acquis ЄС”. Єврокомісія підтвердила прогрес України за всіма шістьма переговорними кластерами та готовність до їх відкриття, починаючи з Кластера 1 “Основи процесу вступу до ЄС”.
Детальніше про фокуси обговорення
Представники Євросоюзу назвали проведення такої зустрічі в Україні безпрецедентним політичним сигналом підтримки та відзначили зусилля України у впровадженні реформ в умовах повномасштабної війни. Сторони підтвердили спільну відданість прискоренню євроінтеграції України, підтримці ключових реформ, зокрема у сфері верховенства права та антикорупційної політики, а також засудили триваючу агресію рф.
Окрім того, за даними кореспондента “Європейської правди” Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр та єврокомісарка Марта Кос оголосили, що на зустрічі їм вдалось запустити процес фронтлоудингу (frontloading), що передбачає обхід угорського вето.
Міжвідомча робоча група схвалила позиції України щодо Кластерів 4 і 5
11 грудня 2025 року Міжвідомча робоча група з питань забезпечення переговорного процесу про вступ України до ЄС схвалила проєкти переговорних позицій України щодо двох переговорних Кластерів – 4, “Зелений порядок денний та стале з’єднання” і 5, “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Кластер 4 охоплює транспортне законодавство, енергетичну політику, транс’європейські мережі, а також питання охорони довкілля і клімату. Кластер 5 стосується сфер сільського господарства, продовольчої безпеки, рибальства та суміжних політик.
Наступним етапом стане розгляд і затвердження переговорних позицій Кабінетом Міністрів України, після чого Україна буде готова до відкриття переговорів з Європейським Союзом за всіма Кластерами.
Пізніше Кабінет Міністрів України схвалив дві переговорні позиції України за Кластерами 4 і 5, що означає завершення Україною всіх процедур для відкриття шести переговорних Кластерів.
Польща долучається до Ukraine2EU
11 грудня у Львові, під час Неформальної зустрічі міністрів ЄС з європейських справ, Польща оголосила про долучення до програми Ukraine2EU, спрямованої на підтримку європейської інтеграції України. Країна надасть фінансовий внесок у розмірі 1 млн євро, а також поділиться практичним досвідом проведення євроінтеграційних реформ.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос наголосила, що рішення Польщі є важливим сигналом єдності держав-членів ЄС та підкреслює значення сильних інституцій для успішного просування України до членства. “Ніхто не зможе перешкодити вступу України до ЄС” – заявила Марта Кос у промові.
Державний секретар МЗС Польщі Ігнацій Нємчицький підкреслив, що в межах Ukraine2EU Польща надає не лише фінансову допомогу, а й експертну підтримку через залучення фахівців, які безпосередньо брали участь у переговорах про вступ Польщі до ЄС.
Долучення Польщі до Ukraine2EU зміцнило формат Team Europe та підтвердило готовність ЄС і надалі підтримувати Україну на шляху до членства. Підтримка Польщі є своєчасною та стратегічною і допоможе Україні зберігати динаміку реформ на шляху до ЄС.
Рада ЄС опублікувала Висновки Головування: як оцінили прогрес України
16 грудня Рада Європейського Союзу опублікувала Висновки Головування про розширення, які були підтримані 26 державами-членами за підсумками засідання Ради ЄС із загальних питань. Через відсутність консенсусу з боку однієї делегації документ оприлюднено як Висновки Головування, на відміну від звичного формату Висновків Ради ЄС. Текст базується на Звіті Європейської Комісії в межах Пакета розширення 2025 року та відображає оцінку прогресу кожної з країн-кандидатів і партнерів на шляху до членства в ЄС.
У Висновках Головування щодо України (пункти 21-33 Висновку) Рада ЄС підтвердила незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також готовність ЄС надавати всебічну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку стільки, скільки буде необхідно. Окремо відзначено відданість України реформам, пов’язаним із вступом до Європейського Союзу, попри надзвичайно складні умови, а також успішне й швидке завершення скринінгового процесу. Рада взяла до відома позитивну оцінку Європейської Комісії щодо готовності всіх шести переговорних кластерів до відкриття та ухвалені в Україні дорожні карти у сферах верховенства права, державного управління й демократичних інституцій, а також плану дій щодо національних меншин.
У сфері верховенства права Рада ЄС наголосила на необхідності подальшого зміцнення незалежності, неупередженості та доброчесності судової влади. У документі окремо підкреслено важливість прозорого й заснованого на заслугах відбору суддів, зокрема своєчасного заповнення вакансій у Конституційному Суді України та його повноцінного функціонування.
У частині боротьби з корупцією Рада позитивно оцінила відновлення незалежності НАБУ і САП, а також результати їхньої роботи у 2025 році, зокрема в справах щодо корупції на високому рівні. Водночас у Висновках наголошено на необхідності запобігання будь-якому правовому чи політичному втручанню в діяльність антикорупційних органів і на важливості подальшого зміцнення інституційної спроможності в цій сфері.
Щодо фундаментальних прав Рада ЄС відзначила подальше зміцнення законодавчої та інституційної бази в Україні, а також звернула увагу на необхідність належного реагування на випадки ймовірного тиску на антикорупційних активістів, правозахисників та організації громадянського суспільства. У документі заохочують подальші кроки зі зміцнення прозорого, плюралістичного й незалежного медіасередовища, захисту організацій громадянського суспільства та забезпечення прав національних меншин.
Щодо громадянського суспільства: Рада Євросоюзу відзначає необхідність і в подальшому зміцнювати громадянське суспільство та збільшувати обсяг змістовних публічних консультацій. Водночас, необхідно продовжувати моніторити та реагувати на випадки політичного тиску на антикорупційних активістів, захисників прав людини, організації громадянського суспільства.
Повний текст Висновків Головування можна прочитати за посиланням.
Post COP30
17 грудня 2025 року в Києві відбувся захід “Post COP30: підсумки, здобутки, наступні кроки кліматичної політики України”, який об’єднав представників уряду, міжнародних організацій, експертів, бізнесу та громадянського суспільства. Ключовою темою стала кліматична політика України у 2026 році як основа зеленого відновлення держави.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев визначив три стратегічні пріоритети: кліматичне врядування, адаптацію та прозорість, а також міжнародну інтеграцію, наголосивши на необхідності перетворення міжнародних зобов’язань на практичні інструменти економічного розвитку.
Заступник міністра Павло Карташов презентував плани Уряду на 2026 рік, зокрема запуск системи торгівлі викидами, реалізацію Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку, ухвалення Стратегії адаптації до зміни клімату, подання звітності до РКЗК ООН та впровадження прозорого кліматичного фінансування. Окремий акцент зроблено на імплементації кліматичного законодавства ЄС і міжнародних кліматичних зобов’язань.
Голова парламентського Комітету з питань екологічної політики Олег Бондаренко підкреслив важливість роз’яснення кліматичних цілей бізнесу та громадам і зазначив, що вуглецева нейтральність до 2050 року має стати складовою післявоєнного відновлення України.
Під час панельних дискусій учасники підбили підсумки участі України у COP30: десятки міжнародних заходів і зустрічей, значну медійну присутність України у світі та успішну протидію маніпуляціям рф щодо кліматичної звітності з тимчасово окупованих територій. Захід організовано Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України за підтримки Глобального договору ООН в Україні та ініціативи URA.
Українці підтримують вступ України до ЄС та НАТО
За дослідженням Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”, більшість українців стабільно підтримує європейський і євроатлантичний курс: 85,5% виступають за вступ до ЄС, 71,3% – до НАТО. Європейську інтеграцію громадяни передусім пов’язують із внутрішніми змінами, а не з безпекою. Ключові індикатори успіху – боротьба з корупцією, підвищення рівня життя та верховенство права. Безпекові чинники мають другорядне значення. Водночас зростає частка тих, хто очікує від партнерів насамперед військової допомоги.
Більшість українців (67,5%) не очікує, що можливі негативні наслідки інтеграції зменшать їхню підтримку вступу до ЄС. Водночас респонденти однаково цінують швидкість реформ і якість підготовки законодавства. Найвищий рівень довіри українці демонструють до ЄС, G7 та НАТО, тоді як ООН і ОБСЄ мають переважно негативні оцінки через неефективність у реагуванні на російську агресію.
Детальніша статистика та результати дослідження
Угорщина продовжує блокувати рішення та заяви ЄС
16 грудня під час консультацій у Брюсселі міністр у справах Європи Данії Марі Б’єрре повідомила, що Угорщина заблокувала щорічну заяву ЄС про процес розширення, перешкоджаючи офіційній позитивній оцінці прогресу України на шляху до членства. У той час як 26 держав-членів підтримують Україну та визнають її виконання зобов’язань, уряд Віктора Орбана виступив проти формулювань, що визнають ці досягнення. Міністр у справах Європи Німеччини Гюнтер Кріхбаум назвав цей крок Угорщини “руйнівним” і звинуватив Будапешт у навмисному блокуванні рішень ЄС.
Через вето Угорщини Україна не може офіційно розпочати переговори про вступ, проте тривають неформальні консультації, де Київ отримує чіткі вказівки щодо реформ, ключових цілей і очікуваних результатів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
Ілюстрацію створено за допомогою штучного інтелекту
