Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» (ЦЕДЕМ), з огляду на останні події навколо комплексного антитютюнового проєкту Закону №4358, який 29 січня 2021 року стоїть у порядку денному Верховної Ради України, зауважує наступне.
Нагадуємо, 20 січня 2021 року Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування змінив свій висновок про рекомендацію прийняття комплексного антитютюнового законопроєкту №4358 у першому читанні за основу та рекомендував Верховній Раді України направити законопроєкт на доопрацювання для підготовки на повторне перше читання. Підставою для зміни рішення Комітету стало ухвалення Закону № 1019-IX, ініційованого Кабміном, який заборонив продаж неповнолітнім електронних сигарет, рідин до них та пристроїв для куріння тютюнових виробів. Хоча варто зауважити, що норми ухваленого Закону не мають протиріч зі змістом аналогічних норм законопроєкту №4358.
Відповідно до п.1 ч.2 статті 102 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) перше читання передбачає обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроєкту та прийняття його за основу.
Водночас, частиною 2 статті 108 Регламенту визначено, що розгляд законопроєкту при підготовці його до першого читання здійснюється в порядку, передбаченому для попереднього розгляду законопроєктів (стаття 93 Регламенту), з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Передує розгляду законопроєкту у першому читанні розгляд та ухвалення висновку головного комітету щодо законопроєкту, який має містити, зокрема, пропозицію про прийняття Верховною Радою щодо відповідного законопроєкту одного з рішень, передбачених статтею 114 Регламенту, та обґрунтування такої пропозиції.
Стаття 114 Регламенту подає варіанти рішень Верховної Ради України за наслідками розгляду нею законопроєктів у режимі першого читання. Варіанти видання відповідних рішень надають депутатам різні підходи до можливості розгляду законопроєкту і подальшої роботи над ним до його ухвалення в цілому. Насамперед це залежить від рівня готовності законопроєкту та кількості необхідних техніко-юридичних правок для його остаточного розгляду та ухвалення у залі парламенту.
Виходячи із практики законодавчої роботи Верховної Ради України найоптимальнішим з точки зору подальшого доопрацювання законопроєкту варіантом розгляду у І читанні є ухвалення парламентом рішення про прийняття законопроєкту за основу.
Крім того, таке прийняття, здійснене більшістю від складу парламенту, свідчить про якість, готовність і, головне, актуальність й нагальність ухвалення законопроєкту.
У зв’язку з цим Регламент у п. 1 ч. 1 статті 114 встановлює взаємопов’язаність прийняття проекту в першому читанні та доручення головному комітету підготувати його до другого читання.
Слід зазначити, що як у випадку з підготовкою законопроєкту до другого читання, так і до повторного читання, суб’єктом доопрацювання такого проекту виступає головний комітет, який повинен врахувати основні принципи, положення, критерії, яким має відповідати проект чи його структурні частини (п. 3 ч. 1 статті 114 Регламенту).
Водночас, необхідно зауважити, що направлення законопроєкту до головного комітету для підготовки на повторне перше читання потребує визначення при цьому основних положень, принципів, критеріїв, яким повинен відповідати доопрацьований законопроєкт чи його структурні частини.
Таким чином, це може свідчити або про суттєві розбіжності із чинним законодавством, або про значні недоліки юридичного, технічного характеру в оформленні законопроєкту і т.п.
Натомість, як слідує зі змісту Висновку Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, наданого на заміну 20 січня 2021 року, підставою для ухвалення зазначеного рішення Комітету стало прийняття 02 грудня 2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів» № 1019-IX. Вказаним Законом врегульовано виключно питання щодо вікового обмеження продажу електронних сигарет та рідин до них та електричних пристроїв для нагрівання тютюну з 1 січня 2021 року, натомість продаж неповнолітнім тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) дозволено до середини 2022 р. Водночас, як вже було вказано, зазначені норми Закону не мають жодних протиріч зі змістом аналогічних норм законопроєкту №4358.
Наголошуємо, що Закон № 1019-IX, попри свої позитивні сторони, не містить важливих та нагальних змін до законодавства України про заборону реклами і спонсорства електронних сигарет та рідин до них, тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) та електронних пристроїв для куріння (IQOS/glo); заборону продажу особам до 21 віку всіх без виключення тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин до них, ТВЕН та електронних пристроїв для куріння (IQOS/glo); збільшення медичних попереджень на пачках з 50% до 65% від площі пачки з фотографіями-малюнками наслідків куріння з обох сторін та їх щорічну ротацію, яку проводитиме Міністерство охорони здоров’я України; заборону продажу ароматизованих сигарет, включно з рідинами для електронних сигарет.
Центр демократії та верховенства права вважає, що комплексний антитютюновий законопроєкт №4358, який повністю відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та покликаний широко імплементувати положення Директиви 2014/40/ЄС, має бути розглянутий народними депутатами у першому читанні та ухвалений за основу з дорученням головному комітету – Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, підготувати його до другого читання.
