Ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, висловлюємо глибоке обурення появою цього матеріалу, який порушує всі можливі етичні стандарти і професійні норми журналістики. У нас є підстави припускати, що заради «зізнання» журналіста Станіслава Асєєва до нього було застосовано заходи фізичного або психологічного впливу. Така неприпустима практика вже була застосована у 2014-2015 роках щодо полонених у так званих ДНР та ЛНР українських журналістів, коли однією з умов звільнення журналіста з полону було надання подібного інтерв’ю.
Взяття й утримання заручників, яким у даному випадку є журналіст Станіслав Асєєв, так само як і примус свідчити проти самого себе, є відвертим і грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Такий сюжет є доказом, але водночас і ганебною й цинічною «популяризацією» та нормалізацією таких порушень, що неприпустимо з погляду елементарних законів гуманності. Підготовка й випуск подібних медіасюжетів ані з морального, ані з етичного, ані з правового поглядів несумісні зі статусом та роллю медіа в демократичному суспільстві.
Наголошуємо, що такий матеріал не можна вважати журналістським із низки підстав.
- У матеріалі відсутні факти як такі: нічого не відомо ані про умови утримання Асєєва, ані про його доступ до можливостей захисту, ані про стан його здоров’я чи наявність реальних доказів «порушення», яке йому інкримінується.
- Матеріал побудований виключно на особистій думці автора про заручника. З огляду на формат і зміст відео, мета цього матеріалу — не інформування аудиторії, а донесення до загалу повідомлення, вигідного як самопроголошеній «владі» частини Донецької області, так і російській владі (позаяк цей матеріал вийшов в ефірі російського державного телеканалу). Це грубо порушує журналістські стандарти, етику та призводить до розпалення конфлікту.
- Автор сюжету вдається до відвертих маніпуляцій, приниження та морального знущання із заручника.
Нагадуємо, що серед базових рекомендацій ОБСЄ для журналістів, які готують матеріали про потрапляння в заручники конкретних людей, є такі:
- інформацію слід перевіряти ретельно й виключно в компетентних джерелах;
- журналіст зобов’язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він / вона знає, й чітко вказувати на свої джерела.
Тим часом у матеріалі Олександра Сладкова про Станіслава Асєєва все це відсутнє. Натомість автор надає власні трактування слів полоненого й активно просуває особисту думку.
У зв’язку з вищевикладеним ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, звертаємося до міжнародних міжурядових та неурядових організацій та профільних інституцій, до дипломатичних представництв у Росії та Україні, а також до урядів демократичних країн із закликом:
- рішуче засудити випуск подібних медійних матеріалів та чітко зазначити, що це несумісно зі статусом та роллю медіа в демократичному суспільстві;
- вжити всіх можливих зусиль, щоб зупинити практику знущання ізжурналіста Станіслава Асєєва, утримуваного в заручниках, і добитися його негайного звільнення;
- докласти максимум зусиль для того, щоб уповноважені представники ОБСЄ та Червоного Хреста негайно організували зустріч із Асєєвим у місці утримання та з’ясували факти про умови його перебування, стан здоров’я та іншу важливу інформацію й надали її суспільству.
Ми закликаємо Міжнародну федерацію журналістів, членом якої є Союз журналістів Росії, виступити проти використання засобів масової інформації як інструмента пропаганди та сприяння конфліктам і грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
Ми також закликаємо Союз журналістів Росії висловити свою позицію щодо появи матеріалів із грубим порушенням стандартів та етики журналістської роботи в ефірах російського телебачення та вжити необхідних заходів для того, щоби подібні матеріали більше не з’являлися в російських ЗМІ.
Зі свого боку, ми, журналісти, українські медійні та правозахисні організації, надалі відмовляємося визнавати статус професійних медіа та / або журналістів за суб’єктами, що здійснюють інформаційну діяльність, та їхнімипредставниками, які припускаються подібних, несумісних із цим статусом, практик.
Підписанти:
ГО «Детектор медіа»
ГО «Інститут масової інформації»
Донецький інститут інформації
Texty.org.ua
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Комісія з журналістської етики
Незалежна медійна рада
Національна спілка журналістів України
Український Кризовий Медіа-Центр
«Заборона», ГО «Крос Медіа»
ГО «Інтерньюз-Україна»
Лабораторія цифрової безпеки
Центр демократії та верховенства права
ГО «Громадське телебачення»
ГО «Інформаційна безпека»
Центр інформації про права людини
Українська Гельсінська спілка з прав людини