21 липня в Україні відбудуться дострокові парламентські вибори. Для журналістів це “гаряча пора”, адже кампанія дає чимало нових тем. Проте виборче законодавство є складним, а тому зростає ризик помилки: як то хибної інформації про вибори або ж порушень законодавства при їх висвітленні. Водночас, розповідати про кампанію цікаво і згідно з усіма правилами, – можливо: про це йшлося під час тренінгу для журналістів із висвітлення виборів, організованого Центром демократії та верховенства права. Захід відбувся в рамках Міжнародної літньої школи медійного права – освітнього проекту ЦЕДЕМ.
Українські виборці дізнаються політичні новини передовсім зі ЗМІ. Так, 74% українців назвали серед топджерел телебачення, ще 27% – інтернет-ЗМІ. Відтак, ЗМІ прямо впливають на те, за кого громадянин голосуватиме. За словами Тараса Шевченка, директора ЦЕДЕМ, тема виборів для медійної сфери є однією з провідних: “Аби вибори були справді демократичними, виборці повинні отримувати достовірну інформацію, а кандидати – мати можливість доносити свою позицію до громадськості. Тож маємо принципове питання: чи достатньо у громадян інформації, аби зробити усвідомлений вибір”.
Перший крок до висвітлення виборів – знати про їхню законодавчу базу та порядок проведення кампанії. Про це у своїй лекції розповів Максим Хаврат, юрист Центру демократії та верховенства права. Зокрема, коли саме відбуваються вибори, з якого моменту кандидати можуть починати агітацію та як формуються списки виборців. Окремо лектор нагадав, що за два дні до голосування настає окремий “день тиші” – заборона публікувати результати соцопитувань.
У будь-якій незрозумілій ситуації журналістам слід шукати пояснення в офіційних документах. У випадку виборів, йдеться передовсім про закон “Про вибори народних депутатів”, “Про Центральну виборчу комісію” та розділ IV Конституції України. Тут, до прикладу, можна знайти достовірну інформацію про час виборів, роботу комісій чи реєстрацію кандидатів. Стежити за виборами фактично онлайн можна на сайті Центрвиборчкому: там публікується великий масив даних включно з результатами по кожному округу, явкою та загальною кількістю виборів. Уся ця інформація також є офіційною.
Крім того, Максим Хаврат наголосив на непомітній але важливій проблемі виборів: розмірі виборчих застав. Наразі Україна має найвищу у світі виборчу заставу (попри назву, її у більшості випадків не повертають). Саме тому кандидати і партії без багатомільйонних бюджетів позбавлені можливості брати участь у виборах. Або ж змушені оплачувати заставу і обмежувати себе у витратах на агітацію чи партійне будівництво. Відтак ця тема може бути цікавою для ЗМІ.
А безпосередньо під час виборів журналісти стикаються з політичною агітацією і рекламою, цьому була присвячена лекція Ігоря Розкладая, юриста Центру демократії та верховенства права. Так, експерт дав визначення передвиборчій рекламі та агітації. Вона можлива у різних формах: це не лише реклама і публічні мітинги, а й, до прикладу, концерти та розважальні заходи на підтримку політиків. Цікаво, що дозволена не лише агітація за кандидата, а й заклики до виборців не голосувати за будь-кого.
За словами експерта, для медіа це проблемне питання.. Адже ЗМІ у своїх аналітичних матеріалах також дають оцінку політикам та їх програмам. І можуть відзначати позитивні кроки, або, до прикладу, критикувати за популізм. Ігор Розкладай радить журналістам бути збалансованими та дотримуватися балансу думок: це захистить від звинувачень у агітації за певну політсилу. Загалом же телерадіоорганізації зобов’язані дотримуватися базових професійних стандартів та вільно обговорювати вибори.
Водночас, експерт наголосив, що деякі норми потребують зміни. Наприклад, за 10 хвилин до та після передвиборної агітації не можна обговорювати програми і кандидатів – буквально це означає обмеження для випусків новин, які йдуть слідом за рекламою.
Найбільша ж проблема стосується дебатів: в Україні вони вважаються формою агітації, що вкрай ускладнює їх проведення. «Дебати – це класична форма, у якій медіа встановлюють правила, це можливість експертам задати питання кандидатам. Важливо, щоб медіа мали право проводити їх за власні кошти», – наголосив Ігор Розкладай. Також експерт виступає за заборону, чи, принаймні, серйозне обмеження телевізійної політичної реклами, адже вона несе мало змісту і апелює лише до емоцій.
Також під час тренінгу йшлося про соціальні мережі, адже виборче законодавство поки не відображає змін, які відбулися з появою Facebook. Як відзначив Ігор Розкладай, офіс Facebook готовий співпрацювати, якщо українська влада ухвалить законопроекти, які дозволяють маркувати і фільтрувати рекламу.
А про типові порушення як з боку самих журналістів так і проти них розповіла Людмила Опришко, адвокат, ГО «Платформа прав людини». Вона наголосила: медійники можуть бути присутніми на засіданнях виборчих комісій, зокрема і підрахунку голосів. Журналісти мають право фіксувати та оприлюднювати порушення. А вигнати їх можна лише за окремою процедурою.
Крім того, адвокат наголосила, що під час виборів для журналістів немає жодних заборон щодо фото- та відеозйомки. Єдиний виняток – таємниця голосування.
Також лектор спільно з учасниками тренінгу розглядали практичні кейси. Зокрема, аналізували статтю про кандидата у президенти, яка виявилася опублікованою без маркування, була розташована не в розділі реклами. А ще – була оплачена не з виборчого фонду кандидата.
Проведення тренінгу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
