12 жовтня 2021 року в Україні відбувається саміт Україна-ЄС. З цієї нагоди Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС звертається до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з вимогою: якнайшвидше розглянути та прийняти законопроєкт «Про медіа». Адже це – одне із зобов’язань України в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.
З 2019 року на розгляді Верховної Ради перебуває законопроєкт “Про медіа” №2693д, який розробляли, враховуючи вимоги Директив №2010/13/ЄС і Директиви, що її оновила №1808/2018/ЄС. Він упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу.
Нагадаємо, що Ігор Розкладай, головний експерт із медійного права Центру демократії та верховенства права веде законопроект в рамках робочих груп і особисто ще з 2012 року.
Ухваливши закон (відтак, виконавши директиви ЄС), Україна:
- Вирішить питання про те, як надати Нацраді з питань телебачення та радіомовлення (орган, котрий регулює діяльність медіа) достатні повноваження і водночас зробити її незалежною. Реформа означатиме спрощення чинних процедур, з’явиться механізм співрегулювання (коли медійна спільнота залучена до створення “правил гри” для медіа). І водночас держава зможе дієвіше боротися з проявами ненависті та військовою агресією.
- Отримає доступ до можливостей програми “Креативна Європа”. Її учасники мають шанс виграти гранти на культурні проєкти чи створення аудіо- та відеопродукції. Тож вітчизняна креативна індустрія отримає потужний стимул, зокрема і до співпраці з партнерами з ЄС.
УС ПГС переконана: оновлювати медійне законодавство потрібно невідкладно, особливо зважаючи на швидкий розвиток інтернет-комунікації. Разом з тим, медійна реформа стане доказом, що Україна є відповідальним партнером ЄС.
Тому УС ПГС закликає розблокувати процес ухвалення законопроєкту та винести його на розгляд парламенту. Процес доопрацювання проєкту до другого читання має бути прозорим, із врахуванням зауважень та пропозицій – це зробить закон якісним актом, що відповідатиме міжнародним стандартам та національним інтересам.
Другий крок, значення якого відзначає УС ПГС – продовжити реформу Суспільного мовлення.
Натепер проєкт Державного бюджету України на 2022 рік передбачає недофінансування НСТУ на 22%, або в абсолютних цифрах – на півмільярда гривень. Через Систематичне урізання бюджету компанія має постійний брак коштів на виробництво або закупівлю якісного телеконтенту.
УС ПГС закликає надати повне фінансування Суспільному мовленню у 2022 році, адже його бюджет чітко визначений у законодавстві. А посадовці та політики мають утриматися від втручання у роботу мовника: особисто і руками третіх осіб чи організацій.
Крім того, українські учасники Платформи пропонують зняти цілий ряд законодавчих обмежень для суспільного: на спільне з іншими компаніями виробництво програм, на фінансування проєктів, які тривають більше року, оптимізацію основних засобів, маркетингові дослідження та фінансування цифрової платформи.
“Ми переконані, що ці заходи сприятимуть подальшому зміцненню телеканалів та радіостанцій Суспільного мовлення у центрі та усіх регіонах країни, а також його цифрової платформи і продуктів”, – вказують у УС ПГС.
Нагадаємо, Центр демократії та верховенства права також неодноразово звертався до органів державної влади, закликаючи припинити політичні атаки на НСТУ та забезпечити його належним фінансуванням.
