Чи може громадська організація бути засновником ЗМІ?

Громадська організація, згідно з частиною 5 статті 1 закону «Про громадські об’єднання» є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. Отже, спершу треба визначитися з основною метою цього ЗМІ — якщо йдеться про одержання та подальший розподіл прибутку (від продажів, реклами тощо), а не на досягнення статутних цілей, то цю діяльність слід розмежовувати: у такому випадку треба створити окрему юридичну особу. Згідно з законом «Про громадські об’єднання» (частина 2 ст.21) громадські організації мають право вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі), а також мають право засновувати ЗМІ, з метою досягнення своїх статутних цілей (п. 3 частини 2 ст.21). Таким чином, громадська організація може і продавати примірники видання, і розповсюджувати його безкоштовно, за умови, що від кошти від реалізації ЗМІ, спрямовуватимуться на досягнення статутних цілей.

Окрім того, статут громадської організації має містити інформацію, зокрема про напрями діяльності згідно зі п. 2 частини першої ст 11 закону «Про громадські об’єднання». У разі, якщо тематична спрямованість майбутнього ЗМІ не підпадає під ці напрями, слід внести відповідні зміни до статуту. У статуті слід також передбачити можливість заснування ЗМІ цією громадською організацією.

Реєстрація ЗМІ регулюється спеціальними законами. Наприклад, відповідно до закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», для реєстрації друкованого ЗМІ слід написати відповідну заяву, у якій має бути така інформація:

  • Про засновників чи співзасновників видання. Досить вказати інформацію, яка б ідентифікувала громадську організацію — назву, реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі громадських об’єднань, номер видачі свідоцтва та дату реєстрації.
  • Про пов’язаних осіб. Згідно з цим законом, пов’язаними особами вважаються юридичні або фізичні особи, які здійснюють контроль за засновником друкованого засобу масової інформації. У разі якщо одним зі співзасновників. Таким чином, пов’язаними особами друкованого засобу вважатимуться засновники громадської організації.
  • Вид видання
  • Назва видання
  • Мова видання
  • Сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;
  • Програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;
  • Передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;
  • Юридична адреса засновника, кожного зі співзасновників та його банківські реквізити;
  • Місцезнаходження редакції.

 

Реєструючий орган має право зажадати від засновника подання документів, якими підтверджується його цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (у випадку громадської організації — статут, договір між співзасновниками, довіреність, паспорт громадянина України тощо). Інші документи, які не вказані у цьому переліку вимагати заборонено.

Таку заяву слід подати до реєструючого органу, який змінюватиметься залежно від території розповсюдження видання (Згідно з постановою Кабміну «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів):

  • якщо ЗМІ матиме розповсюдження на території 2 і більше областей, то реєструвати слід у Міністерстві юстиції.
  • якщо ЗМІ буде розповсюджуватись на території 1 області (або менше), то таку реєстрацію здійснює головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції у відповідній області. (Постанова Кабміну).

Також, слід сплатити збір за видачу свідоцтва про державну реєстрацію, розміри якого визначені цією ж Постановою і варіюються залежно від сфери розповсюдження). Загалом, сума за реєстрацію загальнодержавного ЗМІ становитиме 850 грн. Водночас, розмір реєстраційного збору за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації для дітей та інвалідів зменшується на 50 відсотків, а також звільняються від сплати реєстраційного збору друковані засоби масової інформації, засновані з благодійною метою і призначені для безплатного розповсюдження.

Рішення щодо реєстрації розглядається в місячний строк із дня подання такої заяви. У разі виявлення неточного або неправильного зазначення відомостей у заяві, реєструючий орган у десятиденний строк письмово повідомляє про це засновника. Після усунення неточностей — процедура реєстрації продовжується.

Якщо заявник надав усі необхідні документи та сплатив збір за видачу свдоцтва, реєструючий орган присвоює відповідному ЗМІ номер і серію, видає сводоцтво, що оформляється відповідним записом у книзі обліку виданих свідоцтв про державну реєстрацію друкованих ЗМІ, яка є документом постійного зберігання, що ведеться реєструючим органом. Після цього відомості про серію та номер свідоцтва вносяться до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.

Свідоцтво про державну реєстрацію має необмежений строк дії, проте випуск друкованого ЗМІ слід розпочати впродовж одного року з дня видачі свідоцтва. Якщо цей строк пропустити без поважних причин — свідоцтво визнається таким, що втратило чинність.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: