АТ «Супутникове телебачення Альфа» проти Греції (Alpha Doryforiki Tileorasi Anonymi Etairia v. Greece)

У рішенні Першої палати у справі АТ «Супутникове телебачення Альфа» проти Греції (Alpha Doryforiki Tileorasi Anonymi Etairia v. Greece, №72562/10) від 22 лютого 2018 року Європейський суд з прав людини одноголосно постановив:

  • порушення статі 10 (свобода вираження поглядів) Європейської конвенції з прав людини щодо трансляції першого відео;
  • відсутність порушення статті 10 Конвенції щодо трансляції другого та третього відео;
  • порушення статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції.

У цій справі суд розглянув питання прихованої зйомки трьох відео публічної персони для журналістського матеріалу. Палата у своєму рішенні дійшла висновку, що національні органи влади порушили право телеканалу на свободу вираження поглядів щодо першого відео. Суд звернув увагу, що прихована зйомка проводилась в публічному місці, де публічна фігура (в нашому випадку – депутат) може очікувати, що її поведінка уважно відстежується, особливо, коли це стосується проблеми, яка має суспільний інтерес (§ 75,78).

Проте, суд погоджується з національним рішенням про застосування санкцій щодо другого та третього роликів, коли телеканал транслював таємний запис розмови публічної персони в приватному місці, де остання мала право на «розумне очікування» захисту свого особистого життя (§76,77). Крім того, санкції, застосовані до заявника, були пропорційними. Як наслідок, у даній ситуації, порушення статті 10 не було визнано.

Обставини справи: У січні 2002 телеканал-заявник «Альфа» транслював 2 телевізійних шоу «Джунглі» (Ζούγκλα) та «Жовта Преса», в яких були використані три відео, зняті прихованою камерою. На першому відео був член Грецького парламенту, депутат А.C. що грав на аркадних автоматах у неліцензованому закладі, при цьому, очолюючи Комітет парламенту по азартних іграх. На другому – була зустріч між  А.С . та адвокатами ведучого шоу, М.Т., де для А.C. показали перше відео. Третій відеоматеріал містив зустріч А.C. та М.Т. в офісі останнього.

В травні того ж року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення Греції провела слухання, де сторона заявника визнала факт застосування прихованих камер. Телеканал наголошував, що А.С. був публічною фігурою, звідси – матеріал становив публічний інтерес, що підтвердилось подальшим виключенням А.С. з парламентської групи політичної партії, від якої він був обраний депутатом. При цьому, основним чинником були саме спроби А.С. домовитись з репортерами висвітлити інцидент інакше. Також, телеканал наголосив на винятковості використання прихованих камер задля збору інформації, яку було неможливо отримати іншим способом. Нацрада не погодилась з наведеними аргументами, оскільки, використання будь-ким прихованих камер, базуючись лише на наявності публічного інтересу, може піддавати тиску громадян, особливо публічних осіб. Як наслідок, телеканал було оштрафовано на 200 000 євро (по 100 000 за кожне шоу,  де були показані згадані відео), а також зобов’язано транслювати впродовж трьох днів в новинах зміст рішення Ради. Окрім санкцій, рішення вказувало на оцінку тяжкості вчиненого, кількість глядачів на двох шоу, розмір інвестування, здійсненого телеканалом для шоу, та вказано, що в минулому канал вже був оштрафований за аналогічне правопорушення.

В липні про рішення Нацради було повідомлено Міністра преси та медіа, який, після перевірки його законності, погодився з його змістом. В квітні 2003 телеканал звернувся до Вищого адміністративного суду з заявою про анулювання рішення Ради, оскільки воно порушувало право на свободу вираження поглядів позивача. Остаточне рішення суду про відмову в ануляції було опубліковано в 2010 році, через 7 років після подачі скарги. Свій висновок суд мотивував тим, що право поширювати та отримувати інформацію може обмежуватись з метою захисту прав інших осіб, і таке обмеження повинно бути пропорційним. Крім того, суд звернувся до практики ЄСПЛ про захист зображення особи, передбаченого статтею 8 Конвенції. Наголошувалось, що трансляція зображення особи, отриманого з прихованої зйомки, є законною, за умови використання такого зображення як основного та ексклюзивного джерела, отриманого таємним способом, і для спеціальних новин, а не лише для показу релевантного, секретно відзнятого зображення. Більше того, трансляція таких новин без даного зображення повинна бути неможливою. Суд вказав, що штраф був накладений не за застосування прихованих камер, а за використання зображень, отриманих таким способом. Саме тому, заява позивача про ануляцію санкцій була відхилена.

Проте, висновок суду не був підтриманий одноголосно, зокрема в одній з окремих думок наголошувалось на відсутності абсолютного права на захист зображення (на відміну від думки більшості), і досліджено межі захисту даного права. Для приватних індивідів, захист від використання їхніх зображень без згоди є абсолютним, незалежно, чи це приватне або публічне місце. Проте є два винятки: зйомка не спрямована на цих осіб, або проведена з метою запобігання злочинів в публічних місцях. З публічними особами ситуація дещо інакша, оскільки захист даного права є більш відносним. Для таких осіб гарантовано абсолютний захист у приватному просторі. У публічних місцях межа приватності проводиться, коли це стосується особистих чи сімейних аспектів. В іншому випадку, дії цих осіб в публічних місцях становлять публічний інтерес. Саме тому, четверо суддів вважали, що заява телеканалу повинна бути прийнятною, зважаючи на такі факти, що А.С. був публічною фігурою, зображення були отримані в публічному місці (ігровий заклад), і їхня трансляція мала на меті інформувати про поведінку особи, яка, очолюючи Комітет по азартних іграх, не притримувалась своєї парламентської позиції. 

Рішення суду: У цій справі, ЄСПЛ зосереджує увагу на критерії необхідності в демократичному суспільстві, оскільки накладення санкцій мало законне підґрунтя та переслідувало мету захисту репутації та прав інших осіб, а саме – А.С. Для оцінки суд застосував уже раніше розроблені ним критерії балансу права на повагу до приватного життя та свободи вираження: внесок в публічну дискусію (1), публічність особи (2), предмет новинного сюжету (3), метод отримання інформації, її правдивість (4), попередня поведінка особи, зміст, форма та наслідки публікації (5) та суворість застосованих санкцій (6) (§47). Також, суд вкотре зважив на те, що аудіовізуальні медіа мають більш сильний та безпосередній вплив, аніж друковані (§48).  Крім того, свобода слова торкається і публікації фотографій, де сфера захисту прав інших має дуже важливе значення, особливо коли вони містять дуже персональну та інтимну інформацію про особу, чи отримані зі зйомки в приватних місцях або з використанням прихованих записуючих пристроїв (§48).

Початковим та основним критерієм оцінки суду є наявність публічного інтересу. Суд раніше уже визнав наявність такого інтересу в публікаціях, що стосуються політичних питань або злочинів (§49). У даній справі відео, використані в телепрограмах, стосувались широко поширеній на той час в Греції проблемі азартних ігор. Крім того, вони включали інформацію щодо поведінки А.С., голови міжпартійного комітету по електронних азартних іграх, яка, відповідно, була предметом публічної дискусії. Cуд погоджується, беручи до уваги висновки національних органів влади, з тим, що розкрита інформація мала публічний інтерес (§52).

Іншим важливим моментом є публічність особи, роль та природа її дій, які стали предметом новинного сюжету чи фото. Те, наскільки особа є публічною чи відомою, впливає на захист її/його приватного життя. Звідси, суспільство має право бути поінформованим про деякі аспекти особистого життя публічних фігур (§53). Тим не менш, навіть якщо особа є добре відомою, вона може покладатися на «розумне очікування» захисту її приватності. Саме тому, факт, що індивідуум  є публічною персоною, навіть коли він/вона виконує офіційні функції, не дозволяє ЗМІ в будь-якій ситуації порушувати їхні професійні та етичні принципи, чи узаконювати втручання в приватне життя (§54). Проте, національні органи влади повинні враховувати, наскільки популярність особи (в нашому випадку – депутата), впливає на межі її приватності. Вищий адмінсуд вказав на можливість втручання за умови, що розкриті факти про персону матимуть внесок в публічну дискусію, але жодних висновків, в контексті показаних відео, не робив. Незважаючи на це, суд вважає, виходячи з позиції національних судів, що новини з використанням відео з прихованих камер могли бути легально показані, враховуючи виконання А.С. публічних функцій (§55).

Що стосується предмету новинного сюжету, суд зважає на визнання телеканалом факту використання репортерами прихованих камер, щоби отримати специфічну інформацію. Проте з аргументів сторін випливає, що новина з відео була присвячена лише поведінці А.С., а не загальній проблемі азартних ігор. Це підтверджується тим, що всі три записи були сфокусовані на А.С. та його реакції на перше відео, на якому показано, як він заходить в ігровий заклад і грає на аркадних автоматах. Національні органи влади вказали, що сюжет про поведінку депутата міг бути законно трансльований, при цьому наголошуючи на різниці між новиною, джерелом якого є таємна зйомка, і показу лише цих відео, з чим погодився і Європейський суд. Суд додає, що його власна практика  обстоює позицію, що захист прав та репутації інших займає дуже важливе місце в контексті публікації фото, які можуть містити дуже персональну, навіть інтимну інформацію. Тому, беручи до уваги особливості телебачення, немає заперечень щодо питання розрізнення між виходом спеціальних новин та трансляцією відео, навіть якщо останнє безсумнівно додає правдивості до висвітлених подій (§56-57).

Крім того, суд побіжно коментує попередню поведінку А.С. стосовно медіа, нагадуючи, що толерантність та співпраця з пресою в минулому щодо висвітлення його особистого життя, не обмежує обов’язково право А.С. на приватність (§58). 

Метод отримання інформації та її правдивість є також важливими факторами. У даному випадку суд звертається до концепції «відповідальної журналістики», що включає в себе правомірність діяльності журналіста. Крім того, параграф 2 статті 10 не гарантує абсолютно необмеженої свободи вираження поглядів і, попри життєво важливу суспільну роль медіа, журналісти не можуть мати імунітет від кримінальної відповідальності, зважаючи на захист 10 статтею (§61). Тому, суд вважає за потрібне оцінити поведінку працівників каналу в ситуації, що склалася.

Перше відео було зняте в публічному місці, де кожен може зробити фото особи чи, як в даному випадку, зняти відеоролик про члена Парламенту. На противагу цьому, друге – в невідомому приміщенні записувало журналістів, які показували перший ролик А.С. Третє відео було відзняте в офісі ведучого телепрограми і, виходячи зі свідчень заявника, записувало розмову А.С. та працівників каналу. Суд вважає, що існує суттєва різниця між обставинами, в яких було зняте перше відео  та два інших, а тому національні органи влади повинні були взяти цей фактор до уваги в оцінці діяльності журналістів. При цьому, в справах, які відносяться до сфери дії статті 8, випадки, коли особи усвідомлено залучають себе до діяльності, яка може бути записана чи відзнята публічно, «розумні очікування» персон можуть бути важливим, але не вирішальним чинником (§64).

У випадку з другим та третім відео, суд вказує, що А.С. міг сподіватися на приватність, зайшовши у приватне приміщення з метою обговорити відзнятий інцидент, і що його розмова не буде записана без згоди. Саме тому, на думку суду, журналісти в даному випадку діяли недобросовісно. Також зауважується, що Нацрада підкреслила намір здійснення тиску на А.С таким чином, що не оспорювалось телеканалом. Саме тому, суд приходить до висновку, що журналісти телешоу, як професіонали, повинні знати чинні положення закону, особливо у випадках, коли вони можуть порушити не лише стандарти журналістської етики, а й вчинити злочин. Причому, дане порушення вважається умисним, незалежно від достовірності отриманої інформації (§66).

Більше того, дана справа відрізняється від рішення «Хальдіман та інші проти Швейцарії» (Haldimann and others v. Switzerland, №21830/09), де суд взяв до уваги сумніви у намірах заявників діяти всупереч правилам журналістської етики. У згаданій справі було  врахувано, що заявники вжили усіх заходів для захисту приватності особи, використовуючи таємно відзняті записи, а саме – запікселювали його зображення та змінили голос. Проте, у випадку з А.С., телеканал не доклав жодних зусиль, щоби компенсувати втручання в особисте життя депутата, навпаки, його поведінка була центральним предметом відео. Звідси, порушення журналістами етичних стандартів та Кримінального кодексу були умисними (§68).

Суд також звертає увагу на зміст, форму та наслідки трансляції. Перший відеоролик показував, як А.С. проводить час за грою на аркадних автоматах у відповідному закладі, другий – зустріч депутата з працівниками телеканалу, де А.С. було показане відео, згадане вище. А третій – показував переговори, де А.С. намагався переконати журналістів презентувати перший ролик як експеримент, пов’язаний з виконанням його обов’язків, в обмін на появу депутата в ефірі телешоу. Виходячи з цього, суд звертає увагу на серйозні наслідки, спричинені трансляцією усіх роликів, а саме – виключення депутата з парламентської групи політичної партії, від якої він був обраний.

Насамкінець, суд оцінює пропорційність застосованих санкцій до вчиненого порушення. У першу чергу, зокрема, враховується той факт, що телеканал вже був оштрафований в минулому за ідентичне правопорушення. Крім того, взято до уваги інші чинники: тяжкість вчиненого, кількість глядачів на обох шоу та розмір інвестувань заявника в згадані телепрограми. Саме тому, суд прийшов до висновку, що введені санкції не спричинили стримуючого ефекту на дослідження пресою питань, що становлять публічний інтерес, і тому – були правомірними (§72-74).

Повний текст рішення доступний англійською мовою за посиланням: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-181295 .

Додаткова інформація: https://www.nytimes.com/2002/03/24/world/scandals-drive-a-crackdown-on-illegal-gambling-in-greece.html.

Огляд рішення підготовлено Центром демократії та верховенства права.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Листи з інших питань не розглядаються.

Докладніше про консультації

 

Для того, щоб отримати інформацію, яка вас цікавить, зверніться до нас за допомогою гарячої лінії: