Путівник з авторського права для творців контенту

March 21, 2024

Авторка:

Олена Спесивцева

юристка з авторського права та медійного права

 Центру демократії та верховенства права

Для кого путівник?

Путівник з авторського права створений для онлайн-видань, громадських організацій та всіх творців контенту, чия діяльність пов’язана зі створенням освітнього та інформаційного матеріалу на сайтах, в соціальних мережах, на онлайн-платформах тощо. 

Про що путівник? 

Ви знайдете відповіді на запитання про авторські права, які можуть виникнути під час створення контенту: 

  • Які твори можна використовувати у матеріалі;
  • Як правильно посилатися на автора;
  • Чи потрібно укладати договори, щоб отримати дозвіл на використання твору;
  • Як знайти автора;
  • Чи можна вільно використовувати фото з Інтернету;
  • Скільки секунд відео можна використати для вашого матеріалу та багато іншого.  

Яка мета путівника?

Пропонуємо разом формувати культуру поваги до авторських прав. Це стимулюватиме авторів до творчості та сприятиме розвитку економіки. 

А розпочнемо формування культури з пояснення простими словами і алгоритмами:

  • Як захистити свої авторські права як автора контенту;
  • Як створювати контент та не порушити права авторів та інших суб’єктів авторських прав.

Що таке авторське право? 

Авторське право це комплекс правил, які допомагають захищати авторів, їх творчість та її результати – твори, законно використовувати і поширювати їх. Ці правила сприяють тому, щоб автори отримували справедливу винагороду за використання їхніх робіт та мали стимул до творчості, а суспільство знало, як використовувати твори законно та мало доступ до культури. 

Захист авторських прав – це про розвиток економіки, культури, мистецтва.

Якщо суспільство має належний рівень знань про захист авторських прав – переваги отримує не лише автор, а й держава – адже належно захищене право сприяє виробництву таких продуктів, як фільми, музика, програми. Інвестиції у їх вироблення та випуск на ринок безпосередньо пов’язані із отриманням виробниками прибутку та поповненням бюджету держави.

На жаль, традиції захисту авторського права в Україні були перервані 70-річним пануванням радянської влади, яка фактично ліквідувала інститут приватної власності. Парадигма “колективне, означає нічиє” сформувала сьогодні уявлення, що все, що ми можемо вільно знайти в Інтернеті, можна так само вільно використовувати і нічиї права при цьому порушені не будуть.

Але використання фотографій без дозволу автора і без зазначення його імені чи псевдоніму, безкоштовне завантаження музики та використання її для своїх відео, безкоштовний перегляд фільмів та серіалів, передрук чужої статті на власній платформі без посилання на джерело або автора – все це може бути порушенням авторського права та мати негативні наслідки:

  • Кримінальна, адміністративна чи цивільна відповідальність;
  • Репутаційні втрати;
  • Відсутність стимулу до творчості та занепад культури;
  • Продовження життя радянським парадигмам, коли автора використовували як інструмент пропаганди. 

Чим регулюється захист авторських прав в Україні?

У 2022 році відбулася довгоочікувана реформа авторського права. 1 січня 2023 року набрала чинності нова редакція євроінтеграційного Закону України “Про авторське право і суміжні права”. 

Попередня редакція Закону, ухвалена ще в 1993 році, незважаючи на численні зміни, не була актуальною та не відповідала сучасним потребам. Євроінтеграційний курс України вимагав ухвалення нової редакції закону, який би відповідав праву ЄС та імплементував його. 

Нова редакція Закону України “Про авторське право і суміжні права”:

З чого складаються авторські права?

Авторське право становлять особисті немайнові права автора і майнові права суб’єктів авторського права.

Особисті немайнові права

Належать лише автору, охороняються безстроково, не можуть передаватися іншим, не переходять у спадщину:

  • Право вимагати визнання свого авторства;
  • Право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені (якщо автор бажає залишитися анонімом); 
  • Право обирати псевдонім;
  • Право вимагати збереження цілісності твору;
  • Право надати назву твору або залишити його без назви;
  • Право присвятити твір особі (особам), події або даті.

Майнові права

Наприклад, художник (або людина, якій художник передав майнові права) може використовувати твір будь-яким способом та має виключне право дозволити або заборонити іншим використовувати цей твір.

Що значить “використовувати твір”?

  • Відтворювати (тобто створювати копії);
  • Включати до складеного або іншого твору (наприклад, об’єднати свої фотографічні твори в одному альбомі та опублікувати його);
  • Розповсюджувати/здійснювати імпорт примірників твору;
  • Здавати в найм або у позичку примірників твору;
  • Публічно виконувати, здійснювати публічний показ, демонстрування, сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та іншими способами доводити до загального відома публіки;
  • Перекладати, переробляти, здійснювати адаптацію чи аранжування та іншими подібними способами змінювати твір.

Ці права повністю або частково можуть передаватися первинним автором іншим особам – на підставі закону або договору. 

Кому можуть належати особисті немайнові та майнові права?

Особисті немайнові права можуть належати лише автору

Наприклад, якщо автор написав твір на замовлення роботодавця, то за договором майнові права можуть перейти роботодавцю, але немайнові права залишаються у автора – наприклад, автор завжди має право вимагати вказувати його як автора або заперечувати проти того, щоб твір публікували частинами. 

А от майнові права можуть належати не лише авторам, але й іншим суб’єктам авторського права. Окрім автора, суб’єктом майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи (наприклад, роботодавець, замовник твору).  

Про форму договору: за загальним правилом договір, яким передаються майнові права, має бути письмовим – звичайний документ на папері або електронний документ. Якщо укласти такий договір усно, то він вважається нікчемним (не породжує прав та обов’язків у сторін договору – наприклад, не буде можливості звернутися до суду для виконання цього усного договору).

Однак, є виняток щодо письмової форми – договір про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних медіа тощо) – такі угоди можна укладати усно.

Про зміст договору: треба вказати відомості, які допоможуть точно визначити, про який твір або об’єкт йдеться (наприклад, назва твору), які саме права на твір передаються (право на публікацію, розповсюдження, виконання та інше), скільки буде оплачено за користування твором, або ж зазначити, що угода є безвідплатною.

Суб’єкт авторського права має право:

  • Використовувати твір будь-яким способом (наприклад, копіювати твір, виконувати);
  • Виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами;
  • Надати дозвіл на використання твору;
  • Розпоряджатися майновими правами на твір в спосіб, що не суперечить закону. Спосіб може суперечити закону наприклад, якщо порушуються авторські права інших людей. Або ж, якщо роботодавець (суб’єкт авторського права), розпоряджається майновими правами, але порушує особисті немайнові права автора.

Чи необхідна реєстрація авторських прав для захисту?

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення – як тільки твору надали будь-яку об’єктивну форму (письмову, речову, електронну (цифрову) тощо). Наприклад, опублікували матеріал на сайті. Для захисту авторських прав їх реєстрація не вимагається. 

Тобто, як тільки матеріал опублікований, він набуває об’єктивної форми. Автоматично щодо нього виникають та здійснюються авторські права. Якщо виникає спір та автор вимушений йти до суду, діятиме презумпція авторства – якщо немає доказів іншого, то автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено у оригіналі або копії твору. Спростувати цю презумпцію повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права. 

Але авторське право на твір можна зареєструвати в IP офісі у будь-який час протягом життя автора і ще 70 років після його смерті. 

Реєстрація – офіційне “повідомлення світу” про авторські права на твір. Вона стане доказом авторських прав на твір, що важливо у випадку виникнення судового спору. 

І хоча реєстрація не є обов’язковою, вона може служити важливим інструментом для захисту авторських прав та для засвідчення належності майнових прав на твір.

Коли твір можна використовувати вільно? 

Закон дає можливість вільно використовувати твори – без дозволу автора, безкоштовно, без зазначення імені автора та джерело запозичення твору – лише у 4х випадках. Наприклад, використання творів у судовому провадженні або у випадку виконання музичних творів під час офіційних церемоній, які організовані органами державної влади тощо.

Але є окремі випадки, коли твори можна використовувати без дозволу автора та безкоштовно, але із зазначенням ім’я автора та посиланням на джерело запозичення.

  • МЕТА такого використання має бути освітньою, науковою, інформаційною (доведення до загального відома публіки), некомерційною.
  • ОБСЯГ має відповідати визначеній меті. Наприклад, для інформування суспільства про проведення виставки фотографа достатньо буде в матеріалі продемонструвати один фотографічний твір, а про новий фільм – декількох секунд стрічки. 

Чи застосовується принцип Fair Use в Україні?

Принцип Fair Use (добросовісного використання) дозволяє використовувати чужі твори без дозволу правовласника.

В українському законодавстві принцип не визначений, але застосовується у певних випадках. Натомість цей принцип закріплений у законодавстві США. Так, якщо користувачі поширюють свій контент на Youtube, то для них діє принцип Fair Use. Адже YouTube юридично зареєстрований в США і на користувачів поширюється дія американського законодавства, зокрема Закону про авторське право в цифрову епоху (Digital Millennium Copyright Act). 

Є 4 основні критерії, які потрібно враховувати користувачу чужого контенту, аби дотримуватися принципу добросовісного використання.  

  • Ціль і характер використання твору

Аналізується, чи твій використовується для комерційних чи некомерційних цілей. Використання для цілей навчання, дослідження, критика, коментування, створення новинних репортажів має більше шансів вважатися добросовісним використанням.

  • Характер авторського твору

Аналізується характер твору. Наприклад, такі твори, як наукові дослідження вважаються менш захищеними в контексті Fair Use порівняно з художніми творами. Перші мають важливе значення для суспільного обговорення, освіти та наукового прогресу. Використання фрагментів таких творів з метою критики, коментаря, навчання чи дослідження частіше визнається добросовісним.

  • Обсяг використаного твору

Аналізується кількість та суттєвість використаної частини твору. Чим менша частина твору використовується, тим ймовірніше, що використання буде визнано добросовісним. Немає вимог щодо дозволеної тривалості уривків творів для їх вільного використання. Тривалість фрагменту має бути достатньою для досягненні цілі, зазначеної в першому критерію. Якість фрагменту не має замінити оригінальний авторський твір. Якщо використаний уривок твору є вирішальним – є серцеморигінального відео – добросовісного користування тут не буде.

  • Ефект від використання твору 

Аналізується, чи завдає власнику авторських прав таке використання шкоду та чи може новостворений твір замінити оригінальний. Якщо використання твору може зменшити прибутки, які автор або суб’єкт авторських прав міг би отримати від продажу або ліцензування твору, це ймовірно не буде вважатися добросовісним використанням.

Суд аналізує ці чотири фактори комплексно при визначенні добросовісного використання, однак використовує й п’ятий критерій – свої суб’єктивні судження, попередній досвід, що теж впливає на те, яким буде рішення. 

Чи можна використати фото з Інтернету для власного матеріалу?

Міфом є усталена “аксіома” – все, що ми можемо вільно знайти в Інтернеті, можна вільно використовувати і нічиї авторські права порушені не будуть. Насправді, контент, який розміщено в мережі має свого автора і використання цього контенту має бути законним.

  • Знайшли фото в Інтернеті – перевірте першоджерело фото і спробуйте знайти автора. 

Найпростіший інструмент пошуку цієї інформації це Google пошук за зображенням. Цей інструмент допоможе зібрати дані про те, які видання вже використовували це фото, як підписували, чи зберігається фото на фотостоках, “вийти” на автора та першоджерело. 

  • Якщо фото було зроблене фотографом на замовлення для конкретних видань (The Washington Post, Reuters, DW, Guardian тощо), необхідно ознайомитися з умовами використання контенту на сайті видання. 

Наприклад, Reuters зазначає, що для використання фото з їх матеріалів треба повідомити про ваші наміри (заповнити певну форму). 

Компанія Guardian є єдиним власником або ліцензіатом усього контенту на сайті Guardian, включаючи текст, зображення, графіку, логотипи тощо та зазначає умови безкоштовного використання цього контенту – наприклад, в особистих, некомерційних блогах та веб-сайтах за умови посилання на сайт theguardian.com та обмеження обсягу до 500 слів.

А DW говорить: “Якщо ви зацікавлені у використанні контенту з сайту (окремих статей, аудіо-, відео- чи фотоматеріалів), треба заповнити онлайн-анкету та зазначити дані про мету використання, суб’єкта, період, територію, на якій буде використано контент”.

  • Зазначати “фото з відкритих джерел”, “відео: Youtube”, “фото з інтернету”, “фото shutterstock” – некоректно. 

Інші видання також використовують подібний підпис? Насправді це не підтверджує те, що таке використання є законним. Підпис “фото з відкритих джерел” не звільняє від відповідальності. Автор може заявити про порушення його прав та звернутися до суду.

Неможливість знайти автора не означає його відсутність. Якщо автора шукали довго та ретельно, але не змогли знайти, то це не означає, що фото можна використати вільно і таке використання буде законним. У такому випадку краще знайти альтернативне фото (наприклад, за запитом “creative commons images”) та використати для матеріалів саме його. 

  • Використовуючи фото з Wikipedia, необхідно дотримуватися правил ліцензування. 

Більшість зображень та фото, які ілюструють статті Wikipedia, знаходяться під вільною ліцензією Creative Commons. Тож їх можуть використовувати усі охочі, але за дотримання правил ліцензування – до опису потрібно додати ім’я автора фото, назву ліцензії, на умовах якої опубліковано файл, гіперпосилання.

  • Використовуючи фото з фотостоків (Depositphotos, Unsplash, Pexels, Pixabay, інші) необхідно ознайомитися з умовами цих сервісів.

На фотостоках користувачі можуть через пошук за ключовими словами чи темами знайти потрібне фото і використати його для публікації чи інших цілей. Такими сервісами, зокрема, є Unsplash, Pexels, Pixabay, Public Domain Pictures, IM Free та інші. Але важливо ознайомитись із правилами користування сайтами, де прописані детальні умови: як зображення може бути використане, чи потрібно вказувати автора та джерело запозичення фото тощо.

Наприклад, ліцензія сайту Unsplash надає невиключну всесвітню ліцензію та дозволяє безкоштовно завантажувати і використовувати (копіювати, змінювати, розповсюджувати) фотографії як з некомерційною, так і комерційною метою без отримання будь-яких додаткових дозволів від фотографів. А от продавати фотографії або ж публікувати на схожих сайтах заборонено.

  • Звертайте увагу на конкретний вид ліцензії Creative Commons.

Існує декілька різновидів ліцензії Creative Commons, кожна з яких визначає на яких умовах фото може бути використано. Наприклад:

CC BY 4.0 – дозволено не лише поширювати фото у будь-якому вигляді чи форматі, але й змінювати його чи брати за основу для будь-яких цілей, в тому числі комерційних. Але необхідно вказати автора фото, розмістити посилання на ліцензію та позначити, якщо були внесені зміни до фото.

CC0 1.0 – можна вільно використовувати/змінювати/розповсюджувати навіть без зазначення автора, так як автор вирішив передати свій твір до суспільного надбання, відмовившись від усіх авторських прав на цей твір по всьому світу.  

Спробуйте шукати фотографії за ліцензіями Creative Commons за ключовими словами на кшталт “creative commons images”, “CC0 1.0 images” тощо.

Вид ліцензії шукайте на конкретному сайті (зазвичай в кінці сторінки). Наприклад, на сайті Верховної Ради України зазначено “Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше”.

Маючи намір використати чуже фото слід обов’язково:

  • Ознайомитися з умовами автора для використання його фотографічного твору. Хоча Закон про авторське і говорить про те, що медіа може вільно використовувати фото з інформаційною метою, не питати дозволу автора, сам він може бути іншої думки. Адже саме суб’єкт авторського права має виключне право дозволяти або забороняти іншим користуватися своїм твором;
  • Зазначити ім’я автора твору або його псевдонім;
  • Зазначити джерело із клікабельним посиланням на першоджерело;
  • Використовувати матеріал в обсязі, виправданому інформаційною, освітньою метою.

Як посилатися на автора?

За можливості, дайте якомога більше інформації: опис події, ім’я/псевдонім автора, джерело запозичення фото (із клікабельним посиланням). Якщо використовуєте фото або фрагмент відео у власному відео, то також є необхідність зазначати цю інформацію. Якщо використовуєте фото в Instagram, зазначайте ім’я автора та джерело запозичення безпосередньо на  зображенні.

Твори у суспільному надбанні

Строк чинності майнових прав на твір спливає через 70 років – за загальним правилом обчислюються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора. Закінчення строку чинності майнових прав на твір означає перехід твору у суспільне надбання.

Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без сплати винагороди, використовуватися будь-якою особою. 

Але за умови дотримання особистих немайнових прав автора, адже вони є безстроковими:

  • Зазначення імені (псевдоніму) автора;
  • Збереження цілісності (недоторканності) твору тощо.

Охорона особистих немайнових прав після смерті автора – це не про можливість здійснення цих прав, а про існування зв’язку між померлим автором та його твором, про повагу до автора та про культуру авторських прав.

* * *

У результаті творчої переробки твору у суспільному надбанні може бути створений новий оригінальний твір, який матиме свого автора. Наприклад, оригінальний “Щедрик” Леонтовича є твором у суспільному надбанні. Але навколо нього “виросло” десятки аранжувань, кожне з яких має свого автора. Тому використання того чи іншого аранжування необхідно узгоджувати з автором.

Авторські права на ілюстрації

Авторські права художників можуть бути порушені, якщо не узгодити з ними питання використання їх ілюстрацій для свого матеріалу. 

Якщо використання здійснюється з освітньою, інформаційною метою, а комерційна мета абсолютно не переслідується, то бажано все ж узгодити використання ілюстрацій з автором у письмовій формі.

Використовуйте матеріали з відкритими ліцензіями. Існує багато ресурсів, де можна знайти ілюстрації з відкритими ліцензіями, такими як Creative Commons, які дозволяють їх використання в певних умовах. Уважно читайте умови ліцензій, оскільки деякі можуть вимагати вказувати автора або обмежувати комерційне використання.

Вказуйте ім’я автора та джерело запозичення ілюстрації. 

Використовуйте штучний інтелект. Завдяки інструментам ШІ можна згенерувати зображення та використати його для свого матеріалу (Midjourney, Stable Diffusion, Dall-e, Lensa). Але треба врахувати, що попередньо треба вивчити умови використання інструментів, перевірити згенерований результат на предмет дотримання авторських прав, бути чесним із споживачами контенту та маркувати контент – “Зображення, створене командою ___ за допомогою інструменту _____”.

Свобода панорами

Свобода панорами – це право фотографувати або знімати на відео твори архітектури та образотворчого мистецтва, що знаходяться у публічних місцях, вільно розповсюджувати ці зображення.

На які об’єкти поширюється свобода панорами? 

На твори архітектури та образотворчого мистецтва.

Твір архітектури – твір у галузі спорудження будівель, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних утворень у формі креслення, ескізів, моделей, збудованих будівель чи споруд, планів населених пунктів тощо.

Твір образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього дизайну (у тому числі сценічного дизайну, накреслення (дизайну) шрифтів) тощо.

Порушенням може вважатися зйомка відео для YouTube-каналу, де автор знімає сучасні пам’ятники та розповідає про них публіці, монетизує свої ролики та отримує прибуток. Або ж порушенням авторського права може вважатися використання фото скульптури для обкладинки книжки.

В яких місцях діє свобода панорами? 

Свобода панорами діє щодо об’єктів, які постійно розташовані у доступних для громадськості місцях. Закон не дає визначення “доступних для громадськості місць”. Але відштовхуватися можемо від “громадських місць”.

Громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. У тому числі під’їзди, а також підземні переходи та стадіони. 

До яких випадків застосовується свобода панорами?

Стаття 22 Закону дає можливість створювати зображення творів архітектури та образотворчого мистецтва та використовувати їх, за умови що такі дії не мають самостійного економічного значення.

Чи є використання скріншоту із зображенням твору порушенням авторських прав?

Під час “виготовлення” скріншоту, ви потенційно відтворюєте копію об’єкта авторського права та маєте знати випадки, коли можна вільно використовувати ці копії та з якою метою (освітньою, інформаційною, науковою, комерційною/некомерційною тощо) та в якому обсязі. Питання про порушення можуть виникнути, коли йдеться про поширення знімків та записів екрану, які зафіксували об’єкт авторського права.

  • Звертайте увагу на правила та умови сервісів щодо використання знімків екрану. Частіше положення про порушення авторських прав у правилах використання сервісів стосуються контенту, який був завантажений на сайті. Пряма заборона ділитися знімками екрана не встановлена. Втім, деякі сервіси згадують про умови використання скріншотів. Наприклад, використовуючи скріншот з сервісу Google Maps, необхідно зазначити посилання на джерело запозичення зображення.

Як легально використовувати музику у соцмережах? 

Facebook та Instagram заохочують музичне самовираження на платформах, але мають чіткі правила щодо захисту прав виконавців:

  • Музика в сюжетах і живі музичні виступи (наприклад, зйомка виступу артиста або гурту наживо) дозволені;
  • Чим більша кількість повнометражних записаних треків у відео, тим більша ймовірність того, що його використання буде обмежене;
  • У відео завжди повинен бути візуальний компонент, записаний звук не повинен бути основною метою відео.

Користувачі мають доступ до безкоштовної Колекції звуків Facebook – бібліотека власної музики та звукових ефектів (містить тисячі треків, які можна використовувати у відео без будь-яких обмежень).

Якщо система виявляє потенційне порушення, вона якомога раніше попереджає про це користувача, надсилаються пояснення про дії, які можна виконати, щоб уможливити публікацію.

Загальні рекомендації

Шукайте автора та першоджерело, встановлюйте контакт та узгоджуйте питання щодо використання твору. 

Не знецінюйте інтелектуальну працю та знайте, як захистити свої авторські права і не порушити чужі. 

Підвищуйте власну експертність у сфері авторського права. Рекомендуємо для ознайомлення матеріали Центру демократії та верховенства права:

  1. НОВИЙ ЗАКОН “ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА”. ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУЛИСЬ У ПЕРЕЛІКУ ОБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА?
  2. ЯК ЗАРЕЄСТРУВАТИ АВТОРСЬКЕ ПРАВО ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
  3. АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА YOUTUBE: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ВІДЕОБЛОГЕРАМ
  4. СВОБОДА ПАНОРАМИ В УКРАЇНІ: ЯК ФОТОГРАФУВАТИ АРХІТЕКТУРУ ТА НЕ ПОРУШИТИ ЗАКОН?
  5. ЯК ЗАХИСТИТИ АВТОРСЬКІ ПРАВА В FACEBOOK
  6. ЗНІМОК ТА ЗАПИС ЕКРАНУ: ЧИ ПОРУШУЮТЬ АВТОРСЬКІ ПРАВА?
  7. ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО
  8. ЧИ ОХОРОНЯЮТЬСЯ АВТОРСЬКИМ ПРАВОМ АНОНІМНІ ТВОРИ?
  9. ЯК ДОВЕСТИ СВОЄ АВТОРСТВО?
  10. ЧИ МОЖУТЬ ЖУРНАЛІСТИ ВИКОРИСТОВУВАТИ У СВОЄМУ СЮЖЕТІ ФРАГМЕНТИ ФІЛЬМІВ ЧИ ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ АВТОРСЬКИХ ПРАВ?
  11. ЩО ТАКЕ “ВІЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ” НА ТВІР?
  12. ЯК ОСКАРЖИТИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ У МЕРЕЖІ YOUTUBE? 
  13. ЧИ ПОТРІБНО ОТРИМУВАТИ ДОЗВІЛ НА ПЕРЕКЛАД ЧУЖОГО ТЕКСТУ?
  14. ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЧУЖІ ФОТО БЕЗ ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ? 
  15. ЧИ МОЖЕ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ БУТИ АВТОРОМ ТВОРУ?
  16. ЯК ЗАПИСАТИ АУДІОКНИГУ БЕЗ ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА?
  17. ПОПЕРЕДНЄ ПОГОДЖЕННЯ ТА АВТОРСТВО НА ІНТЕРВ’Ю: НОВЕЛИ ЗАКОНОДАВСТВА 
  18. ПРАВО SUI GENERIS: ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ АДАПТУЄ ПІД СЕБЕ АВТОРСЬКЕ ПРАВО?
  19. ГЕЙ, СПАДЩИНО, ТИ ЧОМУ ТАКА ПУБЛІЧНА?
  20. КОПІРАЙТ VS ДОСТУП ДО КУЛЬТУРИ: ЯК ЗНАЙТИ БАЛАНС ТА НЕ ЗАГУБИТИ КУЛЬТУРУ
  21. ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА СУМІЖНІ ПРАВА”: ЩО НОВОГО ДЛЯ МЕДІА?
  22. В ОБ’ЄКТИВІ ВІЙНИ: ПРАВО НА ІНФОРМАЦІЮ ЧИ АВТОРСЬКІ ПРАВА
  23. FAIR USE У ПРОСТОРАХ ІНТЕРНЕТУ: ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ТА НЕ ПОРУШИТИ ПРАВА ІНШИХ
  24. FAIR USE У ПРОСТОРАХ ІНТЕРНЕТУ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

Пройдіть опитування, надсилайте питання, які виникали щодо захисту авторських прав на пошту info@cedem.org.ua або o.sokolova@cedem.org.ua і ми будемо доповнювати цей путівник.