Роздержавлення преси в Україні: підсумки року та виклики

Про хід реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ в Україні: що вдалося протягом року і що потрібно зробити, щоб успішно імплементувати відповідний Закон, говорили сьогодні експерти на прес-конференції в ІА “УНІАН”.

Віта Володовська, юрист Центру демократії та верховенства права, нагадала, що метою Закону є забезпечення незалежності преси від адміністративної цензури шляхом виходу органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі складу засновників друкованих ЗМІ та редакцій. Процес роздержавлення має відбутися у два етапи до кінця 2018 року. Перший етап реформування завершується вже 31 грудня 2016 року.

«Сьогодні варто зосередити ресурси та увагу на імплементації Закону, адже лише самого його ухвалення ще не достатньо для справді ефективної реформи», – наголосила Віта Володовська.

Богдан Червак, Перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України вважає роздержавлення другою ключовою реформою в інформаційному просторі України, поряд зі створенням суспільного мовлення.

Він повідомив, що наразі у 244 редакціях триває перший етап роздержавлення. Ці друковані ЗМІ750_2622 отримали можливість здійснити всі правові дії, щоб виконати закон.

«Ми трішки припізнилися з реформою і не прорахували, скільки редакцій реально готові до роздержавлення. На старті ми вважали, що це буде близько 50 ЗМІ, однак по факту бачимо готовність більшості», – зазначив Богдан Червак.

Він підкреслив, що на першому етапі роздержавлення переважно виникали проблеми в юридичному оформленні документів. Також були перешкоди з боку місцевих органів влади, які не розуміли важливості реформи і створювали бар’єри на шляху роздержавлення.

Представник Державного комітету телебачення та радіомовлення України також подякував громадським організаціям за юридичну допомогу у консультуванні учасників процесу роздержавлення, надання роз’яснень положень закону та участь у виїзних зустрічах з колективами редакцій.

Громадські організації активно адвокатували ухвалення Закону «Про реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації» і продовжують надалі підтримувати пресу на шляху роздержавлення.

«Сьогодні є дві сторони реформи з роздержавлення: процес зміни засновників та необхідність підтримки ЗМІ. На жаль, закон не розписує детально механізми надання фінансової допомоги учасникам роздержавлення. Але державі необхідно забезпечити ефективну підтримку реформованим друкованим ЗМІ принаймні на перші роки після реформи, інакше ми матимемо масове закриття районок. Ми маємо зробити чимало, щоб забезпечити умови, коли  газети зможуть конкурувати між собою», – переконаний Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.

Він вважає, що процес роздержавлення рухається у правильному напрямку, однак важливо не відпускати його з уваги й активно працювати над імплементацією.

«Ще коли у 2001 році я почався займатися медіа правом, роздержавлення преси було актуальним і стояло на порядку денному в державі. І сьогодні, порівняно із попередніми 15 роками, ми бачимо хоча й повільні, але суттєві зрушення. Є глобальні зміни: місцеві ради, органи державної влади не матимуть впливу на редакційну політику і не витрачатимуть гроші на утримання газет. І в медійному середовищі починає формуватися конкуренція на ринкових засадах», – підкреслив Тарас Шевченко.

Наразі ОБСЄ в Україні проводить роботу з колективами друкованих ЗМІ, які проходять перший етап роздержавлення і надає їм підтримку. Про це повідомила Марина Безкоровайна, координатор проектів ОБСЄ в Україні.

750_2623«Як показала наші робочі поїздки у регіони, окрім юридичних моментів, що стосуються реформування, є страх редакцій перед конкурентним середовищем. Журналісти не розуміють, чи будуть вони запитувані й бояться самостійності. Тому ми їх налаштовуємо ставати на бізнесові рейки. Мотивуємо бути не лише незалежними ЗМІ, а й платформою змін, генератором ідей і діалогу в суспільстві», – зазначила Марина Безкоровайна.

Вона заявила, що у регіональних медіа є гарний стартовий майданчик: вони мають довіру від людей і багато передплатників. Жителі області частіше читають місцеву пресу, ніж центральну та надають перевагу газеті замість телебачення чи інтернету.

Наразі ОБСЄ в Україні плідно працює із 5 редакціями газет: «Надросся» (Черкащина), «Край» (Івано-Франківська область), «Запорізька правда» (Запоріжжя), «Край Кам’янецький» (Кам’янець-Подільський), “Обрії Ізюмщини” (Харківщина). Експерти розуміють, що це не 244 ЗМІ, однак результати роботи і напрацьовані моделі щодо ведення медійного бізнесу, продукування якісного контенту, роботи з аудиторією будуть трансформовані і поширені на інші видання.

Про роботу «в полях» і проблеми, з якими зіштовхувалися редакції на першому етапі750_2648 реформування, розповіла Людмила Опришко, юрист Інституту розвитку регіональної преси.

«Частина редакцій не потрапила в перший етап роздержавлення через системні перешкоди, які створювали органи місцевої влади. Вони різними шляхами ухилялися від виконання закону: трудовий колектив прийняв рішення про роздержавлення, але місцева влада звільняє головного редактора чи не виносить рішення на розгляд сессії або за нього ніхто не голосує. По усіх прецедентах ми ведемо судові справи. Деякі справи успішні: редакторів поновлюють на роботі. Але є й негативна судова практика, де на суди впливає місцева влада, і процес зависає», – поділилася досвідом Людмила Опришко.

У таких ситуаціях експерти вважають, що потрібно вносити зміни і поправки до діючого закону про роздержавлення. У січні-лютому 2017 року зміни будуть запропоновані на розгляд ВРУ. Серед правок, зокрема пропонуватиметься,  щоб редакції мали право розпочати роздержавлення, якщо рішення місцевої влади не приймається протягом встановленого строку. 

Олександр Дяченко, юрист Української Асоціації Медіа Бізнесу бачить у процесі роздержавлення 3 складові: юридичну, економічну та облікову.

«З юридичного боку процес розпочався і успішно рухається. Ті, хто хотіли, почали процес750_2652 роздержавлення ще у березні 2016 року, а  ті, хто не хотіли, пішли за течією і чекали готових рішень. В економічному плані може бути 2 основні вороги: зубожіння населення на фоні високих тарифів за комунальні послуги і підвищення вартості роботи Укрпошти. Тому є ризик, що зменшиться кількість тих, хто передплачують газети.

І в обліковому, в Україні є державний реєстр ЗМІ, але  ніхто не може сказати, де і які видаються газети, як працюють редакції. Тому перед нами стоять значно ширші задачі, ніж сприяти зміні засновників», – зазначив Олександр Дяченко.

«Світ змінюється. І ми теж є частиною глобальних змін. Сьогодні інтернет забирає на себе багато функцій медіа. Тому друкованій пресі варто думати про свою універсальність і конкурентоспроможність», – резюмували експерти.

Захід було проведено за підтримки Уряду Швеції.

Ми надаємо безоплатні консультації із юридичних питань у сфері інформаційного та медійного права. Будемо раді поділитися з вами своїм досвідом.

Докладніше про консультації

 

Задайте Ваше питання через форму:

Ваше ім'я (обов'язково)

Ваш email (обов'язково)

Ваше повідомлення


Також ви можете звернутися до нас іншими способами: