Яких змін потребує законодавство про роздержавлення ЗМІ та чого вдалося досягти наразі – про це йшлося під час обговорення “Роздержавлення друкованих ЗМІ. Як забезпечити повноцінний процес?” за участі медіаекспертів, представників державних органів та ЗМІ. У заході, організованому за сприяння Координатора проектів ОБСЄ, взяли участь директор ЦЕДЕМ Тарас Шевченко та юрист Алі Сафаров.
Процес роздержавлення друкованих ЗМІ триває вже півтора роки, однак, зважаючи на нелегкий досвід видань, експерти бачать потребу у змінах до законодавства. Ці правки вже напрацьовуються медіаюристами, серед яких і експерти ЦЕДЕМ. Надалі пропозиції будуть представлені на слуханнях Комітету ВР з питань свободи слова, тож метою заходу було обговорити проблеми та потреби місцевих ЗМІ у процесі роздержавлення, аби визначити основні напрямки змін.
Джефрі Ерліх, старший менеджер Координатора проектів ОБСЄ в Україні, відзначив важливість реформи
“З розвитком процесу децентралізації, створення об’єктивної, незалежної преси набуває ще більшого значення для побудови сильних розвинених громад. Ця реформа разом з розвитком Суспільного мовлення є наріжними каменями демократичного урядування та здорового медіасередовища, адже, за даними статистики, жителі громад частіше читають місцеві газети, ніж центральні”, – вказав він.
За словами експерта, одним із пріоритетів ОБСЄ є ухвалення змін до закону про роздержавлення. Упродовж року медіаексперти надавали поради редакціям, і висновки з цих ситуацій є основою запропонованих змін.
Богдан Червак, перший заступник голови Держкомтелерадіо України, відзначив необхідність змін, аби зробити реформу незворотною
“Це складний і невиправдано довгий процес. Проблемою є зволікання співзасновників з ухваленням відповідних рішень та підписанням документів, необхідних для перетворення редакції у суб’єкт господарювання. Здавалося б, внести зміни до законодавства нескладно, однак його сфера поширюється і на органи місцевого самоврядування, а це вже інша законодавча ніша. Однак завдяки ОБСЄ та громадським експертам ми напрацювали такий проект”, – вказав посадовець.
Тарас Шевченко, директор ЦЕДЕМ, відзначив, що закон про роздержавлення ЗМІ став результатом тривалих зусиль громадськості, зокрема ЦЕДЕМ та РПР.
“Витрачати кошти платників податків на державні видання – неприпустимо для демократичної країни. Преса має бути відокремлена від держави, як і церква. Не можуть за гроші платників податків виходити видання, де, наприклад, на першій сторінці голова адміністрації, на другій – він же, і на третій – знову голова. І на цю діяльність іде багато бюджетних коштів”, – наголосив директор ЦЕДЕМ.
Він додав, що увагу слід звертати не лише на комунальні, а й на державні газети. Адже частина держорганів навіть не подали інформацію про засновані ними видання. Водночас, така преса має більші бюджети, ніж місцеві ЗМІ.
“Важлива також державна підтримка видань, які реформуються. Слід закласти бюджетні кошти на їх підтримку у перехідний період. Це пом’якшить болісний ефект для багатьох видань у процесі реформування”, – додав Тарас Шевченко.
Алі Сафаров, юрист Центру демократії та верховенства права підкреслив, що реформування преси можливо здійснювати вже за чинним законом, і наголосив, що розроблені зміни усувають лише найкритичніші перешкоди, які можна прибрати в рамках процесу реформування.
“Більшість перешкод виникає саме через дії посадових осіб. І жоден закон сам по собі не примусить його виконувати. У цьому має допомагати громадянське суспільство. Питання також у притягненні до відповідальності посадовців, які не виконують закон – це мають вирішувати правоохоронці”, – наголосив він.
Також він вказав на проблему нерозуміння ролі державних ЗМІ органами влади.
“Центральні органи влади не розуміють, що вони мають видавати лише офіційні бюлетені, тобто інформацію про діяльність органу та правові акти, а не піар-матеріали керівництва чи щось інше”, – вказав Алі Сафаров.
Олександр Дяченко, юрист Української асоціації медіабізнесу, розповів про практичні шляхи реформування медіа
“Роздержавлення включає 3 завдання: виключити зі співзасновників органи влади, змінити юридичну особу з комунальної на приватну і змінити склад засновників. Корінь зла у тому. що ради можуть не погоджуватися. Друга проблема – беззахисність редактора перед звільненням. Також болючими є питання майна і борги”.
За його словами, розроблені зміни до закону вирішують частину проблем, однак не можуть допомогти редакціям, які є економічно залежними від влади. Мета цих змін – дозволити пресі стати самостійною.
Також під час обговорення виступили представники місцевих видань, які розповіли про свій досвід роздержавлення. Серед основних проблем вони назвали відсутність підтримки з боку місцевих рад, які не ухвалюють рішення щодо реформи видань. При цьому змусити місцеву владу ухвалити рішення неможливо, для цього немає правових механізмів. Водночас, був наведений і успішний приклад роздержавлення, коли завдяки роз’яснювальній роботі вдалося отримати позитивне рішення місцевої ради.
Людмила Опришко, юрист ГО “Платформа прав людини”, підбила підсумки обговорення
“Зверніть увагу, 244 редакції виявили бажання реформуватися на першому етапі, проте навіть лідери ще на початку шляху, і жодна газета не реформувалася повністю за цей період. Тому треба визнати, що реформуватися ЗМІ будуть на другому етапі. Однак, якщо подивитися у реєстр, там дуже багато білих плям. Тому ми працювали на тим, щоб вирішити найболючіші питання”, – відзначила вона.
За словами юриста, також потрібно закріпити підсудність справ щодо роздержавлення, аби адміністративні і господарські суди не перекидали справи одне одному, адже такі випадки трапляються у судовій практиці.
