Як модернізувати правила дорожнього руху і при цьому врахувати інтереси всіх учасників руху – про це йшлося під час експертного обговорення “Як модернізувати Правила дорожнього руху”, організованого ГО “LEAD office” та Кампанією “За безпечні дороги”, яке відбулося 20 червня. У дискусії взяв участь юрист Центру демократії та верховенства права і Кампанії “За безпечні дороги” Петро Король.
Громадські експерти та посадовці обговорювали зміни швидкісного режиму, питання безпеки велосипедистів та пішоходів, особливості використання електромобілів та вантажного транспорту. Крім того, учасники дискусії ділилися пропозиціями щодо зменшення аварійності на українських дорогах.
На початку обговорення Тарас Гук, експерт LEAD office, наголосив, що правила дорожнього руху наразі не в повній мірі виконують своєї функції, особливо в частині забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому потребують модернізації. Він також озвучив пропозиції, розроблені організацією.
“Перший напрямок – швидкість. Пріоритетом є безпека руху як транспорту, так і пішоходів. Та швидкість, яка допустима зараз, за даними ВООЗ є смертельною. Тому в місті швидкість має бути обмежена до 50 км\год, а на окремих дорогах місцева влада має отримати право знижувати швидкість до 30 км\год. І рівень безкарного перевищення не може становити 20 км\год, він має визначатися у відсотках – наприклад, 10% дозволеної швидкості”, – запропонував експерт.
Також він вказав на потребу додатково захистит безпеку велосипедистів і врегулювати статус власників новітніх транспортних засобів – гіробордів, сігвеїв, тощо. Ще одна пропозиція – надати переваги електротранспорту, дозволивши рух по смугах для громадського транспорту, безоплатну парковку та ввівши інші заохочувальні заходи.
“Наступна проблема: вантажний транспорт у нас виїздить навіть на тротуар для розвантаження, і це, фактично дозволяєтся чинною редакцією ПДР. Слід забезпечити окремі місця для розвантаження цих машин, але з обмеженнями – наприклад, дозволити в’їзд лише у певний час, аби вони не блокували транспортний потік. Такі машини також повинні мати звукові сигнали при русі заднім ходом, адже часто несподіваний рух спричиняє ДТП”, – додав Тарас Гук.
Також у Lead Office відзначили потребу прямої заборони на виїзд на перехрестя після зупинки руху і їзди заднім ходом на перехресті – це дозволить уникати ДТП на цих ділянках.
За словами Томаша Поліца, представника Державного агентства автомобільних доріг, для зміни правил слід створити спільну платформу
“Модернізація Правил дорожнього руху – комплексне питання, що потребує спільної роботи різних органів. Потрібно залучити усі зацікавлені сторони, зокрема і громадські організації та розробити спільну стратегію”, – запропонував він.
Посадовець також відзначив, що для побудови контролю швидкості потрібно зробити систему автоматизованою.
“Нема проблеми поставити радар і отримувати інформацію – важливо, що потім з нею робити. Якщо не буде можливості автоштрафу, то поліція повинна буде запрошувати власника, він заперечуватиме, що був у машині – і результату це не матиме. Кожна країна, яка будувала централізовану систему, змінювала схему покарань на незалежну від людини, де комп’ютер визначає номер машини, формує лист і відправляє. І це має бути оперативно, а не через 2 роки після порушення”, – додав він.
Станіслав Мазін, представник Управління безпеки дорожнього руху Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України, розповів, що на державному рівні вже схвалено стратегію розвитку дорожнього руху, і вже обговорюється план дій щодо реалізації. Він закликав усіх зацікавлених ознайомитися з документом та розповів про інші пропозиції
“Так, Рада має доопрацювати вже наявний законопроект про Правила Дорожнього руху. Також свого часу пропонувалося диференціювати відповідальність за перевищення швидкості залежно від категорії транспорту. Адже якщо перевищує швидкість пасажирський автобус чи, наприклад, бензовоз – це значно більший ризик, ніж у випадку легкового авто”, – вказав він.
За словами представника Нацполіції, безпека руху залежить і від будівельних норм, зокрема важлива інфраструктура для пішоходів та велосипедистів. Для зручності велоруху також потрібно навести лад з парковками.
“Що ж до пасків – пристібатися має як пасажир, так і водій, аби це увійшло у звичку. А ще слід звертати увагу на паски в міжміських автобусах – мають бути паски для всіх пасажирів, і перевізник має стежити, щоб ними користувались – адже це допоможе врятувати пасажирів при зіткненні”, – додав він.
Денис Гутенко, директор Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, також вказав на потребу модернізації Правил дорожнього руху
“Як автолюбитель і пішохід я підтримую комплексні зміни до правил дорожнього руху, які будуть сприяти підвищенню безпеки дорожнього руху. Звісно, є проблеми, наприклад, з парковкою, з безпекою велосипедистів. В той же час, зміни мають бути збалансовані, аби ми не мали трас з обмеженням руху у 50 км/год – це лише стимулюватиме людей порушувати”, – вказав він
Микита Лисенко, помічник помічник народного депутата України Мустафи Найєма, наголосив, що парламентарі долучаються до питань безпеки руху
“Є команда депутатів, які активно долучаються до роботи у цьому напрямку, підтримують ініціативи, подають законопроекти, співпрацюють з різними громадськими організаціями, зокрема і Кампанією “За безпечні дороги”, – відзначив він.
Петро Король, юрист Центру демократії та верховенства права, наголосив, що швидкість є фактором ризику №1 на дорогах України.
“З приводу скасування “безкарних 20 км\год” є різні думки: від повного скасування, до зменшення. Іншим важливим кроком є перегляд системи санкцій та їх підвищення відповідно до суспільної загрози. Наприклад, позбавлення водійських прав та значний штраф за перевищення більш ніж на 50 км\год, за перевищення невисокого рівня до 20 км\год – попередження, у разі повторного порушення – подвійний штраф. Додатково, для запровадження прогресивності штрафів, санкції за порушення швидкісного режиму треба винести в окрему статтю кодексу. Однак без запуску системи автофіксації порушень цю проблему не вирішити”, – вказав він.
За словами експерта, запроваджувати пільги для електромобілів недоречно, адже передовсім крайньою смугою має користуватися громадський транспорт. Він вказав на ще два питання, які потребують розгляду
“Є проблема користування мобільними телефонами: розмови за кермом – це фактор ризику, а штрафи незначні. Однак треба зрозуміти, як поліція зможе довести це порушення – можливим варіантом є засвідчення поліцією такого порушення на камеру. Що ж до ременів – слід скасувати право ряду водіїв – наприклад, таксистів та пасажирів таксі – не користуватися ременями безпеки”,– рекомендує Петро Король.
Вадим Денисенко, голова Асоціації велосипедистів Києва, вказав на зміни, які потрібні для захисту велосипедистів.
“Швидкісний режим надзвичайно важлива річ для незахищених користувачів дорожньо-транспортної мережі – пішоходів та велосипедистів. Їх не оточує залізний корпус машини. Якщо маємо вибір між швидкістю і людським життям, то треба обирати життя. Також слід визначити, хто має пріоритет при русі – авто чи велосипед – адже зараз це є проблемою”, – відзначив він.
Вадим Денисенко додав, що зараз у правових актах визначена лише велодоріжка, у той час як на практиці існують також велосмуги та смуги зі змішаним рухом – їх також треба внести до правил руху. Також потрібно розробити окремий стандарт світлофорів для велосипедистів, адже якщо вішати автомобільні, це відволікатиме водіїв.
Також під час обговорення відбулася дискусія у вільному форматі, під час якої учасники та гості заходу обмінювалися думками щодо вдосконалення правил та інших питань, зокрема розвитку електротранспорту, регулювання руху важковагових вантажівок, будівництва інфраструктури.
