Українські ЗМІ мають відмовитися від запрошення заангажованих експертів. Адже під виглядом нейтральної точки зору вони нав’язують аудиторії недостовірну чи незбалансовану інформацію. Натомість завдання медіа – ретельно перевіряти кваліфікацію і неупередженість гостей програм. З таким закликом до медіаринку виступили експерти Незалежної медійної ради під час публічного обговорення «Експерти в медіа та професійні стандарти журналістики: кого запрошувати і як титрувати?». Також ЗМІ повинні титрувати експертів, аби аудиторія мала змогу оцінити достовірність інформації.

Українські ЗМІ, особливо новинні телеканали, дедалі частіше залучають до ефірів експертів задля коментування складних тем та оцінки подій. Однак медіа подекуди зловживають підбором гостей, надаючи слово неперевіреним експертам та заангажованим особам (наприклад, представникам бізнесу, які рекламують свій товар).

Канали також залучають «talking heads», які коментують будь-які події: від становища вимушених переселенців до показників урожайності в Карпатах. Це знижує якість журналістських матеріалів і дозволяє гостям маніпулювати аудиторією. Адже глядачі сприймають коментарі експертів як компетентні та незаангажовані і більше довіряють їм.

«Є кілька основних причин: це фахова недбалість, коли журналісти не шукають кваліфікованих експертів та брак часу, коли інформаційному каналу потрібно терміново знайти експерта. І в результаті, фахівця з політології запрошують коментувати погоду. Однак друга проблема – політична заангажованість, коли як «експертів» запрошують політичних діячів: вони пропагують власні ідеї, або озвучать меседжі, потрібні власникам», – пояснює Наталія Лігачова, голова Незалежної медійної ради.

Ще одним підвидом маніпуляції є залучення коментарів із соціальних мереж, коли позицію окремих осіб подають як суспільну точку зору. Окремо учасники дискусії звернули увагу на проблему залучення політиків як ведучих на телеканалах.

«Коли ти стаєш політиком, то вже за визначенням не можеш бути журналістом. Адже робота у медіа передбачає неупередженість і безсторонність, натомість політик пропагує власні ідеї і точки зору. Тому на це слід реагувати», – наголосив Ігор Розкладай, секретар Незалежної медійної ради.

З іншого боку, журналістам справді складно знайти компетентних експертів, адже Україна переживає наукову кризу, а це означає брак вузькоспеціалізованих фахівців, особливо в регіонах. За останні роки стартувало кілька онлайн-ініціатив, покликаних допомогти медіа знаходити коментаторів. Медіаексперти відзначають: ці ініціативи будуть корисними за умови, що організатори будуть проводити верифікацію експертів.

Для покращення ситуації учасники дискусії пропонують підвищувати медіаграмотність аудиторії, вчити її критично оцінювати експертів і не довіряти особам, які коментують для одного каналу будь-які теми. Також важливо вчити майбутніх журналістів, аби вони працювали з першоджерелами та знаходили якісних експертів для власних матеріалів. Наразі ж журналістам радять проводити власний моніторинг експертів. До того ж, в Україні є чимало спеціалістів, яких через їхню маловідомість не запрошують на ефіри

«Журналістам слід налагодити формування власних баз. Слід самостійно шукати і перевіряти інформацію. Важливо оцінювати самого експерта: які його політичні погляди, яку ідеологію сповідує. Власне, це питання базової освіти: вона повинна допомагати журналістам знаходити компетентних фахівців», – зазначив Ігор Розкладай.

Другою ключовою проблемою є небажання телеканалів титрувати експертів, вказуючи організації, які вони представляють. В результаті, глядачі позбавлені можливості перевірити компетентність та незаангажованість гостей та їхніх організацій, а отже – оцінити достовірність інформації. Така ситуація склалась через побоювання телеканалів, що позначення організацій означатиме приховану рекламу.

Насправді ж інформування про учасників передачі – це виняток із рекламного законодавства, тому є допустимим. Учасники дискусії наголосили, що цю інформацію потрібно доносити до телеканалів, також має втрутитися Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

«Жоден з каналів не змінить позицію, доки не отримає підтвердження від Нацради, що титрування експертів є не рекламою, а виконанням редакційних статутів, які вимагають точності і достовірності джерел. Позиція регулятора стане першим кроком до зміни ситуації», – відзначив Павло Моісеєв, член Незалежної медійної ради.

Титрування експертів також зменшить кількість маніпуляцій у ефірі, адже глядачі менше довірятимуть експертам, які відзначилися недостовірними коментарями, а організації відповідатимуть власною репутацією за озвучену позицію. Для аудіовізуальних ЗМІ важливим є і регулярне повторення титру, аби глядачі, що долучилися до ефіру, змогли ідентифікувати гостя.

За підсумками дискусії, члени Незалежної медійної ради сформулювали проект рекомендацій щодо запрошення гостей та титрування експертів під час трансляції інформаційно-аналітичних передач, які будуть незабаром оприлюднені. Медіаексперти наголошують: ретельний добір коментаторів та їх позначення допоможе поліпшити український медіапростір.