Незалежна медійна рада розглянула гучну редакторську колонку в газеті «Чортківський вісник» на предмет дотримання законодавства і стандартів журналістської діяльності.
Пані Мар’яна Полянська у своїй колонці редактора в газеті «Чортківський вісник» 2 лютого 2018 року опублікувала матеріал під назвою «Жиди чи євреї?». Вона запитує, «чому у нас при владі так багато жидів», пропонує заглибитися в історію й відстежити, що «жиди (іудеї) завжди були там, де гроші, де влада, де вигода». Авторка також пропонує розмежовувати Голокост і Холокост — і розглядати останній як ширше і трагічніше явище, що охоплює смерті українців та білорусів.
Далі вона стверджує таке: «І тепер можемо спостерігати, як жиди активно вкорінюються серед усіх гілок влади багатьох країн світу. Трамп, Меркель, Саакашвілі, Ширак, Саркозі, Берлусконі, Трумен, Лінкольн та ще безліч Президентів — усі вони євреї. … Порошенко (Вайсман, Вальцман) — яскравий представник іудейської національності, який, як виявилося, більше думає не про країну, а про власну вигоду. І довгих три роки не бажав називати москалів агресорами, бо бізнес то там… Тимошенко (Капітельман) — єврейка, Яценюк — єврей, Гройсман — єврей, за Рабиновича його прізвище саме говорить».
Наприкінці колонки авторка стверджує, що Україні «потрібен керівник-українець —справжній господар, патріот, націоналіст, носій чистої української мови, колишній військовослужбовець, чесний і відповідальний УКРАЇНЕЦЬ». Закінчується колонка анекдотом про жида, що закопав українця.
Незалежна медійна рада вирішила порівняти цей випадок зі справою Європейського суду з прав людини Pavel Ivanov v Russia, де суд розглядав скаргу редактора російської газети, що видав серію антисемітських матеріалів, у яких євреїв зображено як джерело зла в Росії, а також як етнос, що плете змови проти російського народу. Хоча в цьому випадку використовуються менш жорсткі формулювання, аніж були використані Павлом Івановим у згаданій справі, авторка експлуатує стереотипний образ єврейського народу як етносу, представники якого завжди мають справу із грошима та владою, а також використовують їх задля власної вигоди та збагачення. Для посилення негативних конотацій вжито формулювання «жиди», що використовувалося в Україні для демонстрації зневаги до іудеїв. Крім того, проводиться чітка лінія розподілу між євреями та українцями.
Водночас більшість тверджень, поданих авторкою як факти, не мають належного підґрунтя (згадки про етнічність і громадянство окремих політиків, збільшення євреями кількості загиблих представників народу під час Другої світової війни, а також розрізнення Голокосту та Холокосту). Жодним чином не відділено факти від припущень, які робить авторка; вся колонка претендує на те, щоб виглядати набором фактів про негативну діяльність євреїв та закликати до обрання головою держави так званого етнічного українця.
З огляду на це, Незалежна медійна рада вважає, що при публікації цього матеріалу було зумисно допущено порушення абзацу четвертого частини першої статті 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» щодо заборони на використання преси для розпалювання національної ворожнечі, а також стандартів достовірності подання інформації та відокремлення фактів від припущень.
Із повним текстом висновку можна ознайомитися за посиланням: http://mediarada.org.ua/case/38/
