Скетчі про кенійців, співачку Netta і щодо української історії, що транслювалися в «Лізі сміху» не розпалюють мови ворожнечі, але медіа мають пам’ятати про свою соціальну відповідальність при створенні гумористичного контенту
28 вересня 2018 року на телеканалі «1+1» вийшла в ефір 8-ма гра 4-го сезону гумористичної передачі «Ліга сміху». Окремі скетчі в її рамках стали предметом дискусії в мережі, зокрема, на сайті «Детектор медіа». Незалежна медійна рада вирішила за власною ініціативою проаналізувати ці скетчі на предмет дотримання законодавства.
У скетчі «Темная лошадка в кабинете Порошенко» обіграється кенійська тематика. Кенійців, які вийшли на сцену, називають «тёмными лошадками этой игры», у яких в Україні два шанси — трансфер у «Динамо» або продавати окуляри на Шулявці. Мову кенійців названо вигаданою, а також є натяк на канібалізм. У рамках сценки «Случай в кенийском роддоме» на репліку батька, хто народився, породілля відповідає, що хлопчик, але він втік. Також у рамках виступу команди посол Кенії просить у борг у Петра Порошенка 300 доларів на виплату кредитів держави та розвиток її інфраструктури. У пародії на співачку Netta — переможницю останнього «Євробачення», на початку скетчу робиться екскурс в історію конкурсу: стверджується, що в минулі роки його вигравали Lordi, Вірка Сердючка та Кончіта Вурст, а тому неважко було здогадатися, хто має перемогти цього разу. Лунає фраза про «чудо в перьях, которое выиграло “Евровидение”». Третій скетч, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, створений командою «Готель 72» «за мотивами будь-якого твору класичної української літератури».
З аналізу практики Європейського суду з прав людини випливає, що хоча мистецька свобода вираження поглядів має більший рівень захисту, межею гумору та сатири як форми вираження поглядів є відсутність закликів до жорстокості, ненависті або нетолерантності — себто те, чи гумор сприяє розпалюванню ворожнечі. На думку Незалежної медійної ради, всі скетчі, які є предметом розгляду в цій справі, побудовані на стереотипах стосовно певних категорій людей. Хоча зі зміною суспільних поглядів на низку явищ життя змінилося і ставлення до гумору на певну тематику (ЛГБТІК+, національні та статеві стереотипи тощо), використання стереотипів у рамках гумористичних і сатиричних шоу не може самостійно вважатися таким, що розпалює ворожнечу.
У цьому контексті варто детальніше зупинитися на першому скетчі. Використано низку панівних в українському суспільстві стереотипів щодо кенійців: робота на Шулявці чи футболістом, людоїдство, бідність, недорозвиненість інфраструктури, корумпованість, спортивні здобутки (в моменті щодо втечі новонародженого з пологового будинку) тощо. Водночас, не можна стверджувати, що в рамках цих жартів якісь характеристики кенійців відбито в негативному тоні чи є якісь заклики до їх приниження: навпаки, деякі з обіграних стереотипів є подібними до актуальних проблем в Україні й перебувають саме в українському дискурсі.
З огляду на це, Незалежна медійна рада дійшла висновку, що трансляція окремих скетчів телеканалом «1+1» у рамках 8-ї гри 4-го сезону передачі «Ліга сміху» 28 вересня 2018 року відповідає нормам українського законодавства. Водночас, Незалежна медійна рада наголошує, що при створенні гумористичного контенту на чутливі для суспільства тематики (расизм, сексизм, гомофобія тощо) мовники мають бути ретельнішими у висміюванні таких явищ. Попри формальне дотримання норм законодавства, медіа варто пам’ятати про свою соціальну відповідальність та роль у вихованні глядача — а контент, який є неякісним та спрямований на закріплення у суспільстві певних стереотипів, не сприяє підвищенню загального рівня суспільної свідомості.
Член Незалежної медійної ради Антоніна Черевко, а також секретар Незалежної медійної ради Ігор Розкладай долучили окремі думки до цього рішення; ці окремі думки були підтримані головою Незалежної медійної ради Наталією Лигачовою та членом Незалежної медійної ради Галиною Петренко. Обоє авторів окремих думок не погоджуються з висновком Незалежної медійної ради щодо скетчу «Темная лошадка в кабинете Порошенко» і вважають, що в ньому присутнє розпалювання расової ворожнечі.
Із повним текстом висновку можна ознайомитися за посиланням.
