З 24 травня до 15 липня кожен виборець може змінити місце голосування на виборах, що відбудуться 21 липня цього року. Для цього необхідно лише два документи: паспорт і заява. Виборець має знати дільницю чи адресу нового місця голосування та особисто звернутися до відділу Державного реєстру виборців.
Звертаємо Вашу увагу, що зміна місця голосування може вплинути на реалізацію вашого права голосу на парламентських виборах. Так, за загальним правилом, виборець голосуватиме за партію в межах загальнодержавного округу, яким є вся територія України та за конкретного кандидата у своєму округу (всього на території України налічується 225 мажоритарних округів).
Однак ті виборці, які змінивши місце голосування, голосуватимуть в іншому окрузі – зможуть проголосувати лише за партію.
Наприклад: виборець зі Львова змінює місце голосування і голосуватиме в м. Києві – в такому випадку він втрачає право голосувати за кандидата в межах виборчого округу і в день голосування такий виборець отримає лише один бюлетень із переліком політичних партій. |
Якщо ж виборець змінить місце голосування в межах мажоритарного округу – голосуватиме як за партію, так і за кандидата у такому окрузі.
Наприклад, виборець із м. Бориспіль голосуватиме в м. Переяслав-Хмельницький, такий виборець отримає два виборчих бюлетені і зможе проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата в межах відповідного мажоритарного округу. |
Чи покидаєте ви свій округ при зміні місця голосування можна дізнатись, ознайомившись із межами мажоритарних округів на сайті Державного реєстру виборців.
Також Центр демократії та верховенства права підготував для виборців Календар позачергових виборів до парламенту 2019. У ньому ми вказали ключові дати виборів, зокрема строки для висування кандидатів, час, до якого ЦВК має сформувати виборчі комісії, а також граничний термін, у який ми дізнаємося результати виборів. Календар доступний за посиланням.
А про медійні підсумки виборчої кампанії читайте у аналітичному матеріалі Центру демократії та верховенства права. Експерти Центру оцінили роботу ЗМІ під час виборів та визначили 9 основних проблем у контексті медіа та висвітлення кампанії. Серед них – прихована агітація (до прикладу, у розважальних шоу), заангажованість телеканалів та відсутність у регулятора повноважень аби впливати на порушників. ЦЕДЕМ також запропонував законодавчі рішення цих проблем.