Викривачем інформації (від англійського слова Whistleblower) може стати кожен із нас, але для багатьох людей ця дефініція є незрозумілою й може мати якесь негативне забарвлення. Викривач інформації – це не стукач чи донощик, це свідомий громадянин, який виступає за правду та справедливість. Викривачі – сміливці, які з ризиком для власної кар’єри, репутації, іноді навіть для життя, викривають сьогодні зловживання і корупційні діяння. Саме в контексті викриття випадків корупції зараз надзвичайно важливо захистити таких інформаторів в Україні, щоб люди не боялися.
Ми маємо розвіяти стереотипи про те, що за викриття інформації людина може втратити роботу, наражати себе та свою сім’ю на переслідування тощо. Водночас українцям потрібно полишити принцип “мене це не стосується” та розірвати замкнуте коло корупції, яке укріпилося в тому числі завдяки замовчуванню. Захист викривачів інформації має продемонструвати, що потрібно і не страшно розкривати гострі та небезпечні теми.
Зараз в Україні відсутній єдиний закон, який давав би відповідь викривачам на усі запитання: від надійних каналів – до гарантування їхньої безпеки та захисту прав. Частково питання захисту викривачів розкривається у статті 11 Закону про доступ до публічної інформації, але цих положень замало для повноцінного регулювання. Тому Ініціатива 11, співзасновниками якої є Центр демократії та верховенства права, Центр протидії корупції, Всеукраїнська ліга правників проти корупції, Blueprint for Free Speech та Центр UA, ініціювала розробку законопроекту про захист викривачів, який має на меті не лише відстояти права викривачів та гарантувати їм безпеку, але й стимулювати громадян викривати суспільно важливу інформацію.
20 липня 2016 року розроблений Ініціативою 11 законопроект N4038а був зареєстрований у Верховній Раді. Я вдячний усім хто долучився до його розробки, зокрема юристам Центру демократії та верховенства права, міжнародним експертам із Blueprint for Free Speech (Австралія), експертам Реанімаційного пакету реформ, а також прогресивним народним депутатам, які усвідомлюють необхідність такої законодавчої ініціативи.
Перевагою цього законопроекту є його широка сфера дії. Він охоплює як публічну, так і приватну сфери, тобто з поширенням захисту не лише на посадових і службових осіб органів державної влади, але й на працівників, підрядників тощо приватних компаній, загалом будь-яких осіб, які розкривають інформацію, що стала їм відома у зв’язку з їхньою трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби чи навчання.
Водночас законопроект охоплює розкриття інформації не лише про такі суспільно небезпечні діяння, як корупція чи кримінальний злочин, але й відомості про шкоду або загрозу суспільним інтересам:
- про аварії, катастрофи, природні явища та інші надзвичайні події, небезпечні для життя і здоров’я людини;
- неналежну якість харчових продуктів і предметів побуту;
- дисциплінарний проступок, адміністративне правопорушення тощо.
Тобто дії, якими завдано шкоду конституційному устрою України, життю, здоров’ю або безпеці людини, стану довкілля, миру, або створено реальну загрозу завдання такої шкоди.
Проект надає викривачам право вибору каналів розкриття інформації: внутрішні, регулярні (до компетентних органів) чи зовнішні канали розкриття (медіа, громадські об’єднання). Щодо розкриття інформації з обмеженим доступом, у тому числі у сфері нац безпеки, встановлені суворі обмеження і черговість каналів, якими викривач зможе скористатися (ст. 9 закону). Важливо з огляду на триваючу війну на Сході і необхідність знайти баланс між правом громадськості знати і ризиками нацбезпеці України.
Попередню підтримку законопроекту про захист викривачів вже висловили НАЗК, НАБУ та Офіс Уповноваженого з прав людини. Якщо Верховна Рада ухвалить пропонований законопроект, Україна отримає законодавство світового рівня у сфері захисту викривачів, адже законопроект надзвичайно прогресивний та розроблявся із використанням досвіду США, Австралії, Боснії та Герцеговини.
