Стандарти спільноти Facebook забороняють різні типи шкідливої поведінки, серед яких є спам, неправдиві новини та введення в оману – такі правила діють заради захисту цілісності та автентичності користувачів соцмережі. Зокрема, введення в оману, що визначається соцмережею як “координована неавтентична поведінка”, впродовж останнього часу активно обговорюється в медіа. Особливого поширення ця тема набула після того, як Facebook видалив 149 сторінок, 79 груп та 169 фейкових акаунтів (серед яких опинились такі українські ресурси як Politeka, Znaj.ua, Hyser, Akcenty) за використання технік введення в оману користувачів в період виборів.
Зокрема, координованою неавтентичною поведінкою експерти Facebook визначають дії групи сторінок або осіб, які співпрацюють, щоби збити з пантелику користувачів щодо того, чим вони насправді займаються з метою формування потрібної думки для певних стратегічних цілей. Сюди відносять дезінформацію, між якою і фейковими новинами часто ставлять знак рівності. Однак згаданий дискурс насправді включає в себе три поняття, які, мають однаковий переклад (дезінформація) на українську, проте дещо різні концептуальні значення: misinformation, disinformation та malinformation. Перше (misinformation) виникає, коли особа, яка поширює неправдиву інформацію, добросовісно помиляється, і вірить, що вона правдива. Інший вид, власне, дезінформація у його найбільш популярній формі – це коли особа, яка поширює неправдиву інформацію, робить це усвідомлено. Третя категорія (malinformation) – інформація, що базується на реальності, проте використовується для того, щоби завдати шкоди людині, організації або ж державі. Відповідно, до “координованої неавтентичної поведінки” краще застосовувати саме поняття “дезінформація”, аніж “фейкові новини” абощо.
Також однією з технік введення в оману користувачів є використання ботів, зокрема, програмного забезпечення, спрямованого на формування у інших користувачів потрібної думки. Крім того, до координованої неавтентичної поведінки відносять використання групи акаунтів, які своїми уподобаннями, коментарями чи репостами спрямовують дискурс у русло, необхідне замовнику такої діяльності. Що важливо, для таких дій активно застосовуються не лише технології, а й людські ресурси. Саме тому політика Facebook щодо знешкодження “неавтентичної координованої поведінки” спрямована, власне, не на зміст дописів, а на поведінку в соцмережі. У питанні виявлення, мережа працює у манері, схожій на вияви такої шкідливої поведінки: використовуючи технології та людей.
Більше того, Facebook готується до запуску Глобальної дорадчої ради мережі, яка діятиме окремо від соцмережі та складатиметься з незалежних фахівців у сфері цифрового контенту (зокрема, технологій, тем приватності та свободи висловлювання). Окрім проблеми виявлення мови ворожнечі та порушень приватності, рада розглядатиме питання дезінформації.
Детальніше про те, як працює політика спільноти проти “неавтентичної координованої поведінки” в інфографіці.
