5 лютого 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд виніс рішення у справі № 826/17287/18, яким залишив без змін рішення суду першої інстанції, винесене на користь позивача, інтереси якого захищав Фонд захисту права на інформацію.
Як ми зазначали раніше, це справа, в якій Фонд допомагав запитувачу оскаржувати відмову Національного банку України надати на запит копію штатного розпису з детальним зазначенням розмірів посадових окладів та всіх наявних надбавок до них щодо співробітників центрального офісу НБУ. На думку розпорядника, така інформація є службовою і не підлягає розголошенню.
Суд першої інстанції став на сторону позивача і визнав, що така інформація не може бути обмеженою у доступі та зобов’язав НБУ надати запитувачу штатний розпис. Втім, це судове рішення розпорядник намагався оскаржити у апеляційній інстанції, аргументуючи свої вимоги тим, що штатні розписи НБУ не можуть відноситись до публічної інформації (розпорядник вважає, що не вся інформація, яка є у розпорядженні суб’єктів владних повноважень є публічною – не є публічною інформація, створена у процесі господарської діяльності. Саме із коштів, отриманих від господарської діяльності і виплачуються заробітні плати працівникам Центрального офісу НБУ).
Втім, суд апеляційної інстанції не погодився із цими доводами апелянта. Суд зазначив, що:
- Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, Перелік (Перелік інформації з обмеженим доступом, що не належить до державної таємниці, у системі Національного банку України, на підставі якого запитувачу і відмовили у доступі до інформації – прим.) не відповідає положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», який відповідно до ст. 7 КАС України має вищу юридичну силу, а штатний розпис не відноситься до службової інформації, оскільки не відповідає ознакам, наведеним у частині першій статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
- Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про те, що інформація щодо розмірів надбавок не є сталою, постійно змінюється, міститься не в одному, а у багатьох актах Національного банку України, таких, що носять груповий або індивідуальний характер, а тому збирання такої інформації потребує додаткових зусиль, з огляду на те, що вказані доводи не були підставою для відмови у наданні інформації. До того ж, запитувана інформація вже створена та знаходиться у володінні Національного банку України.
- Національний банк України як центральний банк, особливий економічно самостійний центральний орган державного управління є суб`єктом бюджетних правовідносин, наділеним бюджетними повноваженнями, якими є сукупність прав та обов`язків на відповідних стадіях бюджетного процесу. Оскільки, як зазначено вище Національний банк України є суб`єктом бюджетних правовідносин, наділений бюджетними повноваженнями, та має право на отримання коштів з Державного бюджету, доводи апелянта про те, що він не розпоряджається бюджетними коштами є необґрунтованими.
Тож апеляційний суд залишив апеляційну скаргу Національного Банку України без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Таким чином, НБУ зобов’язаний надати запитувачу інформацію.
Чи виконає НБУ рішення суду? Чи надасть запитувану інформацію – штатний розпис? Чи врахує розпорядник доводи суду і змінить добровільно свій Перелік інформації з обмеженим доступом, виключивши з нього такий вид інформації? Ми будемо слідкувати за цією справою.
Рішення суду першої інстанції: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85491127
Рішення суду апеляційної інстанції: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87415656
Центр демократії та верховенства права (раніше – Інститут Медіа Права) підтримує Фонд захисту права на доступ до інформації, а також діяльність Мережі захисників права на доступ до інформації. Кожен, чиє право на доступ до інформації порушене, має змогу безоплатно отримати допомогу фахівця для юридичного супроводу справи. Оплата праці фахівців здійснюється за кошти Фонду.
Детальніше про Фонд: https://cedem.org.ua/what-we-do/sudovyj-zahyst/.