Незалежна медійна рада рекомендує медіа активніше висвітлювати тему окупованого Криму, однак уникати маніпуляцій і подбати про безпеку журналістів та спікерів.
Відколи Росія окупувала Крим, а доступ до півострова для українських журналістів ускладнився, присутність кримської проблематики в українському медійному середовищі значно скоротилася. У попередні роки телеканали приділяли темі окупованого Криму 1-2% ефірного часу. А більшість повідомлень стосувалися дій окупаційної влади: затримань і судів над активістами, мілітаризації півострова тощо. Глядачам і читачам практично не розповідають про життя двох мільйонів громадян України на захопленій Росією території.
Тому Незалежна медійна рада рекомендує зберігати Крим у медійному просторі України, правдиво й адекватно зображуючи життя громадян України під російською окупацією. Така медійна політика не лише забезпечить право українців на інформацію, а й зміцнюватиме зв’язок окупованого півострова з вільними територіями, нагадуватиме глядачам, що Крим – це Україна, а не назавжди втрачена територія.
Експерти Незалежної медійної ради розробили ряд рекомендацій для медіа, які пишуть про окупований Крим.
Так, редакціям не слід вважати, що “усі кримчани – зрадники”, а на півострові не лишилося справжніх українців. Адже такі судження не підкріплені об’єктивними даними. Опитування мешканців півострова чи відсутність публічних проукраїнських акцій не є показником “зради” кримчан, адже в умовах окупації та політичних репресій багато людей бояться висловлювати свою позицію. “Саме тому російські голоси в Криму потужні та гучні, бо зараз це є мейнстримом. Бути «русским» в Криму модно, «правильно» і головне – безпечно. А от бути українцем, надто ж заявляти про це – ризик для життя і безпеки близьких”, – пояснює Незалежна медійна рада.
А для кращого висвітлення теми Незалежна медійна рада рекомендує журналістам шукати свої джерела на півострові. Зокрема, дізнаватися правду про життя у окупації від кримськотатарських та українських активістів – вони можуть розповісти як про політичні переслідування, так і про побутове життя кримчан. Однак слід бути обережними у формулюваннях і цитатах, аби спікери не зазнали репресій через свої заяви. Експертів з теми Криму можна знайти і на материковій частині України – професійну та достовірну інформацію мають громадські та правозахисні організації.
Окремо НМР наголошує на потребі безпеки і захисту джерел, адже півострів контролюють російські спецслужби.
- Так, власним кореспондентам експерти рекомендують не носити із собою важливої інформації (її можуть вилучити), тримати зв’язок із зовнішнім світом та мати телефони адвокатів. На час перебування у Криму кореспондент має “зникнути” із соцмереж.
- Якщо ж видання залучає місцевого мешканця чи журналіста, потрібно максимально захистити його від ідентифікації. Щодо такого рішення краще проконсультуватися з кримськими правозахисними організаціями.
З повним текстом рекомендацій можна ознайомитись тут.
Довідка:
Незалежна медійна рада є постійним громадським моніторинговим та консультативним органом, який розглядає спірні ситуації щодо недотримання медійного законодавства, міжнародних стандартів висвітлення інформації у медіа, порушень норм журналістської етики, а також надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення ними регулювання у медійній сфері.
Незалежна медійна рада була заснована п’ятьма провідними медійними громадськими організаціями («Центр демократії та верховенства права», «Інститут Масової Інформації», «Інтерньюз-Україна», «Детектор Медіа» та «Фундація «Суспільність») і складається із 15 членів. Голова Незалежної медійної ради – Тарас Шевченко, секретарі – Олена Голуб і Павло Моісеєв.