Швидкісний режим, який зберігатиме життя водіїв, пасажирів та пішоходів, належна відповідальність для злісних порушників, захист для вразливих груп та інфраструктурні рішення – ці та інші кроки здатні зменшити смертність та травматизм на українських дорогах, але для їх ухвалення потрібні політичні рішення.
Тож 30 вересня Центр демократії та верховенства права в рамках Кампанії “За безпечні дороги” провів обговорення “Безпека дорожнього руху: чого чекати від нового політичного сезону” за участі народних депутатів, Нацполіції, експертів та представників громадськості. Мова йшла про законодавчі ініціативи та зміни в підзаконних актах для підвищення безпеки дорожнього руху, які, на думку громадянського суспільства, потребують розгляду й ухвалення у 2025-26 роках. Модерувала захід Катерина Лозовенко, координаторка Кампанії “За безпечні дороги”, Центр демократії та верховенства права.
Відеозапис обговорення дивіться за посиланням
У серпні 2025 року оновився склад Кабінету Міністрів України та було представлено чернетку Програми дій уряду з визначенням стратегічних пріоритетів. Серед важливих напрямків у проєкті Програми містяться згадки про підвищення безпеки на дорогах.
“Ми намагаємось повертати тему БДР в порядок денний. Ми розуміємо, що країна у війні має багато інших пріоритетів. Але безпека на дорогах залишається непомітною. Завдання сьогоднішнього заходу – актуалізувати ті законодавчі ініціативи та державні політики, які будуть берегти життя на дорозі”, – відзначила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права.
Як наголосив Володимир Крейденко, народний депутат України, законодавчі зміни є важливим фактором мінімізації ризиків та причин ДТП. Серед питань, які стоять на порядку денному парламенту він відзначив автофіксацію порушень ПДР, стандарти інфраструктури, прогресивну шкалу відповідальності для порушників і безпеку проїзду перехресть.
Спікер звернув увагу на законопроєкт 13314, який він називає важливим і актуальним. “Його головна мета – запровадити пропорційну відповідальність за перевищення швидкості. Зараз штрафи у 340 гривень нікого не лякають, а кодекс дозволяє безкарно перевищувати швидкість на 20 км/год і не нести відповідальності. А якщо швидко оплатив штраф – то взагалі 170 гривень. Зараз це не ті суми, які запобігатимуть порушенням. А ми розуміємо, що 50 км/год і 70 км/год – це швидкості з зовсім різними ризиками травм і летальних випадків”.
Тож законопроєкт встановлює градацію штрафів: від 340 до 3400 гривень, порушників також зможуть позбавляти водійських прав на строк до року. Володимир Крейденко пояснює: було чимало закликів підняти суми штрафів до десятків тисяч гривень, але враховували вплив війни і економічне становище громадян.
Безпека руху є комплексним питанням, яке не вирішити, обравши лише один крок, як-то зміна інфраструктури чи посилення контролю – вважає Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України. Він закликає впроваджувати зміни в комплексі, як паралельні кроки або й діючи на випередження.
Спікер також навів статистику: у 2025 році вже сталося 16423 ДТП з потерпілими і загиблими. З минулого року цей показник майже не змінився, однак смертей стало на 2,5% більше. Не слід забувати і про 20463 травмованих у аваріях
Олексій Білошицький підтримує законодавчі зміни у сфері безпеки руху. “Ми не підвищуємо штрафи просто заради грошей, а актуалізуємо їх застарілі розміри. Бо маємо кейси, де людей притягували до відповідальності 25, 30, 50 разів, а варто нагадати, що 41% ДТП з потерпілими та загиблими – через перевищення швидкості. І 340 гривень, особливо поділені на два – це смішна сума, якщо порівнювати з суспільною небезпекою. Тож відповідальність у вигляді штрафу не має виховного впливу”, – констатував він.
Актуальними змінами, які вирішили б цю проблему, спікер назвав градацію штрафів залежно від перевищення швидкості та запровадження відповідальності за повторність порушення. А якщо вони допущені тричі на рік – суспільство має ставити питання про позбавлення водійських прав.
За час повномасштабної війни ситуація на дорогах насправді погіршилася – таким висновком продовжив обговорення Максим Шульга, аналітик Кампанії “За безпечні дороги”. Він проаналізував зміст Стратегії підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2024 року та її результати.
Так, кількість травмованих і загиблих дітей у 2023 і 2024 роках була гіршою, ніж раніше. Деякі показники смертності і травматизму начебто зменшилися, однак з 2022 ми не маємо інформації про ДТП з окупованих територій, та й дані про аварії у прифронтовій зоні навряд чи потрапляють до статистики. Є і значне скорочення населення через виїзд громадян за кордон – тобто порівнювати ситуацію з 2021 роком буде неточним.
“Якщо у 2019 році смертність на дорогах складала 82 людини на мільйон, то у 2024 році вона збільшилася до 112 на мільйон, тож насправді відбулося зростання цього показника на 36%, а не позитивний результат”, – наголосив він.
Наталія Князева, U-Cycle, звернула увагу на питання захисту велосипедистів. Вона нагадала про зміни до Правил дорожнього руху і закликала ухвалити другий пакет змін, який напрацювала організація у співпраці з Нацполіцією, представниками міст та громад.
Серед їхніх топ-пропозицій – дозволити дітям-велосипедистам їздити тротуаром, дати велосипедистам пріоритет на велопереїздах, зокрема на виїздах з дворів та прилеглих територій, унормувати статус електровелосипедів залежно від потужності, заборонити автотранспорту рух і паркування на велодоріжках і велосмугах, врегулювати рух велосипедистів у 2 ряди, запров безпечний інтервал обходу і випередження велосипедисти, створювати велошлюзи.
“Безпека на дорозі – частина національної безпеки. У нас один з найвищих показників смертності на дорогах у Європі саме стосовно вразливих учасників руху, таких як пішоходи та велосипедисти. Ми бачимо, що мобільність в умовах війни – це не лише можливість пересування, а й питання безпеки громадян. Тож доки Сили оборони роблять все можливо, аби зберегти життя людей, ми маємо докладати усіх зусиль, аби не допускати смертей на дорогах”, – наголосила вона, закликавши також до нового загальнонаціонального діалогу щодо ПДР в умовах війни.
Оксана Савчук, народний депутат України, звернула увагу на законопроєкт №3023, присвячений правилам для користувачів легкого електротранспорту на зразок електросамокатів. Адже війна дала поштовх їхній популярності, проте правила поки не прижилися.
“За цим законопроєктом, користувачі легкого електротранспорту будуть учасниками руху з усіма наслідками. Зокрема, нестимуть відповідальність за швидкісну їзду тротуарами, за спричинені ДТП. Наша мета – аби у час війни всі, кому потрібно, могли їздити електросамокатами, велосипедами, гіроскутерами тощо, але водночас відповідали за свої дії. Тому мають діяти певні обмеження у велелюдних місцях, швидкісні ліміти”, – пояснила вона. Натомість органи місцевого самоврядування мають отримати право створювати критично важливі пішохідні зони, де такий транспорт взагалі під забороною.
Микола Ільчук, експерт з адвокації Кампанії “За безпечні дороги”, розповів про законопроєкт 12172, який встановлює прогресивну шкалу штрафів за такі порушення.
- порушення правил проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги пішоходам на нерегульованих переходах;
- проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника;
- порушення правил проїзду перехресть;
- порушення правил обгону та зустрічного роз’їзду.
“Як згадував Олексій Білошицький, є окремі індивіди, які можуть порушувати три, десять, 20, 50 разів на рік, далі вони платять штраф – жодного виховного чи стримувального ефекту – і їдуть чудити далі. Тому за друге порушення водії платитимуть вищий штраф, тоді як за третє також позбавлятимуть прав на 6-12 місяців. Адже ці чотири типи порушень вбивають найбільше людей після перевищення швидкості”, – пояснив він.
У Кампанії “За безпечні дороги” відзначають, що ініціатива вплине ще й на окрему категорію водіїв – так званих “дрифтерів” та “стрітрейсерів”. Адже ухвалення законопроєктів щодо їхніх порушень малоймовірне з технічних причин.
“Ми звернули увагу, що вони часто скоюють порушення, перераховані у проєкті №12172. Тож влітку разом із 32 громадськими організаціями зібрали підписи під зверненням із закликом до Верховної Ради ухвалити законопроєкт, адже він допоможе вплинути на цих зухвальців”, – підсумував Микола Ільчук.
За минулий рік у ДТП загинули понад 400 мотоциклістів, але цю статистику можна зменшити – наголосила Оксана Левицька, ГО “Життя”, у своєму виступі, присвяченому безпеці кермувальників і пасажирів цього виду транспорту.
“Застосування стандартизованих мотошоломів здатне знизити ризик смертності у шість разів, тож на це питання слід звернути увагу. Проаналізувавши міжнародну практику, ми зробили висновок, що оптимальним є запровадження регламенту Європейської економічної комісії ЄСЕ-22.06”, – пояснила вона.
Спікерка навела результати опитування від КМІС, за яким 91% водіїв мототранспорту згодні, що кермування без шолому збільшує ризик травмування. Водночас, 39% водіїв мототранспорту іноді не одягають шолом, не завжди мають його і 44% пасажирів. Причому нерідко люди носять не якісний мотошолом, а аксесуар, який може запобігти штрафу але не врятує від травм.
Оксана Левицька наголосила, що запровадження стандартів не лише збереже життя, а й заощадить державі приблизно 156 мільйонів гривень на рік, котрі пішли б на медичну допомогу та соціальний захист потерпілих. Є і суспільний запит: серед усіх категорій опитаних водіїв більшість підтримує впровадження обов’язкового використання сертифікованих шоломів.
Костянтин Щербаченко, ГО “Українська асоціація аудиторів безпеки автомобільних доріг”, відзначив ще одну проблему: відсутність охоронних зон українських доріг, коли впритул до траси будуються заклади громадського харчування та інші об’єкти.
“Кожен об’єкт фактично має свій заїзд-виїзд, і це впливає на безпеку руху. Адже водій у лівій смузі може захотіти шаурми і звідти повернути направо на швидкості 120 км/год. Насправді це вже за визначенням не автомагістраль, там треба обмежувати швидкість”, – наголосив він.
Експерт навів статистику, за якою на дослідженій ділянці траси Київ-Бориспіль з’явилося п’ять місць концентрації ДТП, і всі розташовані поряд з активною забудовою, тоді як у лісовій зоні – жодного. Він також розповів про міжнародний досвід охоронних зон.
Кампанія “За безпечні дороги” – адвокаційна кампанія, спрямована на зменшення смертності та травматизму на дорогах України. Ініційована Центром демократії та верховенства права у партнерстві з ГО “Vision Zero”, U-Cycle та об’єднує міжнародних, українських експертів, представників законодавчої та виконавчої влади.
