У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 27 січня та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
Попередньо схвалено Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС
30 грудня 2025 року Міжвідомча робоча група з питань євроінтеграції під головуванням віцепремʼєр-міністра Тараса Качки попередньо затвердила проєкт Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). Документ є комплексним стратегічним планом, який визначає системний підхід до виконання всіх зобов’язань України в межах переговорного процесу про вступ до ЄС та гармонізації національного законодавства з європейськими нормами.
Програма структурована за переговорними кластерами і розділами, містить повний перелік актів права ЄС, що підлягають імплементації, а також включає дорожні карти з верховенства права, реформи державного управління, функціонування демократичних інституцій і захисту прав національних меншин. Загалом документ охоплює понад 2800 завдань щодо імплементації більш як 1600 актів ЄС, передбачає прозорий моніторинг виконання через інформаційну систему “Пульс вступу”.
Роумінг як вдома
12 січня на Центральному залізничному вокзалі Києва презентували символічну артінсталяцію з нагоди приєднання України до єдиної роумінгової зони ЄС “Роумінг як вдома”, що запрацювала з 1 січня 2026 року. Відтепер українці можуть телефонувати, надсилати SMS і користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за домашніми тарифами без додаткових витрат. Інтерактивна інсталяція у вигляді великого смартфона дозволяє обрати країну ЄС, почути її вітання для України та залишити власне повідомлення.
Локацію обрали символічну – київський вокзал став відправною точкою багатьох подорожей українців до Євросоюзу після початку повномасштабної війни. У заході взяли участь представники українського уряду, Європейської комісії, регуляторних органів і мобільних операторів. Вони наголосили, що приєднання до роумінгової зони ЄС є практичним і юридично закріпленим кроком до інтеграції України в європейський цифровий простір та ще одним доказом її фактичної наближеності до Європейського Союзу.
Єврокомісія розглядає варіант швидкого, але обмеженого вступу України до ЄС
Європейська комісія обговорює можливість швидкого приєднання України до Європейського Союзу в межах потенційної мирної угоди з Росією, але без надання повного обсягу членських прав на початковому етапі. Ідея, яка перебуває на ранній стадії, передбачає так зване “поетапне членство” – Україна могла б формально приєднатися до ЄС у стислі строки, а доступ до голосування та інших ключових прав отримувати поступово та залежно від прогресу у виконанні критеріїв членства та адаптації законодавства до стандартів ЄС. Такий підхід розглядається як елемент післявоєнних гарантій стабільності для України, адже фіксовану дату вступу (2027 рік), яку обговорювали в межах мирних ініціатив США, багато країн-членів вважають нереалістичною.
Водночас у Брюсселі визнають, що модель “реверсивного вступу” буде складною для схвалення, потребуватиме одностайної підтримки всіх держав ЄС і може викликати запитання з боку інших країн-кандидатів, які проходять традиційний і тривалий шлях до членства.
Детальніше читайте у матеріалі Reuters.
Узгодження першочергових кроків з підготовки URC-2026 та посилення двосторонньої співпраці між Україною та Польщею
22 січня в межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев і віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка провели зустріч з міністром фінансів та економіки Польщі Анджеєм Доманським, під час якої обговорили розширення двосторонньої торговельно-економічної співпраці та координацію зусиль з відбудови України.
Ключовою темою стала підготовка Конференції з відновлення України (URC-2026), запланованої не раніше червня 2026 року. Сторони домовилися створити спільну робочу групу, призначити операційного координатора та окреслили попередню концепцію заходу з фокусом на бізнес, людський капітал, місцеві реформи, євроінтеграцію та безпеку.
Також обговорювалися можливості фінансової співпраці, зокрема використання польського кредиту на “зелену реконструкцію” і модернізацію кордонів, інвестиції в індустріальні парки, створення спільних фондів для підтримки польсько-українських підприємств, інструменти зниження ризиків для МСП та залучення польських інвесторів до проєктів відбудови й інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Представлення прогресу України у сфері верховенства права та ключові пріоритети на 2026 рік
23 січня 2026 року у Брюсселі відбулося засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA), під час якого віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка представив державам-членам ЄС прогрес України у виконанні умов вступу, зокрема у сфері верховенства права. Він наголосив, що у 2025 році Україна завершила скринінг у рекордні строки, розробила та почала імплементацію дорожніх карт реформ, отримала найкращі за три роки оцінки Єврокомісії та готова до відкриття шести переговорних кластерів.
Серед ключових пріоритетів на 2026 рік визначено завершення судової реформи, оновлення суддівського корпусу, посилення антикорупційної інфраструктури та впровадження Національної програми адаптації законодавства до права ЄС. Представники держав-членів позитивно оцінили темпи реформ і підтвердили підтримку подальшого руху України до членства в Європейському Союзі.
Єврокомісія заявила про прогрес у підготовці пакетів безпеки та процвітання для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що робота над пакетами безпеки та процвітання для України просувається успішно, і нині очікується відповідь від Росії. За її словами, підтримка України була ключовою темою позачергового засідання Європейської Ради, а переговори щодо гарантій безпеки вже дали відчутний прогрес.
Водночас ЄС, США та Україна наближаються до узгодження єдиної рамки процвітання – спільного документа, що визначає бачення післявоєнного розвитку України та ґрунтується на оцінках Світового банку. Документ передбачає п’ять стовпів: підвищення продуктивності через бізнес-реформи, прискорену інтеграцію до єдиного ринку ЄС, розширення інвестицій, посилену координацію донорів і проведення фундаментальних реформ у сфері верховенства права, антикорупції та державного управління. Фон дер Ляєн наголосила, що ЄС активно готує майбутнє України як сучасної, суверенної європейської держави та паралельно подвоює підтримку у відповідь на російські атаки по цивільній та енергетичній інфраструктурі.
У межах програми Create Ukraine до державного сектору долучилися 25 молодих фахівців із-за кордону
У рамках другого етапу програми Create Ukraine 25 українських молодих фахівців із міжнародним досвідом повернулися з різних країн світу та приєдналися до команд Президента й Прем’єр-міністра України, шести міністерств, а також Офісу європейської та євроатлантичної інтеграції. Учасники, які раніше працювали в урядових структурах, міжнародних компаніях і громадському секторі за кордоном, залучені до реалізації ключових реформ, зокрема у сфері євроінтеграції.
Після успішного пілотного етапу, під час якого було реалізовано понад 30 проєктів, програму масштабували за підтримки литовських партнерів. Представники уряду України та Литви наголосили, що Create Ukraine є важливим інструментом повернення людського капіталу, зміцнення державних інституцій та формування європейського майбутнього України.
Науседа назвав членство України в ЄС стратегічним інтересом Литви
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що приєднання України до Європейського Союзу є стратегічним інтересом Вільнюса, і Литва має намір максимально сприяти євроінтеграції України під час свого головування в Раді ЄС у 2027 році. За його словами, Литва прагне, щоб Україна стала членом ЄС до 2030 року, а вже у 2027 році могла отримати переваги єдиного європейського ринку.
Науседа наголосив, що вступ України до ЄС є питанням нинішнього покоління та ключовим чинником довгострокової стабільності, безпеки і процвітання в регіоні.
Він також зазначив, що разом з Україною реальні шанси на швидку євроінтеграцію мають Молдова, Чорногорія та Албанія, а вже в неділю Науседа та Зеленський провели переговори стосовно підтримки української енергосистеми та військову співпрацю.
Черговий раунд Діалогів Жана Моне
У Львові під час 12-го раунду Діалогів Жана Моне, міжпарламентського формату співпраці Верховної Ради України та Європейського парламенту, обговорили прогрес і подальші кроки євроінтеграції України. У заході взяли участь Голова ВРУ Руслан Стефанчук, керівники парламенту, представники ЄП, посол ЄС в Україні Катерина Матернова та народні депутати. Президент Європарламенту Роберта Мецола через відеозв’язок підтвердила підтримку України та важливість українських демократичних інституцій.
Під час дискусій наголошували на необхідності консолідованої позиції всіх фракцій, тісної співпраці парламенту з Кабміном та органами виконавчої влади для ухвалення євроінтеграційних законів, а також на активному інформуванні суспільства. Особлива увага була приділена безпековим питанням, посиленню тиску на Росію та координації мирного процесу. За підсумками учасники домовилися, що євроінтеграція залишатиметься ключовим пріоритетом Верховної Ради України IX скликання, а формат Діалогів Жана Моне продовжуватиме слугувати інструментом зміцнення співпраці з ЄС.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
