У цьому матеріалі ми зібрали найважливіші новини станом на 26 лютого та аналітику про євроінтеграційні процеси в Україні. Від останніх змін у законодавстві до ключових рішень на міжнародному рівні – усе, що допоможе вам залишатися в курсі прогресу на шляху до ЄС.
Фінансова допомога від Європарламенту на 2026-2027 роки
Європейський Парламент схвалив пакет фінансової підтримки України обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки для допомоги державі в умовах повномасштабної війни. Із цієї суми 30 млрд євро буде спрямовано на макрофінансову допомогу та підтримку державного бюджету через механізм Ukraine Facility, а 60 млрд євро – на зміцнення обороноздатності та закупівлю військового обладнання, переважно в країнах ЄС і Європейської економічної зони. Надання коштів відбуватиметься відповідно до фінансової стратегії України, погодженої з Європейською Комісією та затвердженої Радою ЄС.
Фінансова допомога буде надана за умови продовження реформ у сфері демократичного врядування, верховенства права, захисту прав людини та боротьби з корупцією. Позика фінансуватиметься за рахунок спільних запозичень ЄС на міжнародних ринках і гарантуватиметься бюджетом Союзу. Україна повертатиме позику після отримання репарацій від РФ. Рішення підтримала більшість депутатів Європарламенту, надалі його має затвердити Рада ЄС, а перші виплати очікуються на початку другого кварталу 2026 року.
Засідання COELA: прогрес за 4 і 5 Кластерами
17 лютого 2026 року на засіданні робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) у Брюсселі Україна представила прогрес у підготовці до вступу в ЄС за Кластерами 4 “Зелений порядок денний та стале з’єднання” і 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка повідомив про значні законодавчі та інституційні кроки, зокрема у сфері сільського господарства, продовольчої безпеки, рибальства та регіональної політики. Україна сформувала базову систему для впровадження Спільної аграрної політики ЄС, оновила стратегію регіонального розвитку відповідно до політики згуртованості ЄС і створює нові цифрові механізми в управління.Також було презентовано прогрес у сферах транспорту, енергетики, транс’європейських мереж, довкілля та кліматичної політики. Україна працює над інтеграцією ринку електроенергії до внутрішнього ринку ЄС, розвитком транспортної інфраструктури та реалізацією проєктів TEN-T, а також відновила систему моніторингу викидів парникових газів і ухвалила кліматичне законодавство. Представники держав-членів ЄС позитивно оцінили досягнення України та підтвердили підтримку її подальшого руху до членства в Євросоюзі.
Президент оновив склад делегації для перемовин з ЄС
Президент України Володимир Зеленський 24 лютого 2026 року вніс зміни до складу делегації України для переговорів з ЄС щодо укладення Угоди про вступ. Оновлення пов’язані з реорганізацією та перейменуванням міністерств, а також кадровими змінами в Кабінеті Міністрів та інших органах державної влади. Відповідний указ оприлюднено на офіційному сайті Президента.
Головою делегації та головним переговірником визначено Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качку. Делегацію було створено ще у червні 2024 року, а її оновлення має забезпечити актуальний склад представників держави для покращення ефективності ведення переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
Сибіга і Каллас обговорили санкції проти РФ та майбутнє України в ЄС
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час Мюнхенської конференції з безпеки провів зустріч із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, на якій сторони обговорили мирний процес, посилення тиску на Росію та перспективу членства України в Євросоюзі. Особливу увагу приділили координації мирних зусиль за участі США і ЄС, а також підготовці нових санкцій проти РФ, зокрема ухваленню 20-го пакета, обмеженням щодо “тіньового флоту” та заборон на в’їзд для причетних до російської агресії осіб.
Окремо наголошувалося, що вступ України до ЄС розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для країни та всієї Європи. Українська сторона заявила про готовність якнайшвидше виконати необхідні умови для членства, а також скоординувала з партнерами подальші кроки напередодні річниці повномасштабного вторгнення. Сибіга підкреслив, що реальний прогрес у мирних переговорах можливий лише за наявності сильних міжнародних гарантій безпеки, включно з підтримкою союзників, санкційним тиском на Росію та європейською інтеграцією України.
ЄС передав Україні чіткі умови щодо вступу до Європейського Союзу
Європейський Союз надав Україні документ із переліком критеріїв, які Київ має виконати на шляху до членства. Про це повідомляє “Європейська правда”.
Цей крок став частиною змістовних переговорів, що розпочалися у грудні 2025 року та охоплюють три з шести кластерів – Основи, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Документ містить як фінальні вимоги, так і проміжні – особливо у критичних сферах, таких як верховенство права, антикорупційні механізми та захист прав людини. За ними ЄС буде оцінювати готовність України до вступу.
Ці критерії офіційно не публікувалися раніше, але їх оприлюднення дозволяє суспільству контролювати виконання реформ та роботу влади. Навіть у разі прискореного вступу (наприклад, у 2027 році) ці вимоги лишатимуться актуальними, хоч частину можуть поставити як післяумови.
Документ отримано в рамках так званого “львівського формату” переговорів – ініціативи, що дозволяє вести консультації без повного схвалення всіх держав-членів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в рамках спільної ініціативи “Вступаємо в ЄС разом”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
