15 вересня 2026 року відбулася зустріч Клубу належного врядування, організованого Центром демократії та верховенства права та Центром політико-правових реформ у співпраці з партнерами на тему «Довіра і залучення на публічну службу». 

Хто взяв участь

Подія зібрала членів Уряду, близько десятка чинних та минулих державних секретарів міністерств, заступників міністрів, керівників апаратів та секретаріатів державних органів, народних депутати України, керівників антикорупційних та громадських організацій, представників Делегації ЄС в Україні та міжнародних проєктів технічної допомоги, а також представників експертного середовища та наукової спільноти. Учасники дискусії окремо відзначили безпрецедентний для цієї тематики склад аудиторії: рідко коли в одному приміщенні збираються водночас політичні лідери парламенту, керівництво державної служби, громадські активісти й міжнародні партнери.

Серед громадських організацій були представлені підписанти Маніфесту реформи публічної служби – ЦЕДЕМ, PGA, ЦППР.

Модерував зустріч Андрій Заболотний, експерт напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР.

Відкриття та виступи на початку обговорення

Олександр Саєнко, співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР, відкриваючи зустріч, наголосив: реформа державної служби завжди була непопулярною і складною для комунікації. Сьогодні постав момент для «перезапуску» – чесного перегляду того, що спрацювало, а що ні, спираючись на підтримку Уряду, парламенту та європейських партнерів. Професійна державна служба має стати основою і спільнотою людей, які реалізовуватимуть завдання, що стоять сьогодні перед країною.

Тарас Шевченко, директор з розвитку ЦЕДЕМ, підкреслив, що реформа публічного врядування – це насамперед потреба самої України, а не лише частина євроінтеграційних зобов’язань. Він відзначив важливість ухвалення Стратегії реформування державного управління та подальшого відновлення конкурсів на публічну службу. Водночас Тарас Шевченко підкреслив масштаб роботи, необхідної для практичної реалізації реформи, зокрема розроблення відповідної нормативної бази та узгоджених дій усіх залучених сторін.

Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, окреслив ключові виклики та можливості для подальшого розвитку державної служби й реформи державного управління. Йшлося, зокрема, про доброчесність і конкурсний відбір, професійний розвиток державних службовців, функціональне обстеження органів влади та підходи до оптимізації державної служби.

Окрему увагу було приділено питанням оплати праці, узгодженню підходів у різних видах публічної служби, службі в органах місцевого самоврядування та ролі старост. 

В.о. Голови НАДС Олег Войтович зосередився на питанні відновлення довіри до державної служби та окреслив чотири ключові складові цього процесу: якісний і зрозумілий конкурсний відбір, створення умов для утримання професійних кадрів, розвиток компетентностей державних службовців та посилення інституційної спроможності органів влади.

Окремо обговорювалися підходи до вдосконалення конкурсних процедур, мотивації та оплати праці, професійного розвитку й ролі HR-служб. У контексті інституційної спроможності Олег Войтович наголосив на важливості системного розвитку державних інституцій, адже сталість їхньої роботи не має залежати виключно від окремих керівників.

Керівник відділу європейської інтеграції, врядування, верховенства права та громадянського суспільства Представництва ЄС в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага наголосив на практичному значенні реформи публічного управління для спроможності держави. Він звернув увагу на необхідність розвивати спільні для системи інструменти управління персоналом, ефективніше використовувати наявні кадрові ресурси та забезпечувати взаємодію між центральними й місцевими органами влади.

Окремо Асьєр Сантільян відзначив важливість належних умов праці, професійного розвитку та кар’єрних можливостей для державних службовців. За його словами, спроможна публічна служба є необхідною передумовою для реалізації рішень у процесі євроінтеграції, однак реформа не зводиться до планів та індикаторів – вона потребує щоденної роботи, залученості та довгострокової відданості змінам.

Угіс Сікс, керівник проєкту EU4PAR, наголосив на необхідності підтримки системного підходу до реформи державної служби. За його словами, точкові рішення самі по собі не створюють спроможної держави – важливо, щоб окремі елементи системи, від процедур і стимулів до оплати праці та взаємодії всередині інституцій, працювали узгоджено.

Окрему увагу Угіс Сікс приділив практичному виконанню Стратегії реформування державного управління. Важливо не лише виконувати передбачені заходи, а й забезпечувати досягнення конкретних результатів та впливу. Водночас він підкреслив роль самої державної служби у просуванні реформи та необхідність використовувати наявні в системі можливості для її реалізації. Ще одним важливим питанням стало лідерство. Угіс Сікс звернув увагу на потребу розвивати й підтримувати лідерів усередині державної служби, а також посилювати культуру взаємодії та комунікації між керівниками.

Основні тези відкритої дискусії

До відкритої дискусії долучилися державні секретарі міністерств, представники державних органів, народні депутати, громадського сектору, міжнародних проєктів, науки та бізнесу.

Учасники обговорили практичні виклики реформи державного управління – від відновлення конкурсів, інституційної спроможності та розподілу функцій до оплати праці, професійного розвитку, залучення молоді й ветеранів та пошуку ефективних моделей організації роботи державних органів.

Жвава дискусія дозволила поглянути на реформу з різних перспектив і зосередитися не лише на окремих процедурах, а й на тому, якою має бути спроможна державна служба та як забезпечити сталість змін. 

Зустріч завершилася неформальним спілкуванням учасників і нетворкінгом, що дало можливість продовжити обговорення вже поза межами основної програми.

Зустріч організували Центр демократії та верховенства права і Центр політико-правових реформ у співпраці з програмою OECD/SIGMA, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Національним агентством України з питань державної служби, та ГО «Профешенал Гавермент» у рамках проєкту «Емпірична експост-оцінка та розбудова спроможності для Стратегії реформування державного управління України» (реалізується Центром публічної політики PROVIDUS (Латвія).

Захід відбувся в межах проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції», який ЦЕДЕМ реалізує спільно зі Школою політичної аналітики НаУКМА Школа політичної аналітики НаУКМА за підтримки New Democracy Fund New Democracy Fund.