15 червня на другому засіданні Міжурядової конференції з Україною в Люксембурзі було офіційно відкрито переговори за першим кластером «Основи» у процесі вступу України до ЄС. Це рішення є першим практичним кроком до предметної роботи над виконанням зобов’язань, які визначатимуть готовність України до майбутнього членства в ЄС.
Кластер «Основи» є центральним для всього переговорного процесу та охоплює питання верховенства права, функціонування демократичних інституцій, фундаментальних прав, економічних критеріїв і реформи державного управління. Саме прогрес у цих напрямках впливатиме на темпи та результати переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.
Для сфери державного управління відкриття кластера «Основи» має особливе значення. Водночас Україна отримала не лише політичний сигнал про просування переговорів, а й перелік конкретних очікувань Європейського Союзу щодо подальшої реформи державного управління.
У переговорній позиції ЄС відзначає, що Україна вже має сформовану стратегічну рамку реформи державного управління та налагоджені механізми її координації. Водночас подальше просування реформи потребуватиме посилення спроможності державної служби та забезпечення фінансової стійкості реформ.
Фактично на даному етапі ЄС структурував свої очікування за всіма ключовими компонентами реформи державного управління.
У сфері формування та координації політик основним завданням залишається підвищення якості вироблення рішень на основі доказів, удосконалення законопроєктної роботи та забезпечення ефективних і інклюзивних публічних консультацій.
У сфері державної служби та управління людськими ресурсами ЄС наголошує на необхідності повернення та подальшого розвитку конкурсного добору на засадах меритократії, прозорості та доброчесності. Окрему увагу приділено завершенню реформи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, а також масштабуванню цифрових HR-рішень в органах влади.
У сфері підзвітності та організації державного управління серед пріоритетів визначено вдосконалення внутрішньої організації міністерств, посилення механізмів підзвітності та моніторингу результативності, повноцінне впровадження Закону «Про адміністративну процедуру» та подальше просування реформи децентралізації.
При цьому сфера надання адміністративних послуг залишається одним із найсильніших напрямів реформи. Європейський Союз відзначає високий рівень її відповідності європейським стандартам та рекомендує продовжити розвиток мережі ЦНАПів, зокрема щодо доступності послуг для людей з інвалідністю та осіб з особливими потребами.
Окремий блок рекомендацій стосується управління державними фінансами. ЄС визнає наявність в Україні сформованої законодавчої та інституційної бази, однак наголошує на необхідності покращення якості виконання законодавства, розвитку середньострокового бюджетного планування, удосконалення управління державними інвестиціями, посилення контролю за фіскальними ризиками та створення незалежної фіскальної інституції.
Відкриття кластера «Основи» переводить реформу державного управління на новий рівень. Якщо раніше йшлося переважно про оцінку прогресу реформ, то тепер саме результати за напрямами реформи безпосередньо впливатимуть на подальший перебіг переговорів щодо членства України в Європейському Союзі.
