Стоп, так а що спільного між курінням у громадських місцях та захистом географічних зазначень сільськогосподарської продукції? «Нічого», – подумаєте ви. І подумаєте цілком логічно. А от деякі депутати Верховної Ради України примудрилися знайти зв’язок між цими абсолютно непов’язаними сферами. Ще у серпні кілька депутатів спробували протягнути до законопроекту №5616 поправки, які могли повернути куріння у ресторанах, барах та у інших громадських місцях. На щастя, поправки не прийняли. Хоча крім авторів правки знайшлися і ті депутати, які намагалися цю ініціативу підтримати.

Навіщо нардепам знадобилося повернення куріння у громадських місцях та як їх репутацію спробували відбілити медіа? Розбиралися у новому спільному матеріалі команд VoxCheck та Центру демократії та верховенства права (CEDEM). 

Хто запропонував «тютюнові» поправки та як пройшло голосування за них?

Що передувало?

11 серпня народні депутати Ігор Фріс, Олександр Санченко та Дмитро Наталуха внесли до Проекту Закону про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції дві поправки майже ідентичного змісту – №20 та №21. Обидві поправки, з-поміж іншого, стосувалися Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Ці поправки могли повернути:

• куріння кальянів у закладах ресторанного господарства;
• куріння сигарет, електронних сигарет та ТВЕНів у будівлях готелів, аеропортів та вокзалів. 

А що, так можна було?

Ні, не можна. Відповідно до ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», пропозиції і поправки до законопроектів повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту. Жодного зв’язку між курінням у громадських місцях та захистом географічних зазначень сільськогосподарської продукції немає. 

А крім того, прийняття поправок №20 та №21 порушувало б міжнародні зобовʼязання України, а саме Статтю 8 Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. Ця стаття засвідчує, що кожна сторона Рамкової Конвенції забезпечує захист від впливу тютюнового диму, зокрема, у громадських місцях. 

Тож іронія в тому, що саме цей документ №5616 – доволі реформаторський. Він наближає норми українскього законодавства до європейського. А ще дозволить краще розвивати регіони, територіальні громади, підвищувати впізнаваність української продукції у світі, а отже і імідж України. А поправки №20 та №21, що не стосуються самого закону, навпаки знищують той антитютюновий поступ, який Україна робить уже десятиліття.

Відкликання поправки №20

Очевидно, що громадськість була обурена тим, як народні депутати – представники інтересів суспільства у парламенті – намагаються відврето нашкодити здоров’ю українців. 

Перш за все, українці підтримують антитютюнову політику держави. Ба більше, обмеження куріння у громадських місцях підтримує навіть переважна більшість курців. Відповідно до опитування, проведеного КМІС травні 2022 року, 86% респондентів підтримують збільшення кількості громадських місць, вільних від диму, а 80% підтримують заборону куріння в громадських місцях ТВЕНів. Ці заборони підтримують відповідно 77% і 71% серед нинішніх щоденних курців. Про це, зокрема, нагадували і у Центрі демократії та верховенства права.

У ГО «Життя» зазначали, що поправка №20 порушує ст. 3 Конституції України, яка визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А крім того, ця поправка порушувала би статтю 4 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», яка визначає принципи державної антитютюнової політики. Врешті-решт, поправка ігнорує Указ Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», серед яких індикатором досягнення однієї із Цілей є зниження поширеності куріння в Україні до рівня 15% у 2025 році.

На тиск громадськості вимушено відреагував Ігор Фріс, один з авторів поправки №20. Він на своїй Facebook-сторінці повідомив, що нібито відкликав свою поправку. Утім все одно намагався дотягнути право на куріння в ресторанах та барах кальянів. Та й поправка все одно залишилася на голосуванні.

Як пройшло голосування за поправки?

Ані поправку №20, ані №21 не ухвалили. Однак, рішення депутатів було не одноголосним. 68 з 240 присутніх нардепів проголосували «за» прийняття поправки №20, а «за» поправку №21 проголосували 39 присутніх. Примітно, що автор поправки №21 Дмитро Наталуха взагалі був відустній під час голосування. Фріс проголосував «за» поправку №21, але утримався по власній поправці №20. Санченко – навпаки: підтримав свою поправку №20, але утримався по №21. 

Приватні інтереси vs. суспільні

Які інтереси захищали автори поправок?

У цьому розділі ми спробували зазирнути глибше у біографію депутатів, які запропонували скандальні поправки. Деякі із виявлених зв’язків та публічна позиція депутатів дозвляють припустити, що вони захищали зовсім не суспільні інтереси. 

Ігор Фріс, депутат від фракції «Слуга народу», жартома називав себе «Тютюновим бароном» та заперечував свою причетність до тютюнового лобізму. Він же називав можливість курити у громадських місцях «правом і вибором кожного без обмеженння прав інших». Серед його зв’язків немає таких, які б прямо вказували на вигоду від лобіювання тютюнових інтересів. Водночас, за даними YouControl, його дочка Регіна Царук та дружина Софія Фріс володіють рестораном і готелем, а отже, відновлення куріння у закладах ресторанного бізнесу та приміщеннях готелів могли б бути вигідними для родинного бізнесу. 

У рейтингу коефіцієнту корисної дії (ККД) депутатів-реформаторів (спільний проект Індексу Реформ та DataVox) Фріс розділяє 46 місце із ще 2 депутатами. Його ККД – 6 балів, в той час як 25,6 балів – максимум у рейтингу. 

Олександр Санченко, також представник «Слуг Народу» та голова «ЗеМолодіжки», публічно пояснив свою позицію щодо поправки №20 тим, що нібито заборони на куріння кальянів у кальянних – нелогічна. А отже, створює умови для нелегальної роботи кальянних. І додав: «Відповідно було звернення від представників кальянних з різних міст України з проханням дати їм можливість працювати легально, платити чесно податки і давати роботу людям». Внесення поправки щодо поверення куріння цигарок та ТВЕНів у приміщеннях Санченко назвав помилкою своїх помічників, але від самої пропозиції повернути куріння кальянів – не відмовився. 

Серед його родинних зв’язків, які ми проаналізували за допомогою інструментів YouControl, не було виявлено таких, які б прямо вказували на вигоду від лобіювання тютюнових інтересів. 

На відміну від Фріса, Санченко займає кращі позиції у рейтингу коефіцієнту корисної дії  депутатів-реформаторів: 34 місце і 7,6 балів ККД.

Дмитро Наталуха, депутат фракції «Слуга Народу», взагалі публічно не коментував поправку №21. Наталуха – Голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, а це – профільний комітет по законопроекту №5616. Під час засідання комітету 15 серпня (після того, як Фріс і Санченко відкликали пропозиції про дозвіл на куріння в аеропортах, готелях і вокзалах) Наталуха поставив на голосування поправку із відновленням куріння кальянів у ресторанах. Поправку підтримала більшість членів парламентського комітету. З тексту стенограми примітно, що депутати кілька разів з іронією згадували причину скликання їх комітету – як раз переважно, через поправку Фріса і Санченка. 

Серед зв’язків Наталухи, які можна було проаналізувати за допомогою інструментів YouControl, не було виявлено таких, які б прямо вказували на вигоду від лобіювання тютюнових інтересів.

Хто підтримав «тютюнові» поправки? 

Серед тих, хто підтримав поправки, є, зокрема, вже знайомі нам ймовірні тютюнові лобісти Мар’ян Заблоцький та Вадим Галайчук (фракція «Слуга народу»), які ще у 2021-му році намагалися послабити антитютюнове регулювання в Україні. 

Наприклад, 80% поправок Галайчука до тоді ще «антитютюнового» законопроекту №4358 (а нині Закону України №1978-ІХ) були шкідливими та негативниим. У Заблоцького таких поправок було 66%. Та, крім того, Заблоцький — співзасновник громадської організації «Українське товариство економічних свобод» (УТЕС). Лише у 2021 році УТЕС отримало від Philip Morris International понад $102 тис. на навчальні програми для молодих лідерів та активістів. Ще $97 тис. організація отримала в 2020 році на ті ж цілі. Так само і в 2019 році, коли Заблоцький тільки отримав свої депутатські повноваження, УТЕС отримало від PMI понад $164 тис. на такі проєкти. 

Обидва депутати мають досить посередні результати у рейтингу коефіцієнту корисної дії депутатів-реформаторів: 36 місце і 7,3 балів ККД у Заблоцького та 45 місця і 6,1 бал ККД у Галайчука.

Ще один депутат, який підтримав «тютюнові» поправки – Дмитро Соломчук, також від фракції «Слуга Народу». Найбільше занепокоєння активістів та журналістів викликає те, що час від часу він разом із Мар’яном Заблоцьким передають на фронт цигарки. Так, наприклад, виконавчий директор ГО «Життя» Дмитро Купира, юрист та менеджер проекту «Київ без тютюнового диму» ЦЕДЕМу Гліб Колесов та громадський активіст Олег Слабоспицький вважають поставки сигарет на фронт від Соломчука і Заблоцького можливим проявом їх зв’язків з тютюновим бізнесом. Утім у відкритих джерелах немає достатньої кількості інформації, аби підтвердити чи спростувати цю думку. Водночас Соломчук і Заблоцький постачають на фронт і іншу допомогу для військових, наприклад, їжу чи медикаменти. Тому реакція громадськості на «допомогу» у вигляді цигарок не є суто негативною. 

Що далі? 

Той факт, що «тютюнові» поправки, яким присвячений цей матеріал, так і не ухвалили в залі Парламенту – це, зокрема, результат громадського контролю за діяльністю парламенту. Це і ознака потужності демократії нашої країни: невдоволення суспільства щодо дій депутатів може прямо впливати на їх роботу. Простіше кажучи, кожен українець має змогу вплинути на рішення влади через інструменти громадського контролю. Демократія – наша суттєва перевага над ворогом, російською федерацією, яка тоне у власному тоталітарному режимі. Для України тепер важливо вберегти демократичні цінності та здобтуки демократичного ладу і лише примножувати їх надалі. 

Зауважимо, що й медіа відреагували на цей кейс стримано. Згідно з аналізом «Детектор медіа» щодо висвітлення тютюнової тематики протягом червня-серпня, українські медіа висвітлювали тему «тютюнових» поправок збалансовано, щоразу додаючи у матеріалах позиції представників громадського сектору щодо ризиків лобізму.      

Утім, ймовірно, скоро на нас можуть чекати нові ризики послаблення антитютюнової політики. Незадовго до скандалу із «тютюновими» поправками Фріса, Санченка і Наталухи, депутат від «Слуги Народу» Сергій Гривко подав законопроект №7597, який також може повернути куріння кальянів, електронних сигарет і ТВЕНів у заклади ресторанного господарства. Примітно, що депутат утримався від голосування за поправки №20 та №21. Однак його законопроект досі не голосували і зараз він очікує на висновки експертиз. 

Всім, хто не хоче повернення тютюнового диму у громадські місця, важливо слідкувати за перебігом розгляду цього та інших подібних законопроектів і не допускати їх прийняття, використовуючи наявні методи впливу на депутатів: привернення уваги медіа, звернення у соціальних мережах та взаємодію із неурядовими громадськими організаціями.