4 листопада 2026 року Європейська Комісія оприлюднила черговий звіт щодо прогресу України на шляху до членства в Європейському Союзі – Ukraine 2026 Report (SWD(2026) 699 final).
Документ є частиною щорічного пакету розширення ЄС, у межах якого Єврокомісія оцінює стан підготовки держав-кандидатів до членства, прогрес у проведенні реформ та виконанні вимог європейського законодавства (Mid-term evaluation of the Ukraine Facility).
Звіт охоплює період з 1 вересня 2025 року до 1 вересня 2026 року та містить оцінку поступу України за переговорними розділами (chapters), об’єднаними у шість тематичних кластерів (clusters). За кожним напрямом Єврокомісія визначає рівень підготовки України, досягнутий за звітний період, прогрес та рекомендації щодо подальших реформ.
Попри повномасштабну російську агресію, Україна продовжує виконувати зобов’язання в межах європейської інтеграції. Єврокомісія відзначає прогрес у низці напрямів, зокрема, цифровій трансформації, водночас наголошуючи на необхідності прискорення законодавчих та інституційних реформ.
Розглянемо основні висновки Єврокомісії у сферах цифрового регулювання, медіа, свободи вираження поглядів, інтелектуальної власності та фундаментальних прав.
Chapter 10 – Digital transformation and media
Європейська комісія підвищила оцінку готовності України у сфері цифрової трансформації та медіа до доброго рівня (good level of preparation), відзначивши добрий прогрес протягом звітного періоду. Основними досягненнями стали приєднання України до європейської роумінгової зони, розвиток електронної ідентифікації та посилення кіберстійкості.
Водночас у сфері медійного та цифрового регулювання залишається низка невирішених питань.
Медійне законодавство. Українське законодавство залишається переважно узгодженим із Директивою про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD), але лише частково відповідає Європейському акту про свободу медіа (EMFA). Необхідні подальші законодавчі зміни, зокрема щодо гарантій незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, скасування державної реєстрації її нормативних актів та забезпечення належного фінансування регулятора.
Регулювання цифрових платформ. Єврокомісія відзначає початкові кроки України у створенні інституційних передумов для застосування Digital Services Act (DSA) та Digital Markets Act (DMA). Водночас наголошується на необхідності подальшого формування правової основи та інституційної спроможності для забезпечення застосування цих регламентів із моменту вступу України до ЄС.
Однак наближення до DSA, DMA та EMFA має суттєву особливість. На відміну від директив, ці регламенти передбачають безпосереднє застосування в ЄС та функціонування спільних європейських механізмів нагляду, координації і правозастосування.
Україна як держава-кандидат не має повноцінного доступу до цих механізмів. Відповідно, просте перенесення положень регламентів у національне законодавство не забезпечить їх ефективного застосування.
Водночас створення нових регуляторних органів до вступу в ЄС стикається з практичними обмеженнями. За відсутності реальних повноважень та функцій обґрунтувати необхідність створення й бюджетного фінансування таких інституцій буде вкрай складно.
Тому Україні, як і іншим країнам-кандидаткам, потрібні спеціальні перехідні механізми, погоджені з ЄС, які дозволять поступово запроваджувати окремі положення європейського регулювання, визначати національні органи, наділені реальними функціями, та забезпечувати їхню співпрацю з європейськими інституціями.
Такий підхід дозволить уникнути формального створення регуляторної інфраструктури, яка до вступу України в ЄС не матиме можливості повноцінно функціонувати.
Відкриті дані. Єврокомісія відзначає подальший розвиток системи відкритих даних. У вересні 2025 року уряд оновив перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню, та визначив набори даних високої цінності. Водночас відповідність Open Data Directive та Data Governance Act залишається частковою і потребує подальших законодавчих змін. Наразі у Мінцифри розробляють відповідні зміни.
Штучний інтелект. Україна ухвалила Національну стратегію розвитку штучного інтелекту до 2030 року та готує законодавство для наближення до AI Act. Єврокомісія наголошує на необхідності створення відповідних правових, управлінських і правозастосовних механізмів.
Захист дітей онлайн. Єврокомісія відзначає діяльність українського Центру безпечного інтернету (Safer Internet Centre), який отримує співфінансування в межах програми Digital Europe.
Freedom of expression and media freedom
Єврокомісія зберегла оцінку України між певним і помірним рівнем підготовки (between some and moderate level of preparation), констатувавши певний прогрес.
Свобода медіа та безпека журналістів. Попри російську агресію, Україна зберігає загалом сприятливе середовище для незалежних медіа. Водночас залишаються проблеми тиску на журналістів, недостатньої ефективності розслідування таких випадків та економічної вразливості незалежних медіа, особливо регіональних і прифронтових.
Суспільне мовлення. Єврокомісія позитивно оцінює незалежність Суспільного, зростання його аудиторії та репутацію збалансованого й неупередженого мовника. Фінансування Суспільного у 2026 році дещо збільшилося, проте залишається нижчим за встановлений законом рівень.
Водночас Комісія знову звертає увагу на державне фінансування телемарафону «Єдині новини», яке у 2026 році становить близько 1,5 млрд грн, попри зниження довіри та охоплення. Єврокомісія наголошує на необхідності перегляду його діяльності та врахування впливу на медіаплюралізм.
Незалежність медійного регулятора. Національна рада досі не має достатніх ресурсів для повноцінного виконання своїх повноважень і забезпечення функціональної незалежності. Ця рекомендація повторюється з попереднього звіту.
Прозорість медіавласності. Єврокомісія відзначає недостатню прозорість кінцевих бенефіціарних власників медіа та необхідність подальшого вдосконалення відповідного реєстру Національної ради згідно з вимогами EMFA. Зокрема, менш ніж половина провідних медіа чітко ідентифікують фізичних осіб – кінцевих бенефіціарних власників.
Захист журналістів від SLAPP. Україна продовжує розробку законодавчих механізмів протидії стратегічним позовам проти участі громадськості. Єврокомісія наголошує на необхідності наближення до європейського анти-SLAPP законодавства. Станом на вересень 2026 року було зареєстровано п’ять таких випадків, а парламентська робоча група продовжувала підготовку відповідного законодавчого пакета. Відповідний законопроєкт було зареєстровано 30 вересня.
Доступ до інформації. Позитивно оцінюється набрання чинності законодавством, спрямованим на підвищення прозорості діяльності органів влади, а також розширення доступу журналістів до парламентської діяльності.
Обмеження свободи вираження поглядів. Єврокомісія повторює зауваження щодо ризиків зловживання обмеженнями доступу до інтернет-ресурсів. Україна не продемонструвала прогресу у створенні належних гарантій проти таких зловживань. Зберігаються також застереження щодо законодавства про заборону ототожнення адвокатів із клієнтами та його впливу на свободу вираження поглядів.
Chapter 7 – Intellectual property law
Єврокомісія зберегла оцінку України на рівні певної підготовки (some level of preparation), однак знизила оцінку прогресу до обмеженого (limited progress).
Україна продовжує роботу над наближенням законодавства у сфері авторського права та промислової власності до права ЄС, зокрема, готує законодавчі зміни щодо торговельних марок, патентів, комерційної таємниці та інших об’єктів інтелектуальної власності. Також розроблено проєкт Стратегії інтелектуальної власності до 2030 року.
Основною проблемою залишається колективне управління авторськими та суміжними правами. Єврокомісія звертає увагу на питання акредитації організацій колективного управління під час воєнного стану, недостатню прозорість системи та розбіжності між зібраною і розподіленою винагородою, особливо щодо правовласників із ЄС.
Комісія також наголошує на необхідності посилення захисту прав інтелектуальної власності, вдосконалення митних процедур та співпраці між державними органами і правовласниками.
Серед позитивних результатів – подальша інтеграція української системи інтелектуальної власності з інструментами та практиками EUIPO.
Fundamental rights
Єврокомісія відзначає певний прогрес України у сфері фундаментальних прав, проте наголошує на необхідності завершення низки законодавчих та інституційних реформ.
Захист персональних даних. Реформа залишається одним із ключових невиконаних завдань. Законодавчі ініціативи, зареєстровані ще у 2022 році, досі не ухвалені.
Єврокомісія окремо критикує чинну модель нагляду за захистом персональних даних, оскільки вона не забезпечує незалежному наглядовому органу автономних повноважень щодо правозастосування та застосування санкцій відповідно до стандартів ЄС.
Таким чином, Україні необхідно не лише оновити законодавство відповідно до GDPR та інших актів ЄС, а й забезпечити належну інституційну систему захисту персональних даних, що впиратиметься в низку ризиків – фінансування, кадри і забезпечення незалежності.
Право на приватність. Залишаються невирішеними питання приведення використання систем розпізнавання облич та інших технологій спостереження у відповідність до європейських стандартів приватності та захисту персональних даних.
Обмеження прав в умовах воєнного стану. Єврокомісія визнає необхідність окремих обмежень, пов’язаних із російською агресією, але наголошує на дотриманні принципів необхідності та пропорційності, а також на необхідності перегляду відповідних обмежень після завершення воєнного стану.
Загальний висновок
Ukraine Report 2026 демонструє позитивну динаміку цифрової трансформації України, проте прогрес у сфері медійного регулювання, свободи вираження поглядів, захисту персональних даних та інтелектуальної власності залишається нерівномірним.
Основні проблеми пов’язані не лише з необхідністю подальшого наближення законодавства до права ЄС, а й із недостатньою інституційною спроможністю, фінансуванням незалежних регуляторів та відсутністю ефективних механізмів правозастосування.
Окремим викликом є підготовка України до застосування безпосередньо чинних регламентів ЄС, зокрема DSA, DMA та EMFA. Їхня повноцінна імплементація потребує не механічного відтворення європейських норм, а узгодженої з ЄС перехідної моделі, яка враховуватиме обмеження статусу держави-кандидата, наявні бюджетні можливості та необхідність наділення національних інституцій реальними повноваженнями.
Саме розвиток такої моделі, поряд із гарантіями незалежності регуляторів, захистом фундаментальних прав і підтримкою незалежних медіа, має стати одним із пріоритетів наступного етапу європейської інтеграції України.
«Цей матеріал створено за підтримки ГО “Детектор медіа” в межах проєкту “Зміцнення незалежних медіа та інформаційної стійкості в Україні”, що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю його авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Детектор медіа» та Федерального міністерства закордонних справ Німеччини».
